Постанова № 40220819, 20.08.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 906/430/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Грязнов В.В. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.14 р. у справі № 906/430/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край"

про стягнення 671056,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" про стягнення 671 056,88 грн., з яких 536 445,74 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 12-1104/пр796сг від 11.04.13 року, 27321,99 грн. пені та 107 289,15 грн. штрафу /а.с. 2-5/.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 року у справі № 906/430/14 (суддя Гансецький В.П.) позов ТзОВ "Торговий дім "Насіння" до ТзОВ "Поліський край" про стягнення 671 056,88 грн. задоволено.

Стягнуто з ТзОВ "Поліський край" на користь ТзОВ "Торговий дім "Насіння" - 536 445,74 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 12-1104/пр796сг від 11.04.13 року, 27 321,99 грн. пені, 107 289,15 грн. штрафу та 13 421,14 грн. судового збору /а.с.84-85/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач ТзОВ "Поліський край" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 року у даній справі змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов ТзОВ "Торговий дім "Насіння" до ТзОВ "Поліський край" задоволити частