Рішення № 4022138, 07.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.09 р. Справа № 24/126

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі судового засідання К.О.Корниєцькій

за участю:

Представників сторін:

від позивача: Тромса Є.В. – довір.

від відповідача: не з’явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ”Форос-плюс”, м. Артемівськ

про стягнення 374 651 грн. 72 коп.

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 11.06.2009р. оголошувалась перерва до 24.06.2009р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Форос-плюс”, м. Артемівськ про стягнення 279 525 грн. 43 коп., в тому числі борг по сплаті платежів в сумі 245 636 грн. 17 коп., збитки від інфляції в розмірі 8 809 грн. 24 коп., пеня в сумі 23 175 грн. 21 коп. та 3% річних в сумі 1 904 грн. 81 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 372 від 12.07.2007р., замовлення на ТЗ № 372/001 від 12.07.2007р., план лізингу № 372/001 від 12.07.2007р., зміни до плану лізингу № 372/001 від 06.08.2007р. та від 13.09.2008р., акт приймання-передачі ТЗ № 372/001 від 08.08.2007р., замовлення на ТЗ № 372/002 від 12.07.2007р., план лізингу № 372/002 від 12.07.2007р., зміни до плану лізингу від 06.08.2007р. та від 13.09.2008р., акт приймання-передачі ТЗ № 372/002 від 08.08.2007р., замовлення на ТЗ № 372/003 від 17.10.2007р., план лізингу № 372/003 від 17.10.2007р., зміни до плану лізингу № 372/003 від 28.11.2007р. та від 14.09.2008р., акт прийому-передачі № 372/003 від 29.11.2007р., замовлення на ТЗ № 372/004 від 17.10.2007р., план лізингу № 372/004 від 17.10.2007р., зміни до плану лізингу № 372/004 від 13.02.2008р. та від 14.09.2008р., акт прийому-передачі № 372/004 від 14.02.2008р., лист-повідомлення № 372 ФЛ від 03.02.2009р., розрахунок заборгованості та розрахунки штрафних санкцій, приписи статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про фінансовий лізинг”.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті платежів в розмірі 338 184 грн. 73 коп., збитки від інфляції в розмірі 8 809 грн. 24 коп., пеню в розмірі 24 584 грн. 67 коп. та 3 % річних в розмірі 3 073 грн. 08 коп.

Відповідач відзивом на позов визнав позовні вимоги, та посилається на готовність виконання своїх обов’язків за договором.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Форос-Плюс”, м. Артемівськ (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 372 від 12.07.2007р., підписаний обома сторонами. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб (далі-ТЗ) у відповідності з замовленням на ТЗ. ТЗ, що передбачається в лізинг, придбаний на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на ТЗ.

Згідно з зазначеного договору позивач передав на підставі замовлення наступні транспортні засоби:

Foton BJ 3251 DLPJB, шасі № Y89DCK32B7AB57021, реєстраційний № AA7642EA;

Foton BJ 3251 DLPJB, шасі № Y89DCK32B7AB57022, реєстраційний № AA7646EA;

Foton AC 3251/2, шасі № LVBDLPJB47LO21141, реєстраційний № AA8774EH;

Foton AC 3251/2, шасі № LVBDLPJB47LO23676, реєстраційний № AA8731EX, що підтверджується актами приймання-передачі ТЗ № 372/001 від 08.08.2007р., № 372/002 від 08.08.2007р., № 372/003 від 29.11.2007р., № 372/004 від 14.02.2008р.

Відповідно до умов договору сторони визначили та підписали істотні умови договору, а саме тривалість лізингу, дата надання, повернення ТЗ, місце передачі, категорії страхування, початкова вартість, залишкова вартість, умови оплати в наступних планах лізингу:

- план лізингу № 372/001 від 12.07.2007р. та зміни до нього від 06.08.2007р. та від 13.09.2008р.;

- план лізингу № 372/002 від 12.07.2007р. та зміни до нього від 06.08.2007р. та від 13.09.2008р.;

- план лізингу № 372/003 від 17.10.2007р. та зміни до нього від 28.11.2007р. та від 14.09.2008р.;

- план лізингу № 372/004 від 17.10.2007р. та зміни до нього від 14.09.2008р. та 13.02.2008р.

Згідно з п. 5.1. договору за переданий у лізинг ТЗ в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу та інших додатках до договору.

Відповідно до п. 5.5. договору лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

При цьому строк сплати лізингових платежів обумовлений планами лізингу та змінами до них.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР із змінами та доповненями, лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів встановлюється в порядку, встановленому договором.

Позивач просить стягнути заборгованість з лізингових платежів в сумі 338 184 грн. 73 коп. за планами лізингу № 372/001, № 372/002, № 372/003 та № 372/004 за період з 20.11.2008р. по 20.05.2009р.

Згідно з п. 7.16. договору лізингоодержувач зобов’язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов’язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідач лізингові платежі здійснив не в повному обсязі, у зв’язку з чим у нього перед позивачем за період з 20.11.2008р. по 20.05.2009р. виникла заборгованість в розмірі 338 184 грн. 73 коп., яка підтверджена матеріалами справи, не відповідачем визнана і підлягає стягненню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 8 809 грн. 24 коп. індексу інфляції за період з 20.10.2008р. по 15.04.2009р. та 3 073 грн. 08 коп. 3% річних за період з 01.12.2008р. по 04.06.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути пеню в сумі 24 584 грн. 67 коп. за період з 01.12.2008р. по 04.06.2009р.

Пунктом 16.1. договору передбачено, що при порушенні лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 (однієї десятої) % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання” встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Закон є спеціальною нормою, який хоча і не встановлює обмеження щодо визначення розміру пені, але передбачає обмеження її розміру, має пріоритетне значення. До того ж Закон не встановлює відповідний розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, а – лише обмеження розміру пені, який має застосовуватись при розрахунку суми пені.

Судом пеня перерахована самостійно. При цьому вбачається, що за період з 01.12.2008р. по 04.06.2009р. її розмір складає 24 578 грн. 79 коп. і підлягає стягненню.

Пеня в залишковій частині в сумі 5 грн. 88 коп. стягненню не підлягає у зв’язку з безпідставністю нарахування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частково задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України і покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 551, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Форос-плюс”, м. Артемівськ про стягнення 374 651 грн. 72 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Форос-плюс” (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, б. 57, п/р 2600619006284 в АКР СР „Укрсоцбанк”, МФО 334033, код ЄДРПОУ 24643335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, ЄДРПОУ 32774741, п/р 26003030836400 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) суму боргу по сплаті платежів в розмірі 338 184 грн. 73 коп., 3 % річних в сумі 3 073 грн. 08 коп., індекс інфляції в розмірі 8 809 грн. 24 коп., пеню в розмірі 24 578 грн. 79 коп., державного мита в розмірі 3 746 грн. 46 коп. та 312 грн. 50 коп. плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені вимог щодо стягнення пені в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя