Рішення № 4022530, 02.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.09 р. Справа № 15/143

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Транспрогрес” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 04775407)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Ландорра” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 24465962)

про стягнення заборгованості по договору поставки № 17 від 25.07.2008 р. в сумі 94000,00 грн., пені в сумі 17582,24 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Збаразький В.Д. за довіреністю № 202/юр від 30.06.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Транспрогрес” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Ландорра” м. Донецьк про стягнення заборгованості по договору поставки № 17 від 25.07.2008 р. в сумі 94000,00 грн., пені в сумі 17582,24 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/143, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 22.05.2009 р. відповідач в судове засідання 02.07.2009 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

На умовах договору поставки № 17 від 25.07.2008 р. та специфікації 1 до цього договору позивач поставив відповідачу за видатковими накладними № РН-00113 від 30.07.2008 р. на суму 22902 грн. та № РН-00106 від 30.07.2008 р. на суму 71098 грн. товар на загальну суму 94000 грн. Факт отримання товару крім вказаних видаткових накладних підтверджено довіреністю ЯПД № 956010/10 від 30.07.2008 р., податковою накладною № 97 від 29.07.08 р.

Для оплати за поставлений товар позивач оформив рахунок-фактуру № СФ-00125 від 28.07.2008 р. на суму 94000 грн., строк оплати передбачений п. 5.1, 5.3 договору: 50% предоплата протягом 3 днів з дати підписання договору згідно виставленого рахунку. Кінцевий розрахунок проводиться покупцем протягом 3-х банківських днів з дня передачі йому постачальником продукції, підтвердженого підписаною сторонами передаточною накладною та документом, що підтверджує факт поставки продукції.

Предоплату покупець до поставки продукції не здійснив, у вищевказаний строк після отримання товару кінцевого розрахунку не провів, у зв’язку з чим постачальник звернувся до суду за захистом порушеного права.

До подачі позову постачальник направляв покупцю претензію про погашення заборгованості у сумі 94000 грн. за договором поставки, поштова квитанція від 22.01.2009 р.

Завірені копії усіх вищевказаних документів додані до матеріалів справи.

Станом на 02.06.2009 р. сторони підписали акт звірки розрахунків згідно договору № 17 від 25.07.2008 р., яким відповідач підтвердив наявність боргу перед позивачем на суму 94000 грн. за товар, отриманий ним згідно спірних накладних. Оригінал вказаного акту є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Тобто, суд дійшов висновку про те, що строк оплати для відповідача наступив, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу на суму 94000 грн. підлягають задоволенню.

У зв’язку з простроченням оплати згідно п. 6.2 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 04.08.2008 р. по 15.02.2009 р. на суму 12081,31 грн. (196 днів) та за період з 16.02.2009 р. по 15.05.2009 р. на суму 5500,93 грн. (89 днів). Загальна сума пені складає 17582,24 грн.

З розрахунком суми пені позивача суд не погоджується, тому як при цьому позивач не врахував дійсну кількість днів у 2008 р. – 366 днів та не обмежив період нарахування пені 6 місяцями згідно вимог ст. 232 ч.6 ГК України.

За розрахунками суду пеня повинна бути розрахована за період прострочення з 05.08.2008 р. по 31.12.2008 р. (149 днів) на суму 9124,26 грн., за період з 01.01.2009 р. по 03.02.2009 р. (34 дні) на суму 2101,48 грн., усього – 11285,74 грн. Саме на таку суму позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню, в іншій частині позов щодо пені суд відхиляє.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ландорра” (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, вул. Собінова, 151; код ЄДРПОУ 24465962; рахунок 2600104876000 в ДОД “Райффайзенбанк Аваль”, МФО 335076) на користь відкритого акціонерного товариства “Транспрогрес” (юридична адреса: 87515, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26/2; код ЄДРПОУ 04775407; рахунок 26003900175458 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742) суму 105285,74 грн. (а саме: основний борг в сумі 94000,00 грн., пеню в сумі 11285,74 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1052,86 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 295 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 6296,50 грн.

У судовому засіданні 02.07.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя