Рішення № 4022089, 02.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.09р.

Справа № 18/132-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 75 895,72 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Тихонов Ю.М., дов. від 12.02.09р.

від відповідача: Устинова А.В., дов. №2705 від 27.05.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" у якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути 1 294,09 грн. - пені, 161,82 грн. - 3 % річних, 668,94 грн. - інфляційних, 30 080 грн. - штрафу за договором фінансового лізингу від 18.09.07 р. № 0709918-29/ФЛ-Ю-С, укладеним між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу у зв"язку з чим у відповідача станом на 17 квітня 2009 року виникла заборгованість у сумі 75 895,72 року. Враховуючи, що під час розгляду справи відповідачем було погашено 43 690, 87 грн. основного боргу, позивач просить стягнути пеню, 3 % річних, інфляційні, штраф у загальній сумі 32 204, 85 грн. Оскільки відповідач штрафні санкції за договором не сплачує, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що оскільки в порушення п. 18.6 договору фінансового лізингу № 0709918-29/ФЛ-Ю-С від 18.09.07 року позивач не надсилав письмові повідомлення про зміну курсу гривні до долару США, коригування позивачем ціни здійснено неправомірно. Вважає, що позивачем не надано доказів того, що відповідач повинен сплачувати лізинговий платіж саме за розрахованим ним курсом. Вважає, що пеня за порушення обов"язку своєчасної сплати, річні та інфляційні нараховані позивачем безпідставно. Заборгованість з основного боргу та комісії відсутня. До того ж, зазначає, що позивач уклав вищевказаний договір з ТОВ "Втормет", проте позовну заяву пред"явлено до ТОВ "ДП Втормет".

По справі оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України,

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Втормет" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу (договір) № 070918-29/ФЛ-Ю-С, відповідно до умов якого лізингодавець зобов"язався передати лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в спеціфікації до договору, а лізингоодержувач зобов"язався прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені договором.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов"язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Прийняті на себе зобов"язання по договору фінансового лізингу позивач виконав у повному обсязі, передавши відповідачу екскаватор, 2007 року випуску, модель ЕО-4225А-061, вартістю 752 000,00 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується актом прийому -передачі (а.с. 21).

Відповідно до п. 3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (а.с.27-28) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу.)

Станом на момент розгляду справи, відповідач погасив основу заборгованість за договором фінансового лізингу в сумі 43 690,87 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 49).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Враховуючи те, що позивачем були порушені умови договору щодо своєчасної сплати лізингових платежів, позивач у заяві про зменшення позовних вимог зазначає, що залишає без змін вимоги щодо сплати штрафних санкцій по договору.

Згідно статті 610 ГПК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ГПК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пунктів 11.2., 11.2.1 лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов'язків, а саме сплачує лізингодавцю такі штрафні санкції: за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 даного договору та графіком сплати лізингових платежів (додаток № 2 до договору), та інших платежів, передбачених договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), лізингоодержувач у термін 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від лізингодавця.

Згідно з розрахунком пені за договором фінансового лізингу (а.с.6) розмір нарахованої пені за період з 28.11.08 р. по 15.04.09 року становить 1 294,09 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком 3% річних за договором фінансового лізингу (а.с. 7 ) розмір нарахованої 3% річних за період з 28.11.08 р. по 15.04.09 року становить 161,82 грн.

Згідно з розрахунком інфляційної суми за договором фінансового лізингу (а.с.8) розмір інфляційної суми за період з 28.11.2008 р. по 15.04.09 року становить 668,94 грн.

Відповідно до п. 8.2.1. договору боржник зобов'язаний щоквартально письмово інформувати кредитора про стан та місцезнаходження майна, шляхом направлення кредитору звіту у формі, встановленій сторонами (додаток № 3 до договору).

Проте з 2 кварталу 2008 р. по 1 квартал 2009 р. звіт в установленій формі відповідач позивачу не надавав.

Відповідно до п. 11.2.3. договору за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно пункту 8.2.1. цього договору, порушення умов пункту 14.7. цього договору боржник сплачує кредитору штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості майна на момент укладення відповідного договору за кожен випадок такого порушення.

Згідно розрахунку штрафу за період з 2 кварталу 2008 року по 1 квартал 2009 року ( а.с. 8) сума штрафу становить 30 080,00 грн.

Відповідач звернувся о суду з клопотанням про зменшення штрафу на 10 000,00 грн. у зв"язку із скрутним фінансовим положенням. Суд, з урахуванням вимог ст. 83 ГПК України, вказане клопотання задовольнив.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач в судове засідання не надав докази сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договору фінансового лізингу, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Орджонікідзе, буд. 2, ідентифікаційний код 31177431 п/р 26008302365501 а АБ "Кредит-Дніпро, м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська. 21-г, ідентифікаційний код 33880354 п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" в м. Києві, МФО 321637) 1 294,09 грн. (одна тисяча двісті дев"яносто чотири грн. 09 коп.) пені, 161,82 грн. (сто шістдесят одна грн. 82 коп.) - 3 % річних, 668, 94 (шістсот шістдесят вісім грн. 94 коп.) грн. - інфляційні, 20 080 (двадцять тисяч вісімдесят) грн. штрафу та судові витрати у розмірі: 658,97 грн. (шістсот п"ятдесят вісім грн. 97 коп.) держмита та 102,45 грн. (сто дві грн. 45 коп.) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

В.І. Петрова

рішення підписано 06.07.09 року