Постанова № 40226584, 04.08.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1969/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Петричкович К.І.

за участі сторін:

представника позивача - Горленка Віктора Вікторовича;

представника відповідача - Бондарєвої Ванди Василівни;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Електрі" до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 04 серпня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 серпня 2014 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Приватне підприємство "Електрі" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, якою просило: 1. Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції в м. Ужгород від 24.04.2014 р. № 311-25 та податкове повідомлення-рішення від 07.05.2012 р. № 0001072341 про сплату основного зобов'язання в розмірі 10922 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2730,50 грн.; 2. Стягнути з відповідача вартість сплаченого судового збору в розмірі 182,70 грн..

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказував на таке. 27 квітня 2012 року за результатами проведення документальної позапланової перевірки, ДПІ в м. Ужгороді було складено акт № 479/22-01/37637037, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2012 року № 0001072341 про сплату основного зобов'язання та штрафних санкцій в розмірі 13652,50 грн., з яких 10922 грн. сума основного зобов'язання та 2730,50 грн. штрафні санкції. 10 травня 2012 року позивачем згідно платіжного доручення № 471 визначене відповідачем зобов'язання було сплачено. 07 травня 2014 року на адресу позивача надійшла податкова вимога від Державної податкової інспекції в м. Ужгороді від 24 квітня 2014 року № 311-25 про сплату основного зобов'язання та штрафних санкцій в розмірі 13652, 50 грн., з яких 10922 грн. сума основного зобов'язання та 2730,50 грн. штрафні санкції. З урахуванням факту сплати 10 травня 2012 року вказаної суми заборгованості, позивач вважає, що вищевказана податкова вимога та податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2012 року № 0001072341 є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві підтримав повністю, надав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Зокрема, представник відповідача вказав наступне. 27 квітня 2012 року ДПІ у м. Ужгороді проведено перевірку позивача. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 479/22-01/37637037 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001072341 від 07 травня 2012 року, яким визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 10922 грн. та штрафну фінансову санкцію в розмірі 2730,5 грн. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у задоволенні позовних вимог позивача до ДПІ у м. Ужгороді щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а вищевказану постанову було залишено без змін. 10 травня 2012 року в картці особового рахунку позивача по податку на додану вартість відображено сплату в сумі 13652,50 грн., згідно платіжного доручення № 471 від 10 травня 2012 року. Однак, станом на 30 грудня 2012 року відсутня переплата або ж недоїмка. Згідно з нормами Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З огляду на це представник відповідача зазначає, що після набрання судовим рішенням законної сили позивачем вказана сума, яка стала вже узгодженою, сплачена не була, а відтак відповідачем правомірно було надіслано йому податкову вимогу у визначеному порядку.

04 серпня 2014 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду провадження у даній адміністративній справі в частині позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2012 року № 0001072341 про сплату основного зобов'язання в розмірі 10922 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2730,50 грн. було закрито на підставі статті 157 частини 1 пункту 4 КАС України.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити з огляду на наступне.

З 24 по 27 квітня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області (правонаступником якої є Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, далі по тексту відповідач) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах із платником податків ПАТ "Ужгородоптторг" за період з 01 лютого 2012 року по 28 лютого 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки 27 квітня 2012 року складено акт за № 479/22-01/37637037. Відповідно до цього акту, перевіркою встановлено порушення позивачем статті 201 пункту 201.10 Податкового Кодексу України (далі по тексту ПК України), внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2012 року на загальну суму 10922 грн. (а.с.а.с. 6-10).

На підставі вказаного акту перевірки 07 травня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001072341 (516/22-01/37637037/1234), яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13652,50 грн., з яких за основним платежем 10922 грн. та штрафна (фінансова) санкція у розмірі 2730,5 грн. (а.с.а.с. 11, 51).

Відповідно до платіжного доручення № 471 від 10 травня 2012 року позивачем сплачено визначену відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 07 травня 2012 року за № 0001072341 (516/22-01/37637037/1234) грошове зобов'язання у розмірі 13652,50 грн. (а.с. 12).

Вказане податкове повідомленням-рішенням від 07 травня 2012 року за № 0001072341 (516/22-01/37637037/1234) було оскаржене позивачем з метою досудового врегулювання спору, про що свідчить копія рішення про результати розгляду скарги від 31 травня 2012 року за № 976/10/10-244, що надана представником позивача в судовому засіданні (а.с.а.с. 66-68).

