Рішення № 4022313, 06.07.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2009 р.

Справа № 17/923

Розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Подільської телефонної компанії "Мітел" м. Хмельницький

до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" с. Копистин Хмельницького району

про стягнення заборгованості в розмірі 4588,60 грн.

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: Чорна О.А. - за довіреністю №7 від 01.06.2009р.

відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач у позовній заяві та його повноважний представник в судовому засіданні просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4588,60 грн., з яких 4396,05 грн. - заборгованість за послуги зв’язку, 136,72 грн. - пеня, 53,80 грн. - заборгованість за послуги радіозв’язку „Алтай”, 2,03 грн. –пеня. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №134 про надання послуг електрозв’язку від 20.07.2004р. та договору №179 на надання послуг радіотелефонного зв’язку від 07.04.2003р.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

20.07.2004р. між Відкритим акціонерним товариством Подільською телефонною компанією "Мітел" м. Хмельницький (підприємство зв’язку) та Відкритим акціонерним товариством "Хмельницький цукровий завод" с. Копистин Хмельницького району (споживач) укладено договір №134 про надання послуг електрозв’язку, а також додаток до договору.

Відповідно до умов даного договору ВАТ Подільська телефонна компанія "Мітел" м. Хмельницький зобов’язалося забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а ВАТ "Хмельницький цукровий завод" с. Копистин Хмельницького району зобов’язалось своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. п. 2.1.1., 3.2.8).

Розділом 4 договору сторони обумовили оплату та порядок розрахунків за надані послуги. Згідно з п.п. 4.1., 4.2. 4.3., 4.6. договору послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за авансовою системою оплати. Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Позивачем за період з листопада 2008р. по березень 2009р. відповідачу виставлено рахунки про сплату заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за надані послуги електрозв’язку згідно договору №134 про надання послуг електрозв’язку від 20.07.2004р. належним чином не виконав.

Згідно поданого позивачем розрахунку за період з грудня 2008р. - по березень 2009р. за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги електрозв’язку в розмірі 4396,05 грн.

Пунктом 5.8. договору сторони передбачили, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), споживач, згідно з чинним законодавством, сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.

У відповідності до умов договору, позивач за період з грудня 2008р. - по квітень 2009р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 136,72 грн.

Крім того, згідно з умовами договору №179 на надання послуг радіотелефонного зв’язку від 07.04.2003р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством Подільською телефонною компанією "Мітел" м. Хмельницький (оператор) та Відкритим акціонерним товариством "Хмельницький цукровий завод" с. Копистин Хмельницького району (абонент), оператор зобов’язався надавати абоненту можливість користуватись послугами радіомережі системи „Алтай”, а також можливість виходу на мережі місцевого, міжміського та міжнародного зв’язку, а абонент зобов’язався своєчасно оплачувати вартість наданих послуг.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що абонентна плата за користування радіотелефоном, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови та інші послуги, надані по радіотелефону, вноситься абонентом в десятиденний термін після одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, який встановлений з першого по останнє число поточного місяця.

Позивачем за період з грудня 2008р. по січень 2009р. відповідачу виставлено рахунки про сплату заборгованості за надані послуги радіотелефонного зв’язку „Алтай”.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за надані послуги радіотелефонного зв’язку „Алтай” згідно договору №179 на надання послуг радіотелефонного зв’язку від 07.04.2003р. не виконав.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості за період з грудня 2008р. - по січень 2009р. за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги радіотелефонного зв’язку „Алтай” в розмірі 53,80 грн.

Пунктом 4.3.3. договору №179 на надання послуг радіотелефонного зв’язку від 07.04.2003р. передбачено, що в разі несвоєчасної оплати послуг зв’язку, абонент сплачує на користь оператора пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

У відповідності до умов договору, позивач за період з грудня 2008р. по квітень 2009р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 2,03 грн.

Телеграмами від 23.12.2008р., від 12.02.2009р. позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості за надані послуги згідно договорів №179 на надання послуг радіотелефонного зв’язку від 07.04.2003р., №134 про надання послуг електрозв’язку від 20.07.2004р.

Крім того, 03.02.2009р., 10.03.2009р. позивач надсилав відповідачу претензії про сплату заборгованості.

Однак, вимоги позивача про сплату заборгованості залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4588,60 грн., з яких 4396,05 грн. - заборгованість за послуги зв’язку, 136,72 грн. - пеня, 53,80 грн. - заборгованість за послуги радіозв’язку „Алтай”, 2,03 грн. –пеня.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України також передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов’язань, визначених умовами договорів №134 про надання послуг електрозв’язку від 20.07.2004р., №179 на надання послуг радіотелефонного зв’язку від 07.04.2003р., позивачем правомірно заявлено вимогу про сплату заборгованості за послуги зв’язку в розмірі 4396,05 грн. та сплату заборгованості за послуги радіозв’язку „Алтай” в розмірі 53,80 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування пені за прострочення розрахунку передбачено ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, а заявлений розмір пені підтверджується поданими розрахунками.

Враховуючи вищенаведені норми та умови договорів, в зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договорами, позивач правомірно нарахував відповідачу 136,72 грн. –пені за період з грудня 2008р. - по квітень 2009р. за умовами договору №134 про надання послуг електрозв’язку від 20.07.2004р., а також 2,03 грн. –пені, нарахованої за період з грудня 2008р. по квітень 2009р. згідно з умовами договору №179 на надання послуг радіотелефонного зв’язку від 07.04.2003р.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

ВИ Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Подільської телефонної компанії "Мітел" м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" с. Копистин Хмельницького району про стягнення заборгованості в розмірі 4588,60 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" ( юр. адреса: 31345, с. Копистин Хмельницького району, вул. Леніна, 78; поштова адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Заводська, 59, код ЄДРПОУ 00373400; р/р 26006949 ХОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 315966) на користь Відкритого акціонерного товариства Подільської телефонної компанії "Мітел" (юридична адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Щорса, 44/1; поштова адреса: м. Хмельницький, вул. Соборна, 67/1; код ЄДРПОУ 21322854, п/р 26000051024700 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 315005) 4396,05 грн. (чотири тисячі триста дев’яносто шість гривень п’ять копійок) - заборгованості за послуги зв’язку, 136,72 грн. (сто тридцять шість гривень сімдесят дві копійки) - пені, 53,80 грн. (п’ятдесят три гривні вісімдесят копійок) - заборгованості за послуги радіозв’язку „Алтай”, 2,03 грн. (дві гривні три копійки) - пені, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по оплаті державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять гривень п’ятдесят копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський