Постанова № 40226449, 18.08.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

"11" серпня 2014 р. Справа № 922/2023/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 особисто., ОСОБА_2 за довіреністю № 716 від 06.06.14

відповідача: Августової М.В., довіреність № 73 від 06.08.14.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача-ПАТ "Реал-банк" (вх. №2067 Х/1-42) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.07.14 у справі № 922/2023/14

за позовом ФОП ОСОБА_1

до ПАТ "Реал Банк"

про стягнення коштів в розмірі 44 473,30 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року (суддя Аюпова Р.М.) позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" ( 61072, м. Харків, пр. Леніна, 60, код ЄДРПОУ 14360721) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61014, АДРЕСА_1 ИНН: НОМЕР_1) заборгованість по орендній платі (за період з 01.03.2014р. по 18.05.2014р.) за договором оренди від 11.10.2012р. в розмірі 44473,30 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Відповідач - ПАТ "Реал-банк" з рішенням Господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року у справі №922/2023/14 не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, просить скасувати вищезазначене рішення повністю та прийняти нове, яким у позові відмовити у повному обсязі.

11 серпня в судовому засіданні позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року у справі 922/2023/14 залишити без задоволення.

До судового засідання, яке відбулося 11 серпня 2014 року, з'явились представники позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 11.10.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Реал Банк" (відповідач, орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах зазначеного договору нежиле приміщення, а саме: нежитлові приміщення в будинку літ "А-2", першого поверху №10а-14а, 15а, 156, 15в, 15г, 15д, 15е, площею 196,7 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_2, для використання об'єкта оренди для розміщення структурного підрозділу орендаря (відділення банку).

Передача приміщення в оренду, відповідно до п. 2.1. договору підтверджується актом приймання-передачі, підписаного сторонами 11.10.2012р.

Строк оренди, відповідно до п.11.1. договору, встановлювався на час з 11.10.2012р. по 09.10.2015р.

Пунктами 5.1-5.6, 5.8 договору зазначено, що загальний щомісячний розмір орендної плати за користування приміщенням становить 18258,98 грн., без ПДВ. Орендна плата включає також витрати за комунальні послуги, пов'язані з утриманням/користуванням приміщенням, сплаченої орендодавцем. Сплата орендної плати здійснюється без індексації. Орендна плата за перший і останній місяць здійснюється пропорційно фактичній кількості днів оренди. Надалі орендна плата сплачується щомісячно шляхом 100% попередньої оплати на поточний рахунок орендодавця до 15 числа поточного місяця, за який здійснюється оплата. Орендна плата починає нараховуватисб з моменту прийняття приміщення орендарем за актом приймання-передачі. Припинення нарахування орендної плати здійснюється з моменту підписання двостороннього акту приймання-передачі приміщення орендодавцю.

Користування орендованим приміщенням підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт за період з 11.10.2012р. по 31.03.2014р.

Відповідно до матеріалів справи, станом на 01.04.2014р. борг відповідача по орендній платі склав 15258,98 грн., в зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 18.03.2014р. з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі.

Але 18.04.2014 року ПАТ "Реал Банк" направило позивачу повідомлення, про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 11 жовтня 2012 року згідно п. 11.5.1. договору. Таке рішення відповідача мотивувалось віднесенням Постановою правління Національного банку України №109 від 28.02.2014р. ПАТ "Реал Банк" до категорії неплатоспроможних. На підставі зазначеної постанови, рішенням №10 від 28.02.2014р. виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення ПАТ "Реал Банк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014р. по 02.06.2014р.

Пунктом 11.5.1. Договору визначено, що правовідносини оренди, встановлені цим договором, припиняються на тридцять перший день з дня направлення орендарем орендодавцю повідомлення, передбаченого першим абзацом цього пункту. Днем направлення зазначеного повідомлення вважається дата, зазначена на квитанції, що надається орендарю відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення. В зазначений строк орендар звільняє приміщення та проводить розрахунки за фактичний час користування приміщенням.

Договір припиняється після виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором (п. 11.5.2.)

24.04.2014р позивач повторно направив на адресу відповідача лист з вимогою сплатити існуючу заборгованість по орендній платі, яка за рахунком позивача склала 44473,30 грн.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що повернення орендодавцю приміщення оформляється актом приймання-передачі приміщення, що підписується сторонами. Приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання такого акту обома сторонами.

Як свідчать матеріали справи, акт приймання-передачі до договору оренди приміщення від 11 жовтня 2012 року підписаний орендодавцем не був, оскільки орендодавець мав претензії щодо обладнання та стану приміщення, яке, на думку позивача, не було звільнено належним чином.

Враховуючи несплату відповідачем орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від11.10.2012р. за період з 31.03.2014р по 14.07.2014р., відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних оредодавцем та направлених на адресу орендаря, і стало підставою для звернення позивач з відповідним позовом до господарського суду.

Задовольняючи позов ФОП ОСОБА_1, на підставі ст. ст. 204, 525, 629, 651, 762 Цивільного кодексу України, Господарський суд Харківської області виходив з того, що орендоване приміщення не повернуте, а тому договір оренди від 11.10.2012р. не припинив свою дію, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 44473,30 грн. за період з 31.03.2014р по 14.07.2014р. нормативно та документально доведені. Суд відхилив посилання відповідача на те, що відповідно до законодавчо передбаченої процедури задоволення вимог кредиторів, позивач має право отримати грошові кошти виключно в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до ст. 46 якого вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури, посилаючись на ч. 4. ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ПАТ "Реал Банк" посилаючись на ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначає, що враховуючи, що з 21.05.2014 року розпочато процедуру ліквідації, ПАТ «Реал Банк» не може порушити вимог чинного законодавства, а саме задовольнити вимоги позивача поза процедурою ліквідації, в іншому ніж передбачено законом порядку.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства. Така позиція ґрунтується на наступному.

Так згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ст. 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

Так пунктом 11.5.1. договору нежитлового приміщення від 11 жовтня 2012 року сторони передбачили, що правовідносини оренди, встановлені цим договором, припиняються на тридцять перший день з дня направлення орендарем орендодавцю повідомлення, передбаченого першим абзацом цього пункту. Днем направлення зазначеного повідомлення вважається дата, зазначена на квитанції, що надається орендарю відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення. В зазначений строк орендар звільняє приміщення та проводить розрахунки за фактичний час користування приміщенням.

Крім того пунктом 11.5.2 договору передбачено, що договір припиняється після виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, передбачених договором.

Отже з умов договору вбачається що сторонами визначені наступні підставі припинення правовідносин з оренди нерухомого майна:1) направлення повідомлення про розірвання договору, 2) звільнення орендованого приміщення з проведенням розрахунку за фактичний час користування приміщенням, 3) виконання сторонами грошових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи 18.04.2014 року ПАТ "Реал Банк" направило позивачу повідомлення, про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 11 жовтня 2012 року згідно п. 11.5.1. договору.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що повернення орендодавцю приміщення оформляється актом приймання-передачі приміщення, що підписується сторонами. Приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання такого акту обома сторонами.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи вимоги законодавства та умови договору оренди від 11.10.2012р. р., орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві приміщення з обов'язковим оформленням цього повернення відповідним актом.

Проте, враховуючий факт несплати заборгованості відповідачем за договором оренди нежитлового приміщення, акт повернення приміщення, як це передбачено п. 7.3. договору, орендодавцем не підписаний, на підставі п.11.5.2 договору приміщення не прийнято.

З зазначеного вбачається, що відповідачем не виконано умови припинення правовідносин з оренди нерухомого майна, а тому договір оренди, укладений між сторонами 11.10.2012р. не є припиненим.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було виконано обов'язку з повернення орендованого приміщення, суд вважає, що договір оренди від 11.10.2012р. не припинив свою дію, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 44473,30 грн. за період з 31.03.2014р по 14.07.2014р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що ПАТ «Реал Банк» в апеляційній скарзі та безпосередньо в судовому засіданні визнає підстави, порядок і суму заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 в розмірі 44473,30 грн.

Відповідно до статті 35 Господарського-процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає доводи відповідача щодо стягнення коштів за заборгованістю виключно в межах ліквідаційної процедури безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 6 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на положення ч.3 ст.46, ч.6 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. А уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Крім того відповідач зазначає, що відповідно до положень аб.2 ч.3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можна пред'являти тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу задоволення вимог кредиторів, не мають правового підґрунтя виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №10 від 28.02.2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Реал Банк»з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації починаючи з 03.03.2014 року.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №295 від 21 травня 2014 процедура ліквідації розпочалась 21 травня 2014 року.

З огляду на період заборгованості відповідача, з 01.03.2014р. по 18.05.2014р., зобов'язання у ПАТ «Реал Банк» щодо сплати боргу за договором оренди виникло ще під час існування тимчасової адміністрації банку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ч.4 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.

Крім того, відповідно до п.2 ч.6 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку під час тимчасової адміністрації не поширюються на витрати, пов'язані із забезпеченням його господарської діяльності.

Так законодавець чітко визначив, що початок тимчасової адміністрації не тільки не є підставою для невиконання договору оренди нерухомого майна, а і не встановляє обмежень щодо виплати банком вимог кредиторів за такими зобов'язаннями.

Отже вимоги ФОП ОСОБА_1 повинні були б виконані ПАТ «Реал Банк» відповідно до умов договору, а тому посилання відповідача на стягнення коштів за договором оренди нежитлового приміщення лише в межах ліквідаційної процедури є безпідставними.

При цьому безпідставними є посилання відповідача на той факт, що вимоги ч. 4 ст.36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» стосуються тільки виконання договору в частині нарахування орендної плати, а оплата повинна на його думку здійснюватись в межах ліквідаційної процедури. Оскільки правова конструкція ч. 4 ст. 36 та п.2 ч. 6 ст.36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в їх системному тлумаченні передбачає обов'язковість виконання договорів, які забезпечують господарську діяльність банку (таким договором є договір оренди нежитлового приміщення від 11 жовтня 2012 року) в повному обсязі. При цьому термін «виконання» включає в себе усі без винятку зобов'язання боржника, в тому числі і порядок та строки оплати орендних платежів.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на положення п.9 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або ліквідації банку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому задоволення вимог позивача можливе виключно в межах ліквідаційної процедури.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що дане твердження не має під собою правового підґрунтя, оскільки предметом регулювання цього закону є стадія виконання рішення в межах виконавчого провадження. Тому дія Закону не розповсюджується на цивільно-правові відносини щодо виконання господарських договорів.

Встановивши на підставі сукупності поданих доказів зазначені обставини, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що Господарський суд Харківської області правильно застосував до спірних правових відносин норми матеріального та процесуального права, і передбачені законом підстави для його зміни або скасування, відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року у справі №922/2023/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 18 серпня 2014 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.