Вирок № 40223285, 19.08.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

19.08.2014

Справа №639/859/14-к

Провадж. №1-кп/639/339/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П.,

за участю секретаря судових засідань - Мельнікової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/859/14-к (в ЄРДР №12013220500001692 від 23.06.2013 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, раніше судимого: 22.11.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Сагуна М.О.,

потерпілого - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

23.06.2013 року, приблизно о 01:50 год., ОСОБА_2, знаходячись на вул. Стефенсона у м. Харкові, маючи умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за відсутності інших осіб, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно через відчинене вікно, незаконно проник до квартири АДРЕСА_1 та викрав звідти два мобільних телефони, а саме: CDMA телефон марки «Indicom» чорно-білого кольору, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 3474 від 27.01.2014 року складає 45 грн. та «Nokia 1112» сіро-чорного кольору, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 94 від 26.01.2014 року складає 80 грн., які знаходилися на столі у кімнаті, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 125 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах, зокрема, що більш ніж торік у ночі йшов по вул. Стефенсона в м. Харкові, та побачив мигаюче світло у відчиненому вікні приватного домоволодіння. Підійшовши до нього, він підтягнувся та через зазначене вікно заліз на підвіконня, та побачивши на столі, що був притулений до нього, два мобільних телефони марки «Nokia 1112» та «Indicom», взяв їх, після чого з місця скоєння злочину зник. В подальшому, коли він був затриманий працівниками міліції, в нього було вилучено телефон марки «Indicom», а телефон марки «Nokia 1112» на той час ним був втрачений. Висновки судово-товарознавчих експертиз № 94 від 26.01.2014 року та № 3474 від 27.01.2014 року обвинувачений не оспорював. Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення 200,00 грн. матеріальної шкоди ОСОБА_2 визнав в повному обсязі.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та потерпілий.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Окрім повного визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_2 підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1. 22.06.2013 року за місцем свого мешкання вечорі він ліг спати, залишивши в кімнаті на столі біля відчиненого вікна 2 мобільних телефони марки «Indicom» та «Nokia 1112». Прокинувшись у ночі від незрозумілого гуркіту, він підвівся вийшов на вулицю, нічого там не побачив, а в подальшому виявив зникнення вказаних мобільних телефонів, та звернувся до міліції;

- протоколом огляду місця події від 23.06.2013 року за адресою: АДРЕСА_1, під час проведення якого було вилучено відрізок липкої стрічки зі слідами пальців рук, виявлених на внутрішній частині рами вікна вказаного домоволодіння (л.д. 14-16);

- висновками судово-дактилоскопічних експертиз №213 від 15.08.2013 року та №21 від 15.01.2014 року, відповідно до яких на слідокопіючий поверхні відрізку стрічки, вилученого 23.06.2013 року при огляді місця події за фактом крадіжки майна належного ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, знайдено чотири сліду пальців рук, залишені відповідно вказівним, середнім, безіменним пальцями та мізинцем правої руки ОСОБА_2 (а.с. 23-25, 62-66);

- висновками судово-товарознавчих експертиз №3474 від 27.01.2014 року та №94 від 26.01.2014 року, відповідно до яких ринкова вартість CDMA телефону «Indicom» та «Nokia 1112» без врахування вартості комплектуючих, на момент скоєння злочину, тобто станом на 23.06.2013 року складають 45,00 грн. та 80,00 грн. відповідно (а.с. 46-48, 57-58).

- заявою ОСОБА_2 від 09.10.2013 року про добровільну видачу слідчому мобільного телефону марки «Indicom» (а.с. 38);

- протоколом огляду предмету від 09.10.2013 року - мобільного телефону марки «Indicom» (а.с. 39);

- змістом протоколу пред'явлення речей для впізнання від 29.01.2014 року, відповідно до якого потерпілий упізнав добровільно виданий ОСОБА_2 телефон марки «Indicom», як один з телефонів, що був викрадений в нього 23.06.2013 року (а.с. 69-71).

Аналізуючи зібрані та досліджені, з урахуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, докази, та враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_2 фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням у житло.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; офіційно не працює, неодружений, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого, повне визнання своєї вини та сприяння органам досудового розслідування та суду у встановленні істини по справі.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, їх наслідки, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, та часткове відшкодування шкоди потерпілому у розмірі 200,00 грн.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо нього в цілому, можливе без його ізоляції від суспільства, та призначаючи йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, вважає за можливе звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Крім того, беручи до уваги, що ОСОБА_2 засуджений 22.11.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік, а злочини, що є предметом даного судового розгляду ОСОБА_2 скоїв до ухвалення зазначеного вироку, суд вважає за необхідне призначити покарання, керуючись ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, та також звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.

Цивільний позов ОСОБА_3 з урахуванням його визнання обвинуваченим, підлягає задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_2 на його користь на відшкодування матеріальної шкоди підлягає 200,00 грн.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 129, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В силу ч. 4 ст. 70 КК України за сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.11.2013 року, більш суворим за цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування матеріальної шкоди 200 (двісті) грн. 00 коп.

Речовий доказ - CDMA телефон марки «Indicom» - повернути законному власнику ОСОБА_3

Процесуальні витрати в сумі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 08 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_2 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за проведення експертиз».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь