Постанова № 40226599, 04.08.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року Справа № 808/3519/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів»

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 травня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» (далі - позивач або ТОВ «Конка-Оріхів») до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (далі - відповідач або Держспоживінспекція у Луганській області), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 12.05.2014 №000096.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноважені представники ТОВ «Конка-Оріхів» не залучались відповідачем до перевірки 18.12.2013, в магазині по пл. Героїв ВВВ, 7, м. Луганськ, а відповідно не приймали участі в жодних перевірках, які проводились відповідачем по справі. Крім того, ні актів, ні будь-яких документів щодо перевірки 18.12.2013, в магазині по пл. Героїв ВВВ, 7, м. Луганськ, представники ТОВ «Конка-Оріхів» не отримували, а відповідно їх не підписували. Про існування акту перевірки позивачу стало відомо зі спірного рішення. Жодних порушень чинного законодавства в магазині по пл. Героїв ВВВ, 7, м. Луганськ, зокрема, відсутність необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації про продукцію та реалізацію товару, строк придатності якого минув, ТОВ «Конка-Оріхів» не допускало.

Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що твердження позивача про те, що уповноважені представники ТОВ «Конка-Оріхів» не залучались Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області до перевірки та не підписували жодних документів, не відповідає дійсності. Позивач навмисно вводить суд в оману, достовірно знаючи про те, що другий примірник акту перевірки та додатків до нього уповноваженою особою не тільки підписувалися, але й були отримані під розпис. Крім того, у акті перевірки в розділі V. Прикінцевих положень ОСОБА_1 підтвердила, що з актом та приписом ознайомлена, один примірник отримала. Також, під час перевірки спеціалістами було встановлено, що ряд продуктів реалізовувався з минулим терміном придатності, що є порушенням статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів». На деяких товарах була відсутня необхідна достовірна, доступна та своєчасна інформація для споживача, що є порушенням статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Враховуючи викладене наполягає на тому, що вимоги частини 11 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Інспекцією не були порушені, а саме, плановий захід здійснювався у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача у судове засідання не прибув. 04 серпня 2014 року через службу діловодства суду подав клопотання, в якому просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Крім того, 04 серпня 2014 року через службу діловодства суду подав пояснення, в яких зазначив наступне. Відповідачем відносно позивача вже були застосовані відповідні фінансові санкції за зазначені порушення, відповідно до акту перевірки від 18.12.2013 №000857/857, згідно постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 13.01.2013 №000006. Постанова відповідача про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.2014 №000096 та постанова про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 13.01.2013 №000006, є такими, що дублюють один одного, адже винесені за одне і те ж саме порушення, на підставі одного і того ж акту перевірки та на одну і ту ж саму суму.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. 01 липня 2014 року через службу діловодства суду подав клопотання, в якому просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обстави суд приходить до висновку, що є можливим розглянути адміністративну справу у порядку письмового провадження без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.

Відповідно ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2013 на адресу позивача направлено повідомлення про проведення планової перевірки №000857 магазину «Вина мира» ТОВ «Конка-Оріхів», розташованого за адресою: м. Луганськ, площа Героїв ВВВ, 7 (а.с. 23).

18.12.2013 на підставі Наказу від 13.12.2013 №97 (а.с. 30), графіку планових перевірок відділу контролю у сфері внутрішньої торгівлі на тиждень з 16.12.2013 по 20.12.2013 (а.с. 31-32) та направлення на проведення перевірки від 16.12.2013 №000857 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів магазину «Вина мира» ТОВ «Конка-Оріхів», розташованого за адресою: м. Луганськ, площа Героїв ВВВ, 7 (а.с. 25).

За наслідками планової перевірки був складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 18.12.2013 №000857/857. В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено норми ст.ст. 14, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п.12, 17 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 №833.

На підставі акту перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів суб'єкту господарювання надано припис до акту від 18.12.2013 №000857/857, в якому суб'єкта господарювання зобов'язано усунути порушення, що зазначені в акті перевірки, у тому числі вилучити з реалізації продукцію пп.1-16 додатку 7. Також зобов'язано про виконання вказаного припису письмово повідомити державний орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи 23.12.2013 уповноважену особу суб'єкта господарювання ОСОБА_1 ознайомлено з вказаним приписом та 18.12.2013 надано їй копію зазначеного припису.

У зв'язку з невиконанням у визначений термін припису посадових осіб відповідача на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23, ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177 відповідачем прийнято Постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.2014 №000096, якою до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 2 212,92 грн. (а.с.6-7)

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для винесення припису стали висновки відповідача про порушення позивачем ст. 14, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», пп. 12, 17 «Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачем направлено позивачу рекомендованим листом повідомлення на проведення перевірки від 19.11.2013 №000857 магазину «Вина мира» ТОВ «Конка-Оріхів» за адресою: м. Луганськ, площа Героїв ВВВ, 7 (а.с. 23, 33).

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (ч.1, 2 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»). На виконання вказаних вимог законодавства відповідачем прийнято Наказ від 13.12.2013 №97 та направлення на проведення перевірки від 16.12.2013 №000857.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем перед початком проведення перевірки вчинено дії, які передують проведенню перевірки у відповідності до чинного законодавства.

Суд зазначає, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За змістом ч.1 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що на товари (наслідки робіт), використання яких понад визначений строк є небезпечним для життя, здоров'я споживача, навколишнього природного середовища або може заподіяти шкоду майну споживача, встановлюється строк служби (строк придатності). Ці вимоги можуть поширюватись як на виріб у цілому, так і на окремі його частини. Забороняється змінювати строк служби (строк придатності), який зазначено на етикетці, упаковці або у супровідних документах на товар, а також вводити в обіг товари, строк придатності яких минув.

В силу вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Відповідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно ч. 8 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

За правилами п.17 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку. Згідно п. 12 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів на фасаді торговельного об'єкта розміщується вивіска із зазначенням найменування суб'єкта господарювання. Біля входу до торговельного об'єкта на видному місці розміщується інформація про режим роботи.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

При розгляді справи встановлено, що акт перевірки отриманий та підписаний уповноваженою особою суб'єкта господарювання ОСОБА_1 без зауважень (а.с. 37).

Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У зв'язку з виявленими підчас проведення перевірки порушень ст.ст. 14, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п.12, 17 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 відповідачем прийнято припис, який вручено уповноваженій особі суб'єкта господарювання ОСОБА_1

У встановлений відповідачем строк, позивачем не надано відповідачу письмового документального підтвердження виконання обов'язкового до виконання припису, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене та те, що позивачем не виконано обов'язковий для виконання припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 2 212,92 грн. та правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що перевірка магазину «Вина мира» за адресою: м. Луганськ, площа Героїв ВВВ, 7, здійснювалась за відсутності уповноваженої особи позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що при перевірці участь приймала продавець-консультант ОСОБА_1, яка прийнята на роботу в магазин за адресою: м. Луганськ, площа Героїв ВВВ, 7 на підставі наказу (розпорядження) від 01.06.2013 №06-20-к про прийняття на роботу, підписаного керівником ТОВ «Конка-Оріхів» ОСОБА_2.(а.с. 41).

Крім того, при розгляді справи встановлено, що на ім'я директора ТОВ «Конка-Оріхів» ОСОБА_2 відповідачем виписано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про захист прав споживачів на 12.05.2014, яке направлялось йому рекомендованим листом (а.с. 43), разом з тим, уповноважені особи позивача на розгляд справи не з'явились, доказів протилежного суду не надано.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

В контексті вищевикладеного Суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд звертає увагу на те, що дії відповідача при винесенні оскаржуваних рішень аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» на р/р 31215206784006, отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, решту суми судового збору в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова