Ухвала суду № 40226479, 22.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аксьоненко В.І.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2014 року справа №221/1901/14-а

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Васильєвої І.А.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в

Волноваському районі Донецької області

на постанову Волноваського районного суду Донецької області

від 29 травня 2014 року

по адміністративній справі № 221/1901/14-а (суддя Аксьоненко В.І.)

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в

Волноваському районі Донецької області

про визнання незаконною відмови в перерахунку пенсії,

скасування рішення та зобов'язання провести

перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 (надалі позивач у справі) до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області (надалі управління, відповідач у справі), внаслідок чого, визнане незаконним та скасоване рішення управління від 6 травня 2014 року №1499 про відмову в перерахунку пенсії позивачу з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати. Зобов'язано управління провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 1 травня 2014 року з урахуванням нарахованих та виплачених матеріальної допомоги індексації заробітної плати (арк. справи 28-30).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права (арк. справи 32).

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_3 (позивач у справі) ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 29 квітня 2014 року.

Позивач звернувся 29 квітня 2014 року до управління (відповідача у справі) із заявою про призначення пенсії по заробітку з включенням до середньої заробітної плати сум, які при призначенні пенсії не ввійшли до її розрахунку, а саме: надбавки за вислугу років, сум допомоги та індексації заробітної плати.

Звертаючись до управління позивач надав довідку Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі від 29 квітня 2014 року № 4929/03 про складові заробітної плати (за останні 24 календарних місяця роботи перед зверненням за пенсією), складеними за формою затвердженою постановою правління пенсійного Фонду України 14 лютого 2011 року № 5-1 (арк. справи 11-17).

Рішенням управління № 1499 від 6 травня 2014 року начальника управління відмовлено у зарахуванні в заробітну плату при розрахунку пенсії індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби (арк. справи 7).

Колегія суддів зазначає, що у межах спірних відносин йдеться про порушення допущені при призначенні пенсії, з урахуванням чого виходячи з положень частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд першої інстанції правомірно відновив порушене право з 1 травня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що всі отримані позивачем та враховані судом види матеріального забезпечення входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці державного службовця.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка є обов'язковою для управління в силу положень частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 24, 128, 184, 185, 195, 197, 198, 199, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року по справі № 221/1901/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року по справі № 221/1901/14-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 22 серпня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

І.А. Васильєва