Не погодившись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 07 травня 2012 року за № 0001072341 (516/22-01/37637037/1234), яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13652,50 грн. та після отримання рішення про результати розгляду скарги від 31 травня 2012 року за № 976/10/10-244, позивач 12 червня 2012 року звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ у м. Ужгороді, якою просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2012 р. № 0001072341 про сплату основного зобов'язання в розмірі 10922 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2730,50 грн. (а.с.а.с. 49, 50).

Відповідно до пункту 4.2 абзацу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації від 22 грудня 2010 року за № 985 та був чинним на час прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2012 року за № 0001072341 (516/22-01/37637037/1234), протягом процедури адміністративного оскарження сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до статті 56 пункту 56.18 та статті 57 пункту 57.3 ПК України, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, оскільки позивачем було розпочато процедуру оскарження (досудового та судового) податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2012 року № 0001072341 у строки, визначені ПК України, то грошове зобов'язання, визначене таким податковим повідомленням-рішенням, в силу статей 56 і 57 ПК України є такими, що неузгоджене.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалена 19 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-0770/2028/12, відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Електрі" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001072341 від 07.05.2012 року (а.с.а.с. 31, 32, 53-56).

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Електрі" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалена 19 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-0770/2028/12, залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року по справі № 2а-0770/2028/12 - без змін (а.с.а.с. 33-37, 57-61).

Відповідно до статті 254 частин 3 та 5 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після, зокрема, набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до пункту 4.5. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року за № 1236, що був чинним на час узгодження грошового зобов'язання, після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2014 року, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Електрі" було відмовлено (а.с. 38).

Таким чином, як встановлено судом під час судового розгляду, у зв'язку із тим, що позивачем було розпочато процедуру оскарження (досудового та судового) податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2012 року № 0001072341, то сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 471 від 10 травня 2012 року сума у розмірі 13652,50 грн. не була зарахована відповідачем як погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 07 травня 2012 року № 0001072341, а була відображена в обліковій картці платника як переплата (а.с. 42 (на звороті)).

В подальшому із вказаної суми переплати у розмірі 13652,50 грн. відповідачем було погашено узгоджене грошове зобов'язання, самостійно визначене позивачем відповідно до декларації № 31361 від 19 липня 2012 року, що підтверджується обліковою карткою платника (а.с. 42 (на звороті)), поясненнями представника відповідача, а також поясненнями представника позивача.

Решта невикористаної суми відповідачем була повернута позивачеві, що стверджується обліковою карткою платника та самим представником позивача (а.с.а.с. 43, 69).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 31 грудня 2012 року згідно копій облікових карток у позивача відсутня переплата по податку на додану вартість (а.с.а.с. 42, 43).

У зв'язку із постановлення Львівським апеляційним адміністративним судом 17 березня 2014 року ухвали, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Приватного підприємства "Електрі" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалена 19 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-0770/2028/12, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року по справі № 2а-0770/2028/12 - без змін, відповідачем в обліковій картці платника відображено грошове зобов'язання, що нараховане відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення (а.с.а.с. 39 (на звороті)).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175. ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 59 пункту 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

24 квітня 2014 року відповідачем була сформована податкова вимога форми "Ю" № 311-25, якою позивача повідомлено, що станом на 23 квітня 2014 року сума податкового боргу з податків за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 13652,50 грн., у тому числі сума основного платежу по податку на додану вартість становить 10922 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій по вказаному виду податку становить 2730,50 грн. (а.с. 13).

Заборгованість позивача зі сплати вказаного виду податку підтверджується також наявними в матеріалах справи обліковими картками (а.с.а.с. 39-41).

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з частиною 3 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і у статті 21 пункті 21.1 ПК України, а саме посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до статті 56 пункту 56.18 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що судове рішення, яким вирішено питання щодо оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача від 07 травня 2012 року № 0001072341 набрало законної сили 17 березня 2014 року після постановлення Ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент внесення коштів позивачем згідно платіжного доручення № 471 від 10 травня 2012 року грошове зобов'язання не було узгоджено, а відтак вказана в платіжному дорученні сума не могла бути зарахована в погашення заборгованості по податку на додану вартість. Крім того, кошти, які були перераховані позивачем відповідно до платіжного доручення № 471 від 10 травня 2012 року частково були використані на погашення податкового зобов'язання, самостійно визначеного позивачем відповідно до декларації № 31361 від 19 липня 2012 року, а решта не використаної частини суми була повернута позивачеві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було сформовано та надіслано (вручено) платнику податкову вимогу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства "Електрі" до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.Є. Гаврилко