Рішення № 40224585, 29.07.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/3528/14-ц

2/643/2134/14

29.07.2014 року Московський районний суд м. Харкова у складі судді Крівцова Д.А., при секретарі Мещеряковій О.В., за участю прокурора Горгуль К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, внесення змін до актового запису про народження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням наступних уточнень просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; змінити прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_4; рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини для внесення змін до актового запису.

В ході судового розгляду справи позивач та її представник уточнили, що під вимогою щодо зміни імені з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 вони мали на увазі внесення відповідних змін до актового запису про народження вказаної дитини.

В обґрунтування позову позивач, її представник зазначили, що 06.03.2010 року був зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем. 22.06.2010 року рішенням Московського районного суду м. Харкова усиновлено ОСОБА_9 (ОСОБА_9) неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та записано його батьком дитини в актовий запис про народження та свідоцтво про народження. Прізвище дитини змінено на ОСОБА_9, по батькові - на ОСОБА_9, залишено без змін ім'я, дата та місце народження. В 2011 році відповідач по справі змінив прізвище, ім'я та по батькові і став ОСОБА_9. Відповідно, було змінено ім'я дитини на ОСОБА_4. 03.06.2011 року рішенням Московського районного суду м. Харкова шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку до досягнення дитиною повноліття. З моменту розірвання шлюбу відповідач жодного разу не бачив сина, аліменти на його утримання не сплачує, матеріальної допомоги не надає, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, не спілкується з останнім. Оскільки відповідач по справі ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, вона звернулась до суду з дійсним позовом.

В судовому засіданні позивач, її представник підтримали позовні вимоги та доводи, викладені в позові, в повному обсязі. Позивач при цьому пояснила, що відповідач протягом останніх років, з часу розірвання шлюбу, участі у вихованні та утриманні сина не приймає, його життям не цікавиться, аліменти не сплачує. Вона не перешкоджала відповідачу у спілкуванні з сином, відповідач добровільно перестав з ним спілкуватись.

Неповнолітній ОСОБА_4, який досягнув чотирнадцятирічного віку, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснив, що починаючи з 2011 року відповідач з ним не спілкується, його життям не цікавиться, матеріальної допомоги йому не надає, жодного разу йому не телефонував, хоча має номер його мобільного телефону.

Представник Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково, просив задовольнити позов в частині позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки суду не повідомив, заперечень проти позову, заяви про розгляд справи у його відсутність суду не надав.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що знає позивача та її родину з 2011 року, часто приходить до позивача в гості, проте відповідача жодного разу не бачила. Зі слів позивача їй відомо, що відповідач після розірвання шлюбу перестав спілкуватися з неповнолітнім ОСОБА_4, аліменти та матеріальної допомоги на його утримання не надає.

Оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи, суд проводить заочний розгляд справи та вирішує її на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до Повторного Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач ОСОБА_9 та позивач ОСОБА_1.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.06.2011 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9, зареєстрований 06.03.2010 року Комінтернівським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 76 - розірвано. Стягнуто з ОСОБА_9 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі заяви (12.05.2011 року) до досягнення повноліття дитини.

Як вбачається з довідки № 34266150/10-30/ДВ-18 від 02.07.2014 року, виданої Московським ВДВС ХМУЮ, заборгованість відповідача зі сплати аліментів дорівнює 26506,22 грн., при цьому боржником жодного разу не надано копій документів, що підтверджують сплату аліментів.

Відповідно до довідки № 22 від 21.01.2014 року, виданої директором Комунального закладу «Харківський спеціальний навчально - виховний комплекс ім. В.К. Короленка Харківської обласної ради», ОСОБА_4 дійсно навчається в 2013/2014 навчальному році в 9 класі КЗ «Харківський спеціальний навчально - виховний комплекс ім. В.К. Короленка Харківської обласної ради» та знаходиться на неповному державному забезпеченні.

Згідно характеристики на ОСОБА_4, виданої директором Комунального закладу «Харківський спеціальний навчально - виховний комплекс ім.. В.К. Короленка Харківської обласної ради», ОСОБА_4 навчається у закладі з 01.09.2013 року. Мати ОСОБА_1 та старший брат опікуються дитиною, батько ОСОБА_9 не цікавиться проблемами дитини, ухиляється від виконання батьківських обов'язків.

З довідки КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка № 13» № 534 від 06.06.2014 року вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, спостерігається в поліклініці з грудня 2011 року, контроль за станом здоров'я здійснює бабуся або старший брат.

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_4, затвердженого заступником начальника Управління служб у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, вбачається, що для дитини виділена окрема кімната, у якій є ліжко, шафа для одягу, письмовий стіл, стілець, крісло, спортивний куток, комп'ютер, шкільне приладдя, одяг, книжки.

Відповідно до висновку Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради № 263 від 20.06.2014 року, вказане управління, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_9 відносно його сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, що знайшло повне відображення в поведінці відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 СК України якщо усиновлювач був записаний матір'ю, батьком усиновленої ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав за наявності підстав, встановлених у статті 164 цього Кодексу.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо наявності передбачених законодавством України підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та задовольняє позов в цій частині.

У задоволенні вимог щодо внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_4 суд відмовляє з наступних підстав.

Згідно ст. 255 ЦПК України за клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про запис усиновлювачів батьками.

Відповідно до ч. 4 ст. 295 ЦК України, прізвище, власне ім'я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.

Статтею 233 СК України передбачено, що на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Згідно п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів актів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Таким чином, законодавством України не передбачено можливість внесення змін до актового запису про народження дитини у зв'язку із позбавлення батька дитини батьківських прав.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині внесення змін до актового запису про народження.

Згідно ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останньою витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, батьківських прав щодо його сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дергачі Дергачівського району Харківської області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 понесені останньою витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги позивачем та письмової заяви про перегляд заочного рішення відповідачем.

Суддя Крівцов Д.А.