Постанова № 40222227, 13.08.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2014 р. Справа № 914/4730/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Гриців В.М.,

Давид Л.Л.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром» № 076 від 23.04.2014 р. (вх. № 01-05/2062/14 від 06.05.2014 р.),

на рішення господарського суду Львівської області від 15 квітня 2014 року

у справі № 914/4730/13 (суддя Деркач Ю.Б.),

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства «Світловодське АТП-13507», м. Світловодськ, Кіровоградської обл.,

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром», м. Львів,

Про: розірвання Договору № 06-11/АП0000198 від 29.11.2011 р. та Договору про внесення змін і доповнень № 1/АП-000093 до Договору № 06-11 від 29.11.2011 р. від 26.09.2012 р., укладених між ПАТ «Світловодське АТП-13507» та ВАТ «Укравтобуспром»; стягнення з ВАТ «Укравтобуспром» на користь ПАТ «Світловодське АТП-13507» 80 000,00 грн. перерахованого авансу, 12 138,00 грн. вартості автобуса «ГАЗ-32213» державний номер НОМЕР_3, 3% річних від суми боргу за період з 01.12.2011 р. по 01.12.2013 р. в сумі 4 800,0 грн., судового збору в розмірі 3156,76 грн.; зобов'язати ВАТ «Укравтобуспром» повернути ПАТ «Світловодське АТП-13507» автобус «ГАЗ-32213», державний номер НОМЕР_3, переданий на переобладнання ВАТ «Укравтобуспром» 30.10.2012 р. (з урахуванням заяви (вх. № 7017/14 від 18.02.2014 р.) про уточнення позовних вимог).

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: керівник ОСОБА_2 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АГ № 976752 станом на 22.01.2014 р.);

від позивача: Усатенко С.А. - п/к за довіреністю № 368 від 20.07.2012 р. (довіреність дійсна до 31.12.2014 р.);

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представників сторін повідомлено, що проводиться технічна фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 06.05.2014 р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/4730/13 господарського суду Львівської області введено суддів - Дякович О.В. та Г.Г.Якімець.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2014 року прийнято апеляційну скаргу ВАТ «Укравтобуспром» за № 076 від 23.04.2014 р. (вх. № 01-05/2062/14 від 06.05.2014 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 21.05.2014 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи (а.с. 84, 85).

21.05.2014 р., через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду за вх. № 01-04/2810/2014р. від позивача поступив відзив на апеляційну скаргу б/н від 19.05.2014 р. (а.с. 99).

В судовому засіданні, яке відбулось 21.05.2014 р. за участю представників сторін оголошено перерву до 11.06.2014 р., про що сторони були повідомлені під розписку (а. с. 102).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2014 р. у склад колегії для розгляду даної справи № 914/4730/13 господарського суду Львівської області, замість судді Дякович О.В. (перебування у відпустці по догляду за дитиною) введено суддю Давид Л.Л.(а.с. 104).

11.06.2014 р. через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду за вх. № 01-04/3222/14 апелянтом/відповідачем подано пояснення-заперечення по відзиву позивача з додатками (а. с. 105-110).

В судовому засіданні 11.06.2014 р. за участю представників сторін оголошено перерву до 02.07.2014 р., про що сторони були повідомлені під розписку (а. с. 114).

Представником апелянта, 23.06.2014 р. за вх. № 01-04/3478/14 подано додаткове пояснення за № 112 від 19.06.2014 р. до апеляційної скарги.

02.07.2014 р. за участю представників обох сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 23.07.2014 р., про що сторони були повідомлені під розписку (а. с. 130).

