Рішення № 40222143, 13.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9600/14

13.08.14 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім"

про стягнення 112 895,43 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім" про стягнення 112 895,43 грн., з яких 82 750,00 грн. заборгованості, 4 599,84 грн. пені, 5 792,50 грн. штрафу, 1 026,97 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором про надання послуг № КО-КІР43/13 від 08.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.05.2014 р.

27.05.2014р. від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою від 30.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 11.06.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 11.06.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відрядженні справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 11.06.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 25.06.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. у зв’язку з поверненням з відрядження справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 23.06.2014 р. суддею Зеленіною Н.І. справу прийнято до провадження.

Ухвалою від 25.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 16.07.2014 р.

14.07.2014 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 16.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 29.07.2014 р.

У судовому засіданні 29.07.2014 р. представником позивача подано додаткові пояснення по справу.

Ухвалою суду від 29.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 13.08.2014 р.

05.08.2014 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення по справі, у яких позивач просить суд стягнути з відповідача 82 750,00 грн. заборгованості, 4 993,84 грн. пені, 5 792,50 грн. 7 % штрафу та 1 134,70 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, подане позивачем пояснення по свої суті являється заявою про збільшення позовних вимог в частині заявлених вимог про стягнення сум пені та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема, вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині.

Таким чином, оскільки заява про збільшення позовних вимог являється невід’ємною частиною позовної заяви, позивач зобов’язаний у встановленому ст. 56 Господарського процесуального кодексу України надіслати таку заяву відповідачу.

При цьому, позивачем не надано суду жодних доказів направлення відповідачу заяви про збільшення позовних вимог, а тому така заява не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає залученню до матеріалів справи виключно у якості додаткових пояснень.

Представники сторін в судове засідання 13.08.2014 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач на неодноразові вимоги суду в судове засідання свого представника не направив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.08.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС (надалі – позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродім" (надалі – відповідач, Замовник) було укладено Договір про надання послуг № КО-КІР43/13 (надалі – Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Виконавець зобов’язується, в порядку та на умовах даного Договору, на території сільськогосподарських угідь Замовника надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному Замовника, а Замовник зобов’язується прийняти га оплатити надати послуги. Загальна вартість послуг складає 1550 000,00 грн.

Згідно з п. п. 3.1. – 3.3. Договору, вартість послуг по збиранню врожаю за 1 (один) зібраний гектар зазначається в п. 1.2 Договору. Вартість послуг за 1 зібраний гектар та/або обсяг надання послуг можуть бути змінені за домовленістю Сторін, про що вони укладають відповідну Додаткову угоду. Укладення такої додаткової угоди є правом, а не обов’язком Сторін. У випадку, якщо загальна вартість наданих послуг за результатами складання суми Актів передачі-приймання наданих послуг перевищила обумовлену в п. 1.2 Договору і жодна Сторона не вжила заходів до укладання відповідної додаткової угоди, – Сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг належних до сплати Замовником по Договору збільшується та складає суму по Актах передачі-приймання наданих послуг, що підписані Сторонами. Загальна вартість наданих послуг (сума до сплати Замовником) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання наданих послуг, що підписані Сторонами.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахуванням грошових копірів на поточний рахунок Виконавця на підставі актів передачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 (п’ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту.

Зобов’язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов’язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній документами, позивачем було належним чином надано послуги відповідно до умов Договору, проте відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 82 750,00 грн.

Пунктом 5.2. Договору сторони встановили, що за прострочення оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Замовник зобов’язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Виконавця штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення зобов’язань за Договором має сплатити пеню у розмірі 4 599,84 грн., 3 % річних у розмірі 1 026,97 грн. та штраф у розмірі 5 792,50 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім" (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, 5; код ЄДРПОУ 32823589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 15-А, н/п 17; код ЄДРПОУ 37702357) 82 750 (вісімдесят дві тисячі сімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 4 599 (чотири тисячі п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 84 коп. пені, 5 792 (п’ять тисяч сімсот дев’яносто дві) грн. 50 коп. штрафу, 1 026 (одну тисячу двадцять шість) грн. 97 коп. 3 % річних та 1 883 (одну тисячу вісімсот вісімдесят три) грн. 38 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.08.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна