Рішення № 40222075, 31.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11247/14 31.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АМІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метровес»простягнення 24 670,86 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача не з'явилисьвід відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМІ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метровес» основної заборгованості в сумі 22 181,95 грн за договором підряду від 17.09.2012, інфляційних втрат у розмірі 1 540,86 грн, 3% річних - 948,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/11247/14, розгляд якої призначено на 16.07.2014.

В судовому засіданні 16.07.2014 судом було оголошено перерву до 31.07.2014, про що присутніх представників сторін повідомлено під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

В судове засідання 31.07.2014 сторони представників не направили, причин неявки суду не повідомили, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавали.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору підряду від 17.09.2012 не було здійснено у встановлений строк та у повному обсязі оплату виконаних робіт в сумі 22 181,95 грн. Крім того, за прострочення оплати виконаних робіт за договором підряду від 17.09.2012, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1 540,86 грн та 3% річних в сумі 948,05 грн з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у письмовому відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, просить суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачем не було виконано усього обсягу робіт за договором підряду від 17.09.2012, зокрема не проведено роботи по налаштуванню системи та тестуванню, чим порушено умови вказаного договору (п. 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9), а тому підстави для оплати робіт, які не виконані, у відповідача відсутні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

17.09.2012 між ЗАТ «Метровес», правонаступником прав та обов'язків якого є відповідач - ТОВ «Метровес», як замовником, та позивачем - ТОВ «АМІ», які підрядником, підписано договір підряду № 596-2012У (монтаж системи відеоспостереження), згідно умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи по створенню системи відеоспостереження на об'єкті замовника, розташованому за адресою: м. Авдіївка, пр. Індустріальний, 1, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1), найменування та вартість виконаних робіт зазначаються в специфікації поставки обладнання (п. 1.3).

Розділом 2 договору № 596-2012У від 17.09.2012 сторони узгодили, що ціна договору визначається з вартості робіт та складає 110 986,92 грн.. в т.ч. ПДВ (20%) - 18 497,82 грн., розрахунок за даним договором в розмірі 80% - 88 789,50 грн. в т.ч. ПДВ(20%) - 14 798,25 грн. замовник проводить протягом 5 днів з моменту підписання сторонами договору (п. 2.1.1), остаточний розрахунок за договором в розмірі 20% 22 197,42 грн. в т.ч. ПДВ (20%) - 3 699,57 грн. замовник проводить протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку на підставі підписаного сторонами акта виконаних робіт (п. 2.1.2).

Пунктом 3.4 договору № 596-2012У від 17.09.2012 сторони визначили, що після закінчення робіт з монтажу та налаштування системи, підрядник зобов'язаний письмово проінформувати замовника про закінчення робіт та переходу до режиму тестування. За результатами тестування формується протокол про тестування, в якому зазначається або перелік недоліків та зауважень до роботи системи, або тестування визнається успішним без зауважень.

Пунктами 3.4, 3.5, 3.7 договору № 596-2012У від 17.09.2012 сторони узгодили порядок узгодження і усунення зауважень до робіт.

Згідно з п. 3.9 договору № 596-2012У від 17.09.2012 здавання-приймання в експлуатацію системи оформлюється актом на підставі підписаного обома сторонами протоколу про успішне тестування. Дата підписання акта здавання-приймання визначає момент передавання системи замовнику. Разом з актом замовником передається комплект документації по налаштуванню та експлуатації системи та дистрибутиви програм, що використовуються в системі.

Відповідно до п. 3.11 договору № 596-2012У від 17.09.2012 замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт в день їх завершення, що підтверджується підписанням обома сторонами протоколу про успішне тестування, або направити підряднику мотивовану відмову від приймання робіт не пізніше 2 днів з моменту надання підрядником акта виконаних робіт для підписання.

Також сторонами договору № 596-2012У від 17.09.2012 було узгоджено специфікацію поставки обладнання системи відеоспостереження з фіксацією кадрів та розпізнанням номерів вагонів на швидкості 40 км/год, вартість обладнання і робіт узгоджена в розмірі 110 986,92 грн., з яких вартість обладнання - 83 998,92 грн., монтажні та пусконалагоджувальні роботи - 26 988,00 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір 596-2012У від 17.09.2012 є змішаним договором, на підставі якого між сторонами виникли як правовідносини підряду (п. 1.1), так і правовідносини поставки (п. 1.2).