З підстав зазначених у розпорядженні голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2014 р., замість судді Якімець Г.Г. (перебування у щорічній відпустці) введено суддю Гриців В.М.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зміна складу колегії суддів) розгляд даної справи починається заново. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 13.08.2014 р., про що сторони були повідомлені рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судове засідання, яке відбулось 13.08.2014 р. представник апелянта/відповідача прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та поясненнях-запереченнях, доводи наведені в апеляційній скарзі та поясненнях-запереченнях підтримав, просить рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2014 р. по справі № 914/4730/13 скасувати повністю та прийняти нове рішення, в якому у задоволенні позовних вимог ПАТ «Світловодське АТП-13507» відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 19.05.2014 р. (вх. № 01-04/2810/14 від 21.05.2014 р.), просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2014 р. по справі № 914/4730/13 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/4730/13.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.04.2014 року у справі № 914/4730/13 (суддя Деркач Ю.Б.) позов задоволено частково (пункт 1-й резолютивної частини рішення). Вирішено: розірвати Договір № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011р. та договір від 26.09.2012 р. про внесення змін та доповнень №1/АП-000093 до договору № 06-11 від 29.11.2011 р., укладені між Публічним акціонерним товариством «Світловодське АТП-13507» та Відкритим акціонерним товариством «Укравтобуспром» (пункт 2-й резолютивної частини рішення); cтягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром» (79026, м. Львів, вул. Персенківка, 10, ідентифікаційний код 00234844) на користь Публічного акціонерного товариства «Світловодське АТП-13507» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Комсомольська, 38, ідентифікаційний код 05455732) 80 000,00 грн. авансу та 3 156,76 грн. судового збору (пункт 3-й резолютивної частини рішення); зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Укравтобуспром» (79026, м. Львів, вул. Персенківка, 10, ідентифікаційний код 00234844); повернути автобус моделі «ГАЗ-32213» державний номер НОМЕР_3 Публічному акціонерному товариству «Світловодське АТП-13507» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Комсомольська, 38, ідентифікаційний код 05455732) (пункт 4-й резолютивної частини рішення). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (пункт 5-й резолютивної частини рішення) (а. с. 72-78).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду апелянт/відповідач (Відкрите акціонерне товариство «Укравтобуспром») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2014 р. по справі № 914/4730/13 скасувати повністю та прийняти нове рішення, в якому у задоволенні позовних вимог ПАТ «Світловодське АТП-13507» відмовити. (п. п. 1, 2 прохальної частини апеляційної скарги) (а. с. 86-89).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин і суті справи, що мають значення для справи. Вважає, що рішенням місцевого суду задоволено вимогу позивача щодо розірвання укладеного між сторонами договору та доповнення № 1 до нього, однак, на думку апелянта судом не було враховано те, що згідно умов доповнення № 1 до договору № АП-000093 є двохсторонні зобов'язання сторін, щодо його виконання і порушення його умов виконання обумовлено не тільки зі сторони апелянта/відповідача, а і з сторони позивача, так як даним доповненням позивач повинен був поставити або частково оплатити пасажирські сидіння, вартість яких не включена в договірну ціну - згідно п. 2.3 вищезазначеного Доповнення № 1.

Також апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що без сидінь, які повинні бути сертифікованими та відповідати законодавчим вимогам - державним стандартам, щодо вимог пасивної безпеки та геометричних характеристик, апелянт не міг оформити ще один документ із чотирьох обов'язкових документів - акт технічної експертизи акредитованого УкрСЕПРО випробувального центру, відтак вважає, що наявне двохстороннє порушення умов виконання Договору № 06-11 і Доповнення № 1 двома сторонами за договором вплинули на термін виготовлення автобуса.

Крім того, апелянт/відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що чинним законодавством України, а саме ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вищенаведеного, апелянт вважає, що для стягнення та повернення позивачу авансового платежу з донарахуванням та поверненням мікроавтобуса ГАЗ 32213 СПГ, від якого залишилось лише шасі відсутні підстави, так як апелянт фізично не може повернути (тобто виконати п. 4 резолютивної частини рішення суду по справі № 914/4730/13) автобус ГАЗ 32213, державний номер НОМЕР_3 ПАТ «Світловодське АТП-13507», від якого залишилось тільки шасі і на якому вже встановлений кузов з новим ідентифікаційним номером - VIN-код НОМЕР_4. Відтак вважає, що єдиним реальним виходом з ситуації є завершення вже складального етапу виконаних на 75-89% обсягу робіт, проходження незалежної експертизи акредитованим випробувальним центром на відповідність і передача на перереєстрацію в ДАІ Замовнику.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Апелянт/відповідач: Відкрите акціонерне товариство «Укравтобуспром» (повне найменування юридичної особи - Відкрите акціонерне товариство «Український інститут автобусо-тролейбусобудування») є юридичною особою; йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 00234844; місцезнаходження юридичної особи: 79026, Львівська обл., м. Львів, Сихівський р-н, вул. Персенівка, буд. 10; основний вид економічної діяльності: 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; ОСОБА_2 - підписант, ОСОБА_2 - керівник, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 976752 станом на 22.01.2014 р. (а. с. 39-40), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 904354 станом на 19.04.2012 р. (а. с. 49-50) та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 375612 (а. с. 51).

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Світловодське автотранспортне підприємство 13507» (скорочене найменування ПАТ «Світловодське АТП-13507») є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 05465732; місцезнаходження юридичної особи: 27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Комсомольська, буд. 38; вид діяльності за КВЕД-2010: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 71.20 Технічні випробування та дослідження; керівник ОСОБА_5, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 524349 (а. с. 17), свідоцтвом № 100342299 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а. с. 18), довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 583045 (а. с. 19) випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 976751 (а. с. 38) та витягом з ЄДРПОУ станом на 31.01.2014 р. (а. с. 41).

Як уже було вище зазначено, відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2013 р. за вх. № 5333 на адресу господарського суду Львівської області поступили матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Світловодське АТП - 13507» до Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром» про: визнання боргу в сумі 96 938,00 грн.; відновлення становища, яке існувало до установлення між сторонами правовідносин, а саме: розірвання договору № 06-11/АП0000198 від 29.11.2011 р. та Доповнення № 1 до Договору № АП-000093 від 26.09.2012 р. укладених між ПАТ «Світловодське АТП-13507» та ВАТ «Укравтобуспром»; стягнення з ВАТ «Укравтобуспром» на користь ПАТ «Світловодське АТП-13507» перерахований аванс в сумі 80 000,00 грн., автобус «ГАЗ-32213» державний номер НОМЕР_3, вартістю 12 138,00 грн., 3% річних від суми боргу за період з 01.12.2011 р. по 01.12.2013 р. в сумі 4 800,0 грн. та стягнення судового збору 3 156,76 грн. (а.с. 5).

Ухвалою місцевого господарського суду від 20.12.2013 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Світловодське АТП - 13507» до розгляду та розгляд справи призначено на 04.02.2014 р. (а. с. 1-2), в межах двох місячного розгляду справи.

З підстав зазначених в ухвалі місцевого суду від 04.02.2014р., відповідно до ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено до 04.03.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2014р. за вх. № 699/14 Позивач подав Заяву про уточнення позовних вимог, за якою просив стягнути з відповідача на свою користь автобус „ГАЗ-32213 СПГ", державний номер НОМЕР_3, переданий на переобладнання відповідачу 31.10.2012 р., всі інші вимоги - залишив без змін (а. с. 42), 17.02.2014 р. за вхідним № 7017/14 Позивач, згідно з ст. 22 ГПК України, подав заяву про долучення до матеріалів справи Заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 45), докази надсилання вказаної заяви відповідачу (а.с. 46) та Заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 47), просив суд зобов'язати відповідача повернути позивачу автобус „ГАЗ-32213 СПГ", державний номер НОМЕР_3, переданий на переобладнання відповідачу 31.10.2012 р. (п. 1 прохальної частини заяви). Всі інші позовні вимоги залишив без змін (а. с. 45-47).

Слід зазначити, що Заява (вх. № 7017/14 від 17.02.2014 р.) (а.с. 45) про подання Заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 47) подана Позивачем з доказами надсилання іншій стороні у справі, відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України (а. с. 46).

На підставі вищенаведеного, місцевим господарським судом прийнято до розгляду Заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 7017/14 від 17.02.2014 р.), яка подана Позивачем з доказами надсилання їх іншій стороні у справі, відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України (а. с. 46) та зазначено, що вказані заяви суд оцінює як часткову зміну предмету спору подану до початку розгляду по суті. Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд розгляд справи по суті розпочав 04.03.2014 р. (а.с. 54) з розгляду Заяв позивача про уточнення позовних вимог, клопотання відповідача № 033 від 25.02.04 р. (вх. № 8232/14 від 28.02.2014 р.) про залишення позову по даній справі без розгляду, клопотання позивача б/н від 01.03.2014 р. про зупинення провадження у справі № 914/4730/13, оцінки матеріалів справи № 914/4630/13 та матеріалів справи № 914/3364/13 щодо їх пов'язаності та, за наслідками розгляду даної справи, відхилив клопотання відповідача про залишення позову по даній справі без розгляду у зв'язку із невідповідністю обставин зазначених у вищевказаному клопотанні відповідно до вимог ст. 81 ГПК України, зупинив провадження у справі № 914/4730/13 до вирішення пов'язаної з нею справи № 914/3364/13 (а.с. 54-55), що узгоджується з позицією викладеною у п. п. 3.11, 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвалою місцевого суду від 25.03.2014р. (а.с. 63) за клопотанням позивача б/н від 17.03.2014р. (вх. №1501/14 від 21.03.2014 р.) (а.с. 59) провадження у справі № 914/4730/13 поновлено та призначено розгляд справи на 15.04.2014р. (а. с. 63-64).

З огляду на вищенаведене, місцевим господарським судом розглянуто дану справу у строки відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством «Український інститут автобусо-тролейбусобудування» (ВАТ «Укравтобуспром») (Продавець - за договором, Відповідач - у справі) та Публічним акціонерним товариством «Світловодське автотранспортне підприємство 13507» (Покупець - за договором, Позивач - у справі) було укладено Договір № 06-11/АП-0000198 (далі за текстом - Договір-1) (а. с. 9).

Зазначений Договір-1 укладено у письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними представниками сторін за цим договором, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, ст. 181 ГК України.

Відповідно до п. 1.1. Договору-1, Покупець приймає на себе виготовлення видовженої модифікації кузова автобуса моделі А049 та переобладнання автобуса моделі Mersedes-Benz 410 D (кузов № НОМЕР_5) шляхом заміни його кузова на кузов А049МВ з плануванням салону 1-го класу (18 сидячих + 6 стоячих пасажирів), згідно з дозволом-висновком науково-технічної експертизи ДП "Державтотранс-НДІпроект".

26.09.2012 р. між тими самими сторонами було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 до Договору № 06-11 від 29.11.2011 р. (далі за текстом - Договір-2) (а. с. 10), який є невід'ємною частиною останнього, вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту його виконання (п. 6.5. Договору № 06-11/АП-0000198 та п. 6.5. Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093).

Зазначений Договір-2 теж укладено сторонами у письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними представниками сторін за цим договором, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, ст. 181 ГК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правовідносини між позивачем та відповідачем, які є предметом спору у даній справі, стосуються, власне Договору № 06-11/АП-0000198 від 29 листопада 2011 р. ( Договір № 06-11 /прописом/ «/АП-0000198»)(а.с. 9) та Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 до договору № 06-11 від 29.11.2011 р. від 26 вересня 2012 р. (Договір про внесення змін та доповнень № 1 /прописом зверху над №1/ «/АП-000093/ до Договору № 06-11 від 29.11.2011 р.)(а.с. 10, 108).

Інших договорів вказані вище сторони до правовідносин, які є предметом спору у даній справі, не укладали, в матеріалах справи такі докази - відсутні.

Колегія суддів, встановила, що не зважаючи на те, що сторони по-різному зазначають послідовність цифр у номерах вказаних вище договорів, в т.ч. посилаються на різну кількість « 0» та різні цифри у номерах цих договорів, застосовують різну послідовність слів при найменуванні договорів, як от, Позивач у позовній заяві покликається на договір «Доповнення № 1 до Договору № АП-0000093 від 26.09.2012 р.», «дог. № 06-11 від 29/11-2011», в претензії (а.с. 36) на «Договір № АП-0000093 «Про внесення змін та доповнень № 1 до договору № 06-11/АП0000198 від 29.11.2011 р.», відзиві (а.с. 99) на «Договір № 0000093 від 26.09.2012 р.», (а.с. 99/зворот) та на «Договір № 06-11 і Доповнення № 1»; Відповідач, в свою чергу, у відзиві-запереченні (а.с. 21-22) посилається на договір «АП-0000095 від 26.09.2012 р.», відзиві-запереченні (а.с. 65-66) на «договір № 06-11/АП 0000/98» та на «договір про внесення змін і доповнень 06-11/АП 000093», в апеляційній скарзі (а.с. 87) на «Доповнення № 1 до Договору № АП-0000093 від 26.09.2012 р.», «Доповнення № 1 за № АП-0000093», «доповнення АП-000093 від 26.09.2012 р. (а.с. 88), «Доповнення № 1» (а.с. 89), поясненні-запереченні (а.с. 105) на «договір про вияснення змін та доповнень № 1/АП-000093 від 26.09.2012 р. до Договору № 06-11 від 29.11.2011 р.», «п. 3.1. Договору № 1/АП-000093», однак, при цьому, Сторони мають на увазі зобов'язання, які виникли на підставі, власне, Договору № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011 р. (а.с. 9) та Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 до договору № 06-11 від 29.11.2011 р. від 26.09.2012 р. (а.с. 10, 108), а не будь-яких інших договорів.

З умов Договору-2 вбачається, що у зв'язку з зміною предмету договору, із-за відсутності обумовленої кількості автобусів, сторонами у справі змінено предмет договору, а саме: «МВ410D серії Т1N з колісною базою 3700 мм, покладених в основу формування договірної ціни - кошторису робіт, одноразових і поштучних витрат, вирішили викласти Договір № 06-11 від 29.11.2011 р. у редакції Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 від 26 вересня 2012 р. (а.с.10).

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками, Договір-1 та Договір-2 є договорами підряду, оскільки предметом даних договорів є виконання певних видів робіт з переобладнання транспортних засобів, не зважаючи на те, що за умовами вказаних вище Договорів-1 та 2, сторони іменуються Покупцем та Продавцем.

Відповідно до ч. 1, ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 1.1. Договору-2, Покупець доручає, а Продавець приймає на себе: Виготовлення кузова автобуса моделі А049 та переобладнання автобуса моделі ГАЗ 32213-СПГ (державний номер НОМЕР_3) шляхом заміни його кузова на кузов автобуса А049 (надалі Автобус), згідно з дозволом-висновком науково-технічної експертизи ДП «ДержавтотрансНДІпроект».

З матеріалів справи вбачається, що право власності на Автобус ГАЗ 32213-СПГ (номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1) належить ПАТ «Світловодське АТП-13507» на підставі Договору № АП-0000088 купівлі-продажу від 23.10.2012 р. (а.с. 11), укладеного між ОСОБА_7 (Продавець) та ПАТ «Світловодське АТП-13507» (Покупець), який посвідчено приватним нотаріусом Світловодського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за № 1297 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 27.10. 2012 р. (а.с. 12).

Вартість одного переобладнання складала 103 000,00 грн. в т.ч. ПДВ -17 166,67 грн. (п. 2.1. Договору-2).

У п. 2.3. Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 від 26.09.2012р. сторони узгодили, що відповідач зараховує оплачений позивачем аванс у сумі 80 000,00 грн. згідно попередньої редакції Договору № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011р. в оплату виконаних робіт по даній додатковій угоді.

У п. 2.4. Договору про внесення змін та доповнень №1/АП-000093 від 26.09.2012 р. передбачено, що решта суми Договору - 23 000,00 (двадцять три тисячі грн. з ПДВ), позивач проводить протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення відповідачем позивача про готовність автобуса.

Для виконання робіт за Договором-2, позивач зобов'язується передати (без оплати) відповідачу автобус моделі ГАЗ 32213 СПГ, державний номер НОМЕР_3, протягом десяти днів з моменту підписання Договору (п. 3.1. Договору №1/АП-000093 від 26.09.2012 р.).

Згідно із п. 3.2. Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 від 26.09.2012 р., відповідач виготовляє кузов моделі А049 та здійснює переобладнання автобуса моделі ГАЗ 32213 СПГ (державний номер НОМЕР_3) шляхом заміни його кузова на кузов автобуса А049 та передає Автобус покупцю протягом 60 (шістдесяти) днів, після отримання автобуса згідно п. 3.1. Договору-2.

30.10.2012р. між тими самими Сторонами було укладено та підписано Акт приймання-передачі, згідно якого, відповідач прийняв, а позивач передав (мовою оригіналу - здав) автобус марки ГАЗ 32213 СПГ шасі НОМЕР_1 та супровідні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 для заміни кузова (відповідно до договору № 6-11). Оригінали документів - забрані ОСОБА_9 (а. с. 13).

З тексту зазначеного Акту приймання-передачі вбачається, що автобус на ходу (підтікає бензонасос). Наявне запасне колесо (спущене, потребує ремонту). Каністра з 10 л бензину. Домкрат гвинтовий, балонний і монтажні ключі, вогнегасник - 3 шт. (протерміновані). Аптечка, знак аварійної зупинки - відсутні. Акт технічного огляду погоджено ВРЕР ДАІ по переобладнанню / заміні кузова відсутній. В салоні 10 сидінь (в т.ч. 3 здвоєні), 1 здвоєне спереду, дописано від руки: акумулятор забрано ОСОБА_9

Зазначений вище Акт приймання-передачі від 30.10.2012 р. підписано повноважними представниками обох сторін за Договором-2, що Сторонами по справі не заперечується.

Відповідно до платіжного доручення № 1106 від 01.11.2011р. позивач сплатив відповідачу 80 000,00 грн., «Призначення платежу: передоплата за виготовлення кузова автобуса згідно договору № 06-11 від 29.11.2011р. в т.ч. ПДВ 13 333,33» (а. с. 7).

Відповідно до п. 2.4 Договору-2, решта суми у розмірі 23 000,00 грн. позивач проводить протягом 5-ти банківських днів з моменту повідомлення відповідачем позивача про готовність автобуса.

Як встановлено місцевим господарським судом, в порушення умов Договору-2, відповідач протягом тривалого часу не повідомляв позивача про готовність автобуса, у зв'язку з чим, позивачем для врегулювання спору в добровільному порядку, 13.05.2013 р. була направлена претензія від 10.05.2013р. за № 1065 з вимогою повернути перерахований аванс в сумі 80 000 грн., сплатити відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних від суми боргу за період з 01.12.2011 р. по 01.05.2013 р. у розмірі 3800,00 грн., повернути наданий на переобладнання автобус моделі "ГАЗ-32213 СПГ" державний номер НОМЕР_3, або сплатити його вартість в сумі 12 138,00 грн. (а. с. 14).

Дана претензія надіслана позивачем на адресу відповідача 13.05.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яка з находиться в матеріалах справи (а. с. 15).

Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, Позивач 03.09.2013р. звернувся із позовом до господарського суду Львівської області про визнання боргу на суму 96 938,00 грн., відновлення становища, яке існувало до установлення між позивачем та відповідачем господарських правовідносин, а саме, розірвати договір № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011 р. та договір від 26.09.2012 р. про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 до договору № 06-11 від 29.11.2011 р., стягнення авансу в сумі 80 000,00 грн., вартості автобуса 12 138,00 грн., 3% річних в сумі 4800,00 грн. , судового збору 3156,76 грн., разом 100 094 грн. 96 коп. (а.с. 5/зворот). Зазначені у позовній заяві вимоги, в наступному, були уточнені позивачем, про що зазначено вище у цій постанові.

Місцевим судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області у справі № 914/3364/13 відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки в позовній заяві не було вирішено питання про подальшу долю договорів № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011р. та №1/АП-000093 від 26.09.2012р. (а. с. 23-25).

Апелянт/відповідач стверджує, що вимога позивача щодо розірвання Договору № 06-11/АП-0000198 та Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 до договору № 06-11 від 26.09.2012 р. є односторонньою і безпідставною, оскільки згідно умов Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 від 26.09.2012 р. до Договору № 06-11 від 29.11.2011 р. є двосторонні зобов'язання сторін щодо виконання цього договору, зокрема, зобов'язано позивача купити і встановити сидіння, що позивачем вчинено не було, а відповідач без сидінь не може оформити весь комплект документів, необхідний для переоформлення автобуса в ДАІ та виконати п.4.1 вищезгаданого договору. Апелянт вважає, що лише після установки сидінь можна пройти випробування - технічну експертизу автобуса на відповідність у незалежному акредитованому в УкрСЕПРО випробувальному центрі, без акта якого неможлива перереєстрація автобуса в ДАІ.

Однак вказані твердження Апелянта/відповідача є безпідставними, з огляду на таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як уже було вище зазначено, між сторонами у справі було укладено Договір № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011р. (Договір-1)(а.с. 9) та, 26.09.2012 р. Договір про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 до Договору № 06-11 від 29.11.2011 р. (Договір-2). Договір про внесення змін є невід'ємною частиною Договору-1 (п. 6.5. Договору-1 та 2), у зв'язку з чим сторони набули взаємних прав і обов'язків, що і встановлено місцевим судом, підтверджується матеріалами справи, не заперечується представниками сторін.

За наявними матеріалами справи, позивач 30.10.2012 р. передав відповідачу автобус моделі "ГАЗ-32213" державний номер НОМЕР_3 для виконання робіт передбачених Договором № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011р. у редакції викладеній у Договорі про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 від 26.09.2012р., а також, 01.12.2011 р. Позивач, платіжним дорученням № 1106 від 01.12.2011 р. перерахував Відповідачу аванс в розмірі 80 000,00 грн. в рахунок оплати за виконання робіт.

Однак, Відповідач, по даний час, в порушення умов укладених Договорів-1 та 2, не передав Позивачу автобус, переобладнання якого, було предметом спору за Договором № 06-11/АП-0000198 у редакції Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 від 26.09.2012 р. (а.с. 10).

Згідно із статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із приписами частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду.

Претензія позивача від 10.05.2013р. за № 1065 (а.с. 14) з вимогою повернення перерахованого авансу, сплати 3% річних та повернення автобуса, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення не містила інформації щодо відмови позивача від зазначених договорів, а відтак своїм правом на припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання позивач, як замовник за договором підряду не скористався.

Проте, вказане не перешкоджає позивачу звернутись за судовим захистом свого порушеного права на підставі загальної норми права.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, передача автобуса здійснена позивачем 30.10.2012 р. за Актом приймання-передачі (а.с. 13), а передача відповідачем позивачу переобладнаного автобуса повинна була бути здійснена протягом 60 днів після отримання відповідачем автобуса (п. 3.2. Договору-2), відтак має місце істотне порушення прав позивача, захист якого регламентовано положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України.

З огляду на наведені вище обставини, вимога Позивача про розірвання Договору № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011 р. (а.с. 9) та Договору від 26.09.2012 р. про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 до Договору № 06-11 від 29.11.2011 р. (а.с. 10 та 108) є підставною та обґрунтованою.

Розглянувши вимогу Позивача про визнання боргу відповідача перед позивачем в сумі 96 938,00 грн. (п. 1 прохальної частини позовної заяви), суд місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Нормами статей 20 Господарського кодексу України, 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого засобу захисту прав та інтересів особи, як визнання боргу відповідача перед позивачем. Також не передбачено такого способу захисту іншим законодавством.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача перерахований аванс в сумі 80 000,00 грн. підлягає до задоволення, як обґрунтована та підтверджена належними і допустимими доказами у справі.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язати відповідача повернути автобус моделі "ГАЗ-32213" державний номер НОМЕР_3, вартістю 12 138,00 грн., 3% річних від суми боргу за період з 01.12.2011р. по 01.05.2013р. у розмірі 4 800,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глава 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання зобов'язань за Договорами-1 та 2 сплатив на користь відповідача кошти у сумі 80 000,00 грн. передоплати (авансу) (а.с. 35) та передав йому автобус моделі «ГАЗ-32213» державний номер НОМЕР_3 для переобладнання за Актом приймання-передачі (а.с. 13).

