Рішення № 4022540, 01.07.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "01" липня 2009 р. по справі № 01/71-38

від 1.07.2009р. у справі №01/71-38

за позовом приватного підприємства “Айслаг”, м. Луцьк

до державного підприємства “Володимир-Волинське лісомисливське господарство”, м. Володимир-Волинський

про стягнення 116 726,80 грн.

суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Нерубайлов В.Д. (довір. № 07 від 27.01.2009р.)

від відповідача: Кисиличак О.Р. (довір. дійсна до 1.08.2009р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 116726,80 грн., з них: 54714,10 грн. заборгованості за передані на підставі договору поставки № 266 від 10.10.2008р. нафтопродукти, 59638,26 грн. заборгованості по оплаті за користування товарним кредитом, 2374,44 грн. пені за період з 10.03.2009р. по 14.05.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнив: просить стягнути 36714,10 грн. заборгованості за передані на підставі договору поставки № 266 від 10.10.2008р. нафтопродукти, 59638,26 грн. заборгованості по оплаті за користування товарним кредитом, 2374,44 грн. пені за період з 10.03.2009р. по 14.05.2009р.

Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні заборгованість перед позивачем на суму 54714,10 грн. визнали, позов в частині стягнення 59638,26 грн. заборгованості по оплаті за користування товарним кредитом, 2374,44 грн. пені не визнають, посилаючись на те, що на підприємстві склались важкі фінансово-економічні умови для проплати. У зв’язку з цим на підставі ст.233 ГК України просять зменшити розмір нарахованої пені. Крім цього, представник відповідача пояснив, що відповідачем було перераховано позивачу в рахунок погашення суми заборгованості 18000 грн. На підтвердження цього подав копії платіжних доручень №607 від 24.06.2009р., №№682, 683 від 30.06.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

10.10.2008р. між сторонами у справі було укладено договір поставки № 266, згідно з умовами якого постачальник зобов’язався поставити та (або) передати зі свого складу покупцю у власність нафтопродукти, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно з п.5.1. договору покупець має право здійснити повну або часткову оплату товару протягом 15 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.

Пунктами 5.2., 5.3. договору № 266 від 10.10.2008р. передбачено, що у випадку неоплати покупцем товару в строки, вказані в договорі, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 40 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахування покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов’язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 41 день від дати відвантаження, вказаної в накладній.

На виконання умов договору № 266 від 10.10.2008р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 54714,10 грн., що підтверджується накладними на відвантаження палива № 120 від 26.01.2009р., № 121 від 26.01.2009р.

Відповідач у строки, встановлені пунктом 5.1. договору, оплату товару не провів, а тому слід вважати, що товар передано на умовах товарного кредиту.

У зв’язку з неоплатою відповідачем товару у строки, встановлені пунктом 5.1. договору, позивачем відповідно до п.5.2. договору нараховано проценти за користування товарним кредитом.

На момент подачі позову до господарського суду (18.05.2009р.) у відповідача існувала заборгованість за передані нафтопродукти на суму 54 714,10 грн., яка визнається відповідачем у відзиві, заборгованість за процентами за користування товарним кредитом за період з 26.01.2009р. по 14.05.2009р. – 59 638,26 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи –а.с.7).

Як встановлено в процесі судового розгляду після подачі позову до господарського суду відповідачем було перераховано позивачу в рахунок оплати суми заборгованості 18000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №607 від 24.06.2009р., №№682, 683 від 30.06.2009р.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача за отримані нафтопродукти складає 36714,10 грн.

Оскільки перерахування коштів на суму 18000 грн. проведено відповідачем після звернення позивача з позовом до господарського суду, провадження у справі в частині стягнення 18000 грн. заборгованості на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України слід припинити.

Відповідно до ст.ст. 526, 599, 655, 694 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності із п.п.1.11.2. п.1.11. ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 34714,10 грн. залишку заборгованості за передані йому нафтопродукти, 59638,26 грн. процентів за користування товарним кредитом обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.1 договору при невиконанні чи неналежному виконанні умов даного договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення від неоплаченої суми, або суми невиконаної чи неналежно виконаної умови.

З огляду на порушення відповідачем строків розрахунку за отримані нафтопродукти, з нього відповідно до ст.546,549 Цивільного кодексу України слід стягнути 2374,44 грн. пені за період з 10.03.2009р. по 14.05.2009р.

Клопотання позивача про зменшення розміру стягнення пені відхилене у зв’язку з тим, що відповідачем не доведено скрутного фінансово-економічного становища підприємства.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 655, 694 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, п.п.1.11.2. п.1.11. ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства “Володимир-Волинське лісомисливське господарство” (м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 130, код ЄДРПОУ 00991516) на користь приватного підприємства “Айслаг” (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787) 36714 грн. 10 коп. заборгованості, 59638 грн. 26 коп. заборгованості по оплаті за користування товарним кредитом 2374 грн. 44 коп. пені; 1167 грн. 27 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 18000 грн. заборгованості припинити.

Суддя І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення:3.07.2009р.