Рішення № 4022560, 16.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа № 8/125

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеллар Транс», м. Тернопіль,

до Відкритого акціонерного товариства «Об’єднання Склопластик»», м. Сєвєродонецьк Луганської області, -

про стягнення 146268 грн. 68 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не з’явився;

від відповідача –Матвієвська К.М. –довіреність №юр-36 від 01.07.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивач просить стягнути з відповідача:

основний борг у сумі 117400,00 грн., інфляційні нарахування у сумі 12338,40 грн., 3% річних у сумі 1839,05 грн., пеню у сумі 14691,23 грн., - нараховані у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору–доручення №ЗП-0000006 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, укладеного між сторонами 22.01.08 року;

судові витрати.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 02 червня до 16 червня 2009 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

У судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Позивач до судового засідання, призначеного на 16.06.09 року, не з’явився, але спрямував на адресу суду лист за вих. №578 від 11.06.09 року, в якому ставить суд до відома про повну підтримку заявлених позовних вимог.

Представник відповідача позов не визнав (відзив на позов за вих. №04-944 від 02.06.09 року), пославшись на те, що усі рахунки, які позивач спрямував на адресу відповідача, останній сплатив у повному обсязі та своєчасно, а інші, про які веде мову позивач, він не отримував.

Представник відповідача не заперечив проти розгляду спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача.

На підставі викладеного, враховуючи думку представника відповідача з цього приводу, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, суд вважає, що спір може бути вирішено по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника відповідача, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

22.01.08 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) укладено договір-доручення №ЗП-0000006 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, відповідно до якого експедитор, діючи за дорученням довірителя-перевізника, у межах цього договору надає послуги з організації перевезення найманим транспортом, довіреною особою власника якого він є, відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних конвенцій та угод у галузі міжнародних перевезень, Статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють відносини у галузі перевезень вантажів у межах України та в міжнародному сполученні (п.1.1 договору).

На підставі цього договору експедитор надає одну чи декілька з наступних послуг:

здійснює організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами на підставі відповідних заявок;

розсилає товарно-транспортну документацію;

здійснює розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу;

бере участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством, вирішує з засновником претензійні питання;

за згодою сторін виконує інші доручення (п.2.1).

Конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються у заявці, яка є невід’ємною частиною цього договору. Допускається отримання заявки по факсимільному чи електронному зв’язку (п.2.2).

Замовник приймає на себе наступні обов’язки: вчасно, у терміни, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з експедитором (п.3.2.3).

Винагорода експедитора визначається, виходячи з конкретного перевезення, що узгоджується додатково перед кожним перевезенням, виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку (п.4.1.1); ціни, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень), узгоджуються додатково перед кожним перевезенням (групою перевезень) в разовій заявці (п.4.2); ціни є договірними і визначаються винятково виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку (п.4.3); порядок оплати обумовлюється у разовій заявці, що направляється експедитору перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень (п.4.4); термін оплати не може перевищувати 14 банківських днів з дня виставлення рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт (п.4.5); оплата послуг експедитора проводиться замовником на розрахунковий рахунок експедитора на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт (п.4.6).

Замовник оплачує експедитору наднормативні простої транспортного засобу, що виникають з вини замовника на шляху слідування чи в місцях завантаження –норма 9 год, розвантаження - 9 год, з розрахунку 750 грн. за кожну добу наднормативного простою, що почалася, якщо інше не обумовлено в наданій заявці (6.1); у випадку прострочення платежу замовник відшкодовує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п.6.5).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.08 року чи до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п.10.1); якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявить письмово бажання його розірвати, даний договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах (п.10.2).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав до справи:

1)заявки відповідача (замовника), адресовані позивачу (експедитору), про надання транспортного засобу:

за вих. №19-707 від 31.07.08 року; за вих. №19-839 від 03.09.08 року; за вих. №19-849 від 08.09.08 року; за вих. №19-866 від 10.09.08 року; за вих. №19-951 від 30.09.08 року; за вих. №19-952 від 30.09.08 року; за вих. №19-954 від 30.09.08 року; за вих. №19-955 від 30.09.08 року; за вих. №19-1059 від 04.11.08 року; за вих. №19-1087 від 12.11.08 року; за вих. №19-1172 від 16.12.08 року; за вих. №19-1181 від 18.12.08 року;

2)рахунки-фактури:

№Тр-00390 від 30.08.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00409 від 11.09.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00419 від 17.09.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00428 від 25.09.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00454 від 07.10.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00472 від 16.10.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00496 від 30.10.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00501 від 04.11.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00520 від 12.11.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00531 від 19.11.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00591 від 26.12.08 року на суму 2500,00 грн.; №Тр-00596 від 31.12.08 року на суму 2500,00 грн., - при цьому кожен з них містить чітку вказівку на дату, до якої його належить оплатити;

3)податкові накладні:

№Тр-00329 від 30.08.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00348 від 11.09.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00356 від 17.09.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00365 від 25.09.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00391 від 07.10.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00408 від 16.10.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00426 від 30.10.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00430 від 04.11.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00447 від 12.11.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00457 від 19.11.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-00499 від 26.12.08 року на суму 2500,00 грн.; №Тр-00504 від 31.12.08 року на суму 2500,00 грн.;

4)акти виконаних робіт:

№Тр-0000399 від 30.08.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000418 від 11.09.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000428 від 17.09.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000437 від 25.09.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000464 від 07.10.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000482 від 16.10.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000506 від 30.10.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000511 від 04.11.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000529 від 12.11.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000540 від 19.11.08 року на суму 11750,00 грн.; №Тр-0000599 від 26.12.08 року на суму 2500,00 грн.; №Тр-0000604 від 31.12.08 року на суму 2500,00 грн., - при цьому кожен з цих актів підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Кожен з пакетів документів, про які йдеться у вищенаведених пунктах 2-4 цього рішення, спрямовано на адресу відповідача (замовника) разом з супровідними листом, у якому акцентовано увагу замовника (відповідача) на тому, що:

кожен з актів виконаних робіт після його підписання замовником підлягає поверненню на адресу експедитора (позивача);

кожен з рахунків-фактур повинен бути оплачений не пізніше 14 банківських днів з дня надіслання кожного з пакету документів.

Дослідивши ці докази, насамперед, - акти виконаних робіт, - суд вважає, що вони спростовують доводи відповідача про неотримання ним від позивача вищезгаданих пакетів документів, до складу яких входять рахунки-фактури, акти виконаних робіт та податкові накладні, та підтверджують факт належного виконання позивачем вимог пункту 4.6 вищезгаданого договору-доручення, укладеного між сторонами.

Таким чином, вищенаведені документи підтверджують довод позивача, що він надав на користь відповідача автотранспортних послуг на загальну суму 122400,00 грн., з яких відповідач сплатив лише 5000,00 грн. (платіжне доручення №127189 від 25.12.08 року на вказану суму додане до справи), - тобто залишок боргу становить 117400,00 грн.

Керуючись договором та чинним законодавством позивач визначив на його підставі штрафні санкції, а саме:

інфляційні нарахування у сумі 12338,40 грн.;

3% річних у сумі 1839,05 грн.;

пеню за період з 18.09.08 року по 14.05.09 року у сумі 14691,23 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем основного боргу та штрафних санкцій позивач спрямував на адресу відповідача претензію №346 від 23.03.09 року, з пропозицією негайно сплатити вищезгадані суми, однак відповідач до цього часу не вчинив таких дій, не визнаючи позов.

ІІ.Заслухавши представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

1.Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до договору транспортного експедирування.

Тобто відповідач, отримавши від позивача документальні докази факту здійснення автоперевезення за вказаним у заявці маршрутом, повинен був у визначений договором строк оплатити вартість цього автоперевезення, однак зробив це не у повному обсязі.

Згідно ст.908 ЦКУ перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 ЦКУ встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно частинам 1 та 2 ст.916 ЦКУ за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Що стосується транспортного експедирування, то згідно ст. 929 ЦКУ за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Закон (стаття 931 ЦКУ) визначає, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.909, 917 та 919 ЦКУ, - тобто здійснив перевезення та видачу вантажу вантажоотримувачу.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору, не повністю сплативши вартість наданих йому експедитором послуг з автоперевезень.

Так, статтею 920 ЦКУ встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

А статтею 934 ЦКУ встановлено відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування, згідно якій за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (Правові наслідки порушення зобов’язань. Відповідальність за порушення зобов’язань).

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

При вирішенні питання про стягнення інфляційний нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

2.Що стосується стягнення пені, то позивач при її визначенні та заявлені до стягнення припустився порушення вимог чинного законодавства.

Так, згідно частині 1 ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як сказано у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі –ГКУ), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Вищезгаданим договором, укладеним між сторонами за цим спором, не встановлено право експедитора на стягнення пені понад термін, визначений у ч. 6 ст. 232 ГКУ.

Незважаючи на це, позивач припустився порушення вимог чинного законодавства при визначенні суми пені за наступні періоди:

з 18.09.08 року по 14.05.09 року (тобто за 239 днів) з суми боргу 6650,00 грн., визначивши її у розмірі 1043, 46 грн., в той час як пеня підлягає нарахуванню у сумі 785,87 грн.;

з 01.10.08 року по 14.05.08 року (тобто за 226 днів) з суми боргу 11750,00 грн., визначивши її у розмірі 1743,17 грн, в той час як пеня підлягає стягненню у сумі 1388,37грн.;

з 07.10.08 року по 14.05.08 року (тобто за 220 днів) з суми боргу 11750,00 грн., визначивши її у розмірі 1696,94 грн, в той час як пеня підлягає стягненню у сумі 1388,41грн.;

з 15.10.08 року по 14.05.08 року (тобто за 212 днів) з суми боргу 11750,00 грн., визначивши її у розмірі 1635,30 грн, в той час як пеня підлягає стягненню у сумі 1388,46 грн.;

з 27.10.08 року по 14.05.08 року (тобто за 200 днів) з суми боргу 11750,00 грн., визначивши її у розмірі 1542,84 грн, в той час як пеня підлягає стягненню у сумі 1388,56 грн.;

з 05.11.008 року по 14.05.08 року (тобто за 191 день) з суми боргу 11750,00 грн., визначивши її у розмірі 1473,50 грн, в той час як пеня підлягає стягненню у сумі 1388,64 грн.

Всього за вказані періоди пеня підлягала нарахуванню у загальній сумі 8514,18 грн. (785,87 грн.+ 1388,37грн.+ 1388,41грн.+1388,46 грн.+1388,56 грн.+ 1388.64 грн.).

За інші (наступні 6) періоди позивач пеню визначив вірно у сумі 5556,02 грн. (1365,63 грн.+1327,10 грн.+ 1265,46 грн.+ 1211,53 грн.+197,26 грн.+189,04 грн.).

Таким чином, загальна сума пені становить 14070,20 грн. (8514,18 грн. + 5556,02 грн.

Пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦКУ передбачено скорочений –річний –термін для стягнення пені.

Вона підлягає стягненню у сумі 14070,20 грн., - тобто частково.

Загальна сума позовних вимог, які підлягають задоволенню, становить 145637,65 грн. (117400,00 грн.+12338,40 грн.+1839,05 грн.+14070,20 грн.).

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,45,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведеного до суду.

З відповідача підлягають стягненню: державне мито у сумі 1456,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 311,15 грн.

Решта позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 908,909,916,917,919,921,929,931,932,934 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36,43,44,45,47-1,49,75,82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Об’єднання Склопластик», ідентифікаційний код 05758977, яке знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2 Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеллар Транс», ідентифікаційний код 32272504, яке знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вул. Гріга, 3, - основний борг у сумі 117400 (сто сімнадцять тисяч чотириста) грн.00 коп., інфляційні нарахування –12338 (дванадцять тисяч триста тридцять вісім) грн. 40 коп.; пеню –14070 (чотирнадцять тисяч сімдесят) грн. 20 коп., 3% річних –1839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев’ять) грн. 05 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 1456 (одна тисяча чотириста п’ятдесят шість) грн. 37 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 311 (триста одинадцять) грн. 15 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 16.06.09 року за згодою представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано – 22 червня 2009 року.

Суддя А.П.Середа