Постанова № 40222297, 19.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2014 р. № 820/13663/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представника позивача - Москаленко Я.М.,

представника відповідача - Шульги В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення-,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просив суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000052/2 від 22.01.2014 року; скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00049 від 22.01.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000052/2 від 22.01.2014 року за 6 методом з вартістю за одиницю 4,70 доларів США (загальна вартість 70735,00 доларів США, що складає 565384,86 грн.). На підставі рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови а прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00049 від 22.01.2014 року. Позивач не погоджується з рішенням про визначення митної вартості товару, карткою відмови в повному обсязі, вважає незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема , ч.2 ст.53 МК України.

Представник відповідача в письмових запереченнях наданих до суду, зазначив, що заперечує проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі посилаючись на те, що внаслідок застосованої процедури консультацій платник податків не виконав вимог митного органу, витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, не подав. У зв'язку з неможливістю застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару, митний орган застосував резервний метод відповідно до ст.64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим просив суд рішення відмовити в задоволенні заявлених вимог.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, між ПрАТ "Новий Стиль" та компанією HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD була укладена угода № 130513 від 13.05.13 р. Ввезення товару здійснювалось на підставі наступних документів: специфікації № 8 від 13.11.13 р. до контракту № 130513 від 13.05.13 р., інвойсу № NY13014 від 13.11.2013 р. Відповідно п. 1.3 Контракту конкретний вид (асортимент) товару кожної партії поставки вказується у специфікаціях та інвойсах, які додаються до контракту і є його невід'ємною частиною. Відповідно п. 4.1 розділу 4 Контракту ціна на товар за конкретною партією товару вказується в інвойсах на відповідну партію товару.

Керуючись умовами укладеного Контракту продавець поставив підприємству позивача за специфікацією № 8 від 13.11.13 р. та інвойсу № NY13014 від 13.11.2013 р. товар на загальну суму 41184,00 доларів США, що за курсом валюти 7,993 складало 329 183,71 грн. Витрати на транспортування склали 35 955,74 грн.

Отже, для митного оформлення товару позивач 21.01.2014 р. надав Відповідачу митну декларацію ІМ № 807100000/2014/001645 і вказав митну вартість: 329 183,71 грн. + 35 955,74 грн. = 365 139,45 грн.

На підтвердження митної вартості товару позивачем відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України було надано до Харківської митниці обов'язкові документи: декларації митної вартості ІМ № 807100000/2014/001645 від 21.01.2014 р.; контракт з фірмою HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD № 130513 від 13.05.13 р.; інвойс № NY13014 від 13.11.2013 р.; документи щодо транспортування (перевезення) товару: договір на здійснення транспортно - експедиторських послуг з міжнародного перевезення вантажів у змішаному сполученні № 122826 від 20.12.2012 р., рахунок - фактуру про надання транспортно - експедиторських послуг від виконавця договору 3420-4071-311.019 від 27.12.2013 р., міжнародну товарно-транспортну накладну СМR № 392108 від 15.01.2014 р., коносамент 4351-0177-311.015 від 17.11.2013 р., книжка МДП SX.76167545 від 15.01.2014 р.

Також, на підставі ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України позивачем надано до митниці додаткові документи: сертифікат походження товару № 13С3301М7043/00271 від 25.11.2013 р.; пакувальний лист б/н від 13.11.2013 р.; звіт про оцінку майна № 26/09/2013/01 (1) від 26.09.2013 р.

Позивач надав митному органу пояснення щодо поставки товару та попросив здійснити митне оформлення за першим методом, тобто за ціною контракту, оскільки на думку позивача, декларантом були надані усі документи, які передбачені законодавством, були запитані митним органом та які мали відношення до поставки товару.

Разом з тим, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000052/2 від 22.01.14 р. за 6 методом, з розрахунків 4,70 доларів США за кілограм товару. Збільшення митної вартості товару призвело до збільшення розміру ПДВ, який повинен був сплачувати позивач.

Крім того, на підставі рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00049 від 22.01.14 р. З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю позивач вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом (МД № 40 807100000/2014/001888 від 22.01.2014 р.) за другорядним 6 методом.

Відповідно ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу, а згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Кодексу у випадках, передбачених ним, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 та ч. 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В ч. 1 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вказана норма закону кореспондує з положеннями ст. 318 цього Кодексу, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.11 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

В ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у ч. 3 наведеної норми.

В п. 3.16 та п. 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення також визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України № 362 від 13.07.12 р. Згідно з приписами п. 6 розділу 2 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами 5-8 ст. 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (у частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (у частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно ч. 2 вказаної норми контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

З положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 розділу 2 Методичних рекомендацій вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до пояснень наданих відповідачем у митного органу виникли сумніви, щодо повноти заявлених декларантом всіх складових митної вартості і у зв'язку з цим посадовою особою ПМО до відділу контролю за правильністю визначення митної вартості товарів направлені запити щодо вирішення питання правильності визначення митної вартості товарів. Після надходження запиту до ВМВКТ та ЗРЗЕД, з урахуванням вищенаведеного, у відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом ПрАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, шляхом направлення на адресу ПрАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" електронних повідомлень.

В електронних повідомленнях декларанту доведено, що відповідно ст. 52 та ст. 58 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на оцінюваних товарів.

Також, в електронному повідомленні декларанту запропоновано надати на виконання вимог ст. 53 та ст. 54 Митного кодексу України у зв`язку з тим, що у поданих документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: страховий поліс, виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, декларанту було доведено що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Проведення консультації та витребування додаткових документів відображено у електронних повідомленнях декларанту ПрАТ "НОВИЙ СТИЛЬ".

З огляду на вищевикладені обставини, з урахуванням аналізу інформації, що міститься у поданих до митного оформлення документах, перевірки цінової інформації з ЄАІС ДМСУ на товари, які ввозились на митну територію України, на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митним органом було розпочато проведення процедури консультації та запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Дані пропозиції направлені декларанту в електронному вигляді, що не заперечувалося позивачем.

При здійсненні митного оформлення позивачем були надані всі, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, обов'язкові документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору.

Так, матеріали справи свідчать про те, що на підтвердження митної вартості товару позивач надав до Харківської митниці обов'язкові документи, саме: декларація митної вартості ІМ № 807100000/2014/001645 від 21.01.2014 р.; контракт з фірмою HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD № 130513 від 13.05.13 р.; інвойс № NY13014 від 13.11.2013 р.; документи щодо транспортування (перевезення) товару: договір на здійснення транспортно - експедиторських послуг з міжнародного перевезення вантажів у змішаному сполученні № 122826 від 20.12.2012 р., рахунок - фактуру про надання транспортно - експедиторських послуг від виконавця договору 3420-4071-311.019 від 27.12.2013 р., міжнародну товарно-транспортну накладну СМR № 392108 від 15.01.2014 р., коносамент 4351-0177-311.015 від 17.11.2013 р., книжка МДП SX.76167545 від 15.01.2014 р. Крім того, на підставі ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України позивач надав до митниці додаткові документи: сертифікат походження товару № 13С3301М7043/00271 від 25.11.2013 р.; пакувальний лист б/н від 13.11.2013 р.; звіт про оцінку майна № 26/09/2013/01 (1) від 26.09.2013 р.; лист про відсутність взаємозалежності між позивачем та постачальником; лист про не проведення страхування; прайс-лист (прейскурант) виробника товарів від 04.10.13 р.

Разом з тим, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості з посиланням на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у гл. 9 Митного кодексу України, яке полягає у наступному: використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально; документи, подані декларантом та зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; ненаданні декларантом всіх запропонованих митницею додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України; ненаданні (відсутності) інформації щодо угод на ідентичні товари; ненаданні (відсутності) інформації щодо ідентичних або подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутності даних щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутності даних щодо витрат, понесених позивачем в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; ненаданні (відсутності) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрати, понесені виробником у зв'язку з виробництвом товарів; витрат на навантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, прибутку, що одержує експортер в результаті поставки в Україну. Таким чином, коригування митної вартості здійснено відповідачем за другорядним методом - резервним. Джерелом інформації для даного рішення є наявна у митного органу інформація про вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено, Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків про здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.12 р. № 362, разом з тим, враховуючи положення наведених вище норм права, суд зазначає, що діючим законодавством передбачається певний порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, який не був дотриманий відповідачем по справі, оскільки при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

В ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання декларантом додаткових документів тільки за наявності певних умов, а саме: у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач зазначав, що причиною запиту додаткових документів було саме невідповідність ціни, яка була зазначена позивачем, митній вартості ідентичних та подібних товарів відповідно до інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Але при цьому відповідачем не доведено, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, записав до декларації недостовірні або неточні відомості. Таким чином відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів", Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та наказу Мінфіну України "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа" № 63 від 30.05.12 р., а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Отже, відповідач під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Крім того, відмовляючи у митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, декларантом не надано додаткових документів, надання яких передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Проте, такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч. 10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Стосовно посилань відповідача на те, що згідно інформації спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України найменша митна вартість товару на ідентичний товар значно перевищує заявлену декларантом, слід зазначити, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (ч. 4 ст. 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо характеристики товарів та методів її визначення.

Відповідно ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідачем не надано доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішень про коригування митної вартості товарів (за резервним методом).

Наказом Міністерства Фінансів України № 598 від 24.05.12 р. затверджена Форма рішення про коригування митної вартості товарів, а також Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідно до Правил заповнення рішення у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.

Зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару не відповідає приписам наказу Міністерства Фінансів України № 598 від 24.05.12 р. про затвердження Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у них відсутні будь-які пояснення щодо умов поставки, комерційних умов, тощо.

Таким чином, корегування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не відповідає нормам діючого законодавства.

Оскільки у ПрАТ "Новий стиль" до митного органу були подані всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено цінутовару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту від 13.05.13 р., а відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та скасування рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000052/2 від 22.01.2014 року та картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00049 від 22.01.2014 р.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000052/2 від 22.01.2014 року.

Скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00049 від 22.01.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" ( код ЄДРПОУ 32565288) судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 22.08.2014 року.