Платіжним дорученням № 699_9S021 від 28.09.2012, відповідачем було перераховано на користь позивача 88 727,82 грн в якості оплати за договором № 596-2012У від 17.09.2012, що сторонами по справі не заперечується.

Відповідно до видаткової накладної № 1221/008 від 21.12.2012 до договору № 596-2012У від 17.09.2012 позивачем було передано, а відповідачем (в особі уповноваженого представника за довіреністю Сапожника В.В.) прийнято товар загалом на суму 83 921,77 грн, що сторонами по справі не заперечується.

Також за актом № 1221/008 від 21.12.2012 здачі-прийняття виконаних робіт за договором № 596-2012У від 17.09.2012, який підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками обох сторін, позивачем було виконано роботи (монтаж системи відеоспостереження, пусконалагоджування системи відеоспостереження), а відповідачем прийнято їх без будь-яких зауважень та заперечень загалом на суму 26 988,00грн.

У акті № 1221/008 від 21.12.2012 містяться відомості про те, що з урахуванням часткової оплати в розмірі 4 806,05 грн, до сплати за актом підлягає 22 181,95 грн.

Як зазначає позивач у позові, станом на момент звернення до суду з даним позовом, відповідачем заборгованість в сумі 22 181,95 грн. за актом № 1221/008 від 21.12.2012 (щодо виконаних робіт) по договору № 596-2012У від 17.09.2012 погашена не була, що і стало підставою для звернення до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів.

Також, між сторонами було підписано і посвідчено печатками обох сторін акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь позивача складає 22 181,95 грн.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору № 596-2012У від 17.09.2012 поставив відповідачу обладнання на суму 83 921,77 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1221/008 від 21.12.2012, а також виконав відповідні роботи на суму 26 988,00 грн, що підтверджується двосторонньо підписаним актом № 1221/008 від 21.12.2012 (в якому зафіксовано факт передоплати в сумі 4 806,05 грн).

Однак, відповідачем всупереч п. 2.1.2 наведеного договору не виконано у повному обсязі та у встановлений строк (протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку на підставі підписаного сторонами акта виконаних робіт) зобов'язання по повній оплаті виконаних робіт в сумі 22 181,95 грн. (26 988,00 грн. - 4 806,05 грн.) за актом № 1221/008 від 21.12.2012 (щодо виконаних робіт) по договору № 596-2012У від 17.09.2012.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 596-2012У від 17.09.2012 щодо своєчасного виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку по оплаті, у зв'язку з невиконанням позивачем робіт по налаштуванню системи та тестуванню, судом відхиляються, оскільки підставою для оплати виконаних робіт за умовами договору є саме акт здачі-прийняття виконаних робіт, який фіксує як обсяги виконаних робіт так і їх вартість.

Акт № 1221/008 від 21.12.2012 (щодо обсягу і виконаних робіт) підписано представниками сторін та засвідчено печатками обох сторін, а отже, відповідачем прийнято виконаний з ним обсяг робіт (монтаж системи відеоспостереження, пуско-налагоджування системи відеоспостереження) без будь-яких зауважень та заперечень, і вони підлягають оплаті відповідачем. До того ж, умовою оплати виконаних робіт сторонами у договорі визначено саме підписання двостороннього акту, а не складання будь-яких проміжних документів (як-то протокол).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 22 181,95 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення оплати виконаних робіт за договором підряду № 596-2012У від 17.09.2012 позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1 540,86 грн та 3% річних в сумі 948,05 грн з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання у розмірі 22 181,95 грн на користь позивача встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими.

Як встановлено судом, період прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті виконаних робіт в сумі 22 181,95 грн складає 521 день: з 27.12.2012 (згідно п. 2.1.2 договору) по 31.05.2014 (гранична дата нарахування, визначена позивачем самостійно).

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем показників 3% річних та інфляційних втрат за наведений період, встановив, що вказані показники є більшими, ніж заявлено позивачем, а тому суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє вимоги позивача в заявлених ним розмірах, а саме: інфляційні втрати в сумі 1 540,86 грн та 3% річних в сумі 948,05 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метровес» (02002 м. Київ, вул. Бажова, 6-А, ідентифікаційний код 24733345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІ» (83060 м. Донецьк, вул. Куйбишева, 143-Г, ідентифікаційний код 32427895) заборгованість у розмірі 22 181 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят одна) грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 540 (одна тисяча п'ятсот сорок) грн 86 коп., 3% річних у розмірі 948 (дев'ятсот сорок вісім) грн 05 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.08.2014

Суддя Ю.М. Смирнова