Як вбачається з тексту відзиву на позовну заяву, що на підприємстві відповідача була відсутня електроенергія протягом 5-ти місяців, у зв'язку із самовільним відключенням силового електропостачання через трансформаторну підстанцію на території колишнього ЛАЗу з боку ТзОВ „Сіті Транспорт Груп".

Однак, місцевим судом такі твердження відповідача не були в'язі до уваги, з чим погоджується колегія суддів, оскільки відсутність електроенергії не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо виконання умов договорів, та не є форс-мажорними обставинами, оскільки зазначене не доведено відповідачем документально.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011р. та Договором про внесення змін та доповнень №1/АП-000093 від 26.09.2012р., і, така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Що стосується заперечень відповідача стосовно неможливості виконати зобов'язання за Договорами-1 та 2 у зв'язку із відсутністю у останнього сидінь до автобуса, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2.5 Договору про внесення змін та доповнень № 1/АП-000093 від 26.09.2012 р. (а.с. 10), у вартість ціни Договору не включено вартості пасажирських сидінь, які купує і встановлює покупець. За умовами вказаного Договору-2, обов'язок купити та встановити сидіння покладено на позивача. Строк для закупівлі та встановлення сидінь Договором - не передбачено.

Як встановлено місцевим судом, відповідачем не доведено, яким чином положення п. 2.5 Договору від 26.09.2012 р. про внесення змін та доповнень №1/АП-000093 до Договору № 06-11 від 29.11.2011р. (а.с. 10) перешкоджали йому виконати свої зобов'язання за Договором-2.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 850 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Відповідачем не надано доказів його звернення до позивача з вимогами про виконання останнім положень п. 2.5 Договору від 26.09.2012 р. про внесення змін та доповнень №1/АП-000093 до Договору № 06-11 від 29.11.2011р. (а.с. 10).

Отже, апелянтом/відповідачем не спростовано висновків встановлених судом першої інстанції у рішенні від 15.04.2014 р. по справі № 914/4730/13 та доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а матеріалами справи не підтверджується виконання відповідачем необхідних робіт, які передбачені Договором.

З наведеного вбачається, що відповідач своїх зобов'язань за Договором № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011р. та Договором про внесення змін та доповнень №1/АП-000093 від 26.09.2012р. до Договору № 06-11 від 29.11.2011 р. - не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи те, що внаслідок відмови позивача від Договору № 06-11/АП-0000198 від 29.11.2011р. та від Договору про внесення змін та доповнень №1/АП-000093 від 26.09.2012р., та розірвання договорів, зобов'язання за вказаними Договорами-1 та 2 припинились, тобто, відпала правова підстава по якій була перерахована передоплата, відтак правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача у справі 80 000,00 грн. авансу та зобов'язання повернути автобус, який був переданий останньому для переобладнання.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні вимоги в частині стягнення з відповідача на його користь 3% річних від суми боргу за період з 01.12.2011 р. по 01.05.2013 р. у розмірі 4 800 грн., оскільки з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, для застосування вказаної норми має бути наявне прострочення виконання грошового зобов'язання. Розірвання спірних Договорів-1 та 2 відбулось з прийняттям рішення по даній справі, тому відсутній час прострочення виконання грошового зобов'язання за даним спором.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Інші твердження апелянта/відповідача, які зазначені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки не доведені належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу ВАТ «Укравтобуспром» залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2014 р. у справі № 914/4730/13 - без змін.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2014 року у справі № 914/4730/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.

В судовому засіданні 13.08.2014 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 19.08.2014р.