Рішення № 40222150, 20.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14754/14 20.08.14

За позовом Приватного підприємства «ФАНГ»

до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «БілоцерківМаз»

про припинення іпотеки та зняття заборони відчуження

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Давідкова К.О. - представник за довіреністю № 34 від 16.07.14;

від відповідач Гуцул А.Д. - представник за довіреністю № 10/00-151 від 11.08.14

від третьої особи Гореліков І.В. - представник за довіреністю № 05/1723 від 23.12.13

В судовому засіданні 20.08.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Фанг" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про стягнення припинення іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є поручителем по зобов'язанню ТОВ НВП "Білоцерківмаз" за кредитним договором та передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно, що належить позивачеві на праві приватної власності. Позивач зазначає, що станом на момент його звернення з даним позовом наявні два рішення суду, що вступили в законну силу, відповідно до яких задоволення вимог відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності неможливо у зв'язку з пропуском з боку відповідача строків позовної давності для стягнення основного боргу. Позивач вважає, що оскільки основне зобов'язання фактично є припиненим, то і зобов'язання позивача у вигляді іпотеки перед відповідачем також повинно бути припинено.

Ухвалою суду від 22.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14754/14 за вказаною позовною заявою, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ НВП "Білоцерківмаз", та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 06.08.2014.

28.07.14 через канцелярію суду третя особа без самостійних вимог подала письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримала.

Крім того, 28.07.14 позивач через загальний відділ діловодства подав заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просить суд викласти першу позовну вимогу в наступній редакції: "визнати припиненим договір іпотеки від 30.08.07, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним № 6064 укладений між ПП "Фанг" та ПАТ "Банк Форум".

05.08.14 відповідач через канцелярію суду надав відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує, з огляду на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судових актів про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості (звернення стягнення на предмет іпотеки) не припиняє грошових зобов'язань боржника. Відповідач зазначає, що положеннями ст..17 Закону України "Про іпотеку" визначено виключний перелік підстав, з яких іпотека припиняється. Відповідач зазнає, що на даний час зобов'язання за Генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.07 не виконано, договір іпотеки є чинним, предмет іпотеки не реалізовано відповідно до Закону України "Про іпотеку", предмет іпотеки не знищений, отже відсутні підстави припинення іпотеки.

05.08.14 позивач через канцелярію суду надав додаткові документи, що були залучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання 06.08.14 з'явились представники учасників процесу, представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову, що була прийнята судом до розгляду. Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов. Представник третьої особи позов підтримав, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.

Суд, керуючись ст.77 ГПК України, задовольнив клопотання третьої особи та оголосив перерву в судовому засідання до 20.08.14.

11.08.14 та 18.08.14 позивач через канцелярію суду надав додаткові пояснення, що були залучені судом до матеріалів справи.

20.08.14 через загальний відділ діловодства суду відповідач надав додаткові докази по справі, що були залучені до матеріалів справи.

В судове засідання 20.08.14 представники учасників процесу з'явились, представники позивача та третьої особи позов підтримали, представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Між АКБ "Форум" (правонаступником якого є відповідач - ПАТ "Банк Форум") та ТОВ "НВП "БілоцерківМАЗ" (позичальник, третя особа) 30.01.2007р. укладено генеральний кредитний договір № 14/07/00-КL (далі по тексту Кредитний договір), згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти у формі кредиту та/або кредитної лінії, в розмірі, що не перевищує Максимальний ліміт кредитування, зазначений в графі 1 розділу 1 цього договору, в порядку та на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти, а також сплатити відповідні проценти і виконати усі інші зобов'язання, згідно умов цього договору та додаткових договорів.

У п.1.8.1 генерального кредитного договору сторони передбачили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в цілому, або у визначеній банком частині, зокрема, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, у тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3 розділу ІІ цього договору.

За умовами п.2.3.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором та/або додатковими договорами в повному обсязі повернути банку суму кредитних коштів (траншів), наданих в межах максимального ліміту кредитування, сплачувати проценти за користування кредитними коштами (траншами).

Додатковими договорами №1 від 30.01.2007р., №2 від 01.02.2007р., №3 від 08.02.2007р., №4 від 28.02.2007р., №5 від 19.04.2007р., №6 від 26.06.2007р., №7 від 30.08.2007р., №8 від 29.01.2008р., №9 від 25.04.2008р., б/н від 15.05.2008р., б/н від 20.06.2008р., б/н від 30.10.2008р. до генерального кредитного договору сторонами змінювався розмір максимального ліміту кредитування, терміни його погашення та розмір відсоткової ставки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором № 14/07/00-KL від 30.01.2007 року між публічним акціонерним товариством "Банк Форум", як іпотекодержателем та приватним підприємством "Фанг", як іпотекодавцем 30.08.2007 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 6064( далі - договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.2. вказаного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: частини нежитлових будівель літ. "Ч-2", площею 1276,5 кв.м., літ. "О", площею 2238,6 кв.м., літ. "Ю", площею 725,5 кв.м., літ. "Щ", площею 839,9 кв.м., які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, б-р 1 Травня, буд. 13, який належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Дублікату договору №45 купівлі-продажу, між юридичними особами від 22.08.2003 року, складений 20.11.2003 року, та зареєстрований в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації 24.12.2003 року за р.№3587954, що підтверджується витягом про реєстрацію №2418174 від 24.12.2003 року.

Заставна вартість предмета іпотеки, згідно п. 1.4 вказаного договору іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 11 946 067,00 грн.

Пунктом. 3.1.7 договору іпотеки визначено, що іпотекодавець зобов'язаний при невиконанні або неналежному виконанні основного зобов'язання добровільно передати предмет іпотеки іпотекодержателю (за його вимогою) для його подальшої реалізації за заставною ціною, яку сторони погоджують як звичайну ціну предмету іпотеки, та направлення отриманих коштів на погашення заборгованості за основним зобов'язанням.

Згідно п. 5.2 договору іпотеки у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового погашення заборгованості за основним зобов'язанням, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.4 зазначеного договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових договорів до Договору іпотеки, якими вносились зміни в Договір іпотеки щодо розміру грошових зобов'язань іпотекодавця та терміну їх виконання відповідно до укладених додаткових угод до Кредитного договору.

В Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено заборону відчуження вказаного нерухомого майна, що накладена 30.07.07 за № 2480/10 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 при посвідченні договору іпотеки.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Науково-виробниче підприємство "БілоцерківМаз" своїх грошових зобов'язань, відповідач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.07, вказаний позов ухвалою від 01.11.11 у справі № 10/249-10/19 було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

30.03.12 відповідач звернувся з позовними заявами до господарського суду Херсонської області та до господарського суду Київської області з позовними вимогами до ТОВ НВП "Білоцерківмаз", ПП "Фанг" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності. Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.12 у справі № 5024/533/2012 та рішенням господарського суду Київської області від 19.11.12 у справі № 7/037-12 було відмовлено в задоволені позовних вимог ПАТ "Банк Форум". Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.13 у справі № 5024/533/2012 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.13 у справі № 7/037-12 рішення відповідно господарського суду Херсонської області від 27.11.12 та господарського суду Київської області від 19.11.12 залишені без змін, змінено лише підставу відмови, а саме пропуск з боку відповідача строків позовної давності для стягнення основного боргу за Генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.07.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.13 у справі № 5024/533/2012 відмовлено в допуску касаційної скарги до провадження у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження. Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.13 у справі № 7/037-12 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.13 залишено без змін.

31.05.13 позивач звернувся до відповідача з листом № 31, в якому вимагав протягом 3-х робочих днів з дати отримання вказаної вимоги, подати заяви до реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про припинення іпотеки по договору та вилучити записи з реєстру іпотек та з єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна.

Листом від 16.08.14 вих. № 4582/315 відповідач повідомив, що підстави для припинення іпотеки відсутні.

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що дії відповідача по незаконному утриманню в іпотеці нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки від 30.08.07 реєстр. № 6064, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 є посяганням на права та законні інтереси позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження належним йому на праві власності майном.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні положення закріплено і в ст.173 ГК України, де господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій , а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.. 256 ЦК Украйни позовна давність - це строк, в межах якого особа має право звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.13 у справі № 5024/533/2012 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.13 у справі № 7/037-12 строк позовної давності щодо вимог ПАТ "Банк Форум" за Генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.07 до позивача та третьої особи сплив.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, судові рішення у справі № 5024/533/2012 та № 7/037-12 не можуть бути поставлена під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі № 910/14754/14, не можуть їй суперечити.

Суд зазначає, що наявність зазначених судових рішень про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк Форум" на підставі пропуску строків позовної давності, свідчить про припинення первісного зобов'язання.

Аналогічний висновок викладено у п.31 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.12 де зазначено, що зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Вказаними судовими рішеннями встановлено порушення прав банку на отримання коштів,, встановлено суму заборгованості, а також встановлено те, що строки позовної давності по основному зобов'язанню минули.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Згідно ст. З Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов 'язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що похідне зобов'язання позивача перед відповідачем у вигляді іпотеки по договору від 30.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 6064, також підлягає припиненню.

Відповідно до ст.. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє користується та розпоряджається належним йому майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст.. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що зі спливом строку позовної давності припиняється право вимоги (переслідування або притягнення до суду) боржника, а отже припиняється зобов'язання в розумінні ст.. 509 ЦК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

У рішенні від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив: позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю.

Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.І ст. 321 ЦК України).

Таким чином, враховуючи, що основне зобов'язання ПП "Фанг" щодо поручительства за ТОВ НВП "Білоцерківмаз" за генеральним кредитним договором від 30.01.07 № 14/07/00-КL перед відповідачем є припиненим, тому відсутні правові підстави для утримання під обтяженням чи обмеженням майна позивача переданого в іпотеку за договором іпотеки від 30.08.07, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 6064.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовна вимога Приватного підприємства "Фанг" про визнання припиненим договору іпотеки від 30.08.07, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстраційним № 6064, укладеного між ПП "Фанг" та ПАТ "банк Форум" є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу зняти заборону відчуження нерухомого майна ПП "Фантг" № 2084/10 від 30.08.07 накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у зв'язку з укладанням договору іпотеки № 6064 та вилучити вказаний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з приводу якої суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Порядок державної реєстрації іпотек регламентується Законом України "Про іпотеку", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 17.10.2013№ 868 (далі - Порядок № 868).

Згідно частини третьої ст. ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 71 Порядку № 868 державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Згідно з п. 63 Порядку № 868 під час проведення державної реєстрації іпотеки заінтересованою особою є іпотекодержатель. У разі проведення державної реєстрації припинення іпотеки заінтересованою особою також є особа, якою припинена іпотека, особа, в інтересах якої припинено іпотеку, та у випадку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", - державний виконавець.

Суд зазначає, що оскільки саме вказаним рішенням суду встановлено факт припинення договору іпотеки від 30.08.07, то в силу норм .3 ст. 653 ЦК України, вказаний договір є припиненим з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, станом на день звернення позивача з даним позов до суду так само як і станом на день вирішення спору у даній справі, права та законні інтереси позивача щодо незняття заборони відчуження нерухомого майна № 2084/10 від 30.08.07 накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у зв'язку з укладанням договору іпотеки № 6064, порушені не були.

Крім того, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутись після набрання законної сили рішенням суду у даній справі з відповідними заявами до приватного нотаріуса та відповідної реєстраційної служби.

Враховуючи викладене, позовна вимога ПП "Фанг" про зняття заборони відчуження нерухомого майна ПП "Фантг" № 2084/10 від 30.08.07 накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у зв'язку з укладанням договору іпотеки № 6064 та вилучити вказаний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Фанг" задовольнити частково.

2. Визнати припиненим договір іпотеки від 30.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним № 6064 укладений між ПП "Фанг" та ПАТ "Банк Форум".

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100 м. Київ, бульв. Верховної Ради, будинок 7, ідентифікаційний код 21574573) на користь Приватного підприємства "Фанг" (09107 Київська обл.., м. Біла Церква, бульв. 1-го Травня, буд. 13, ідентифікаційний код 23583814) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.08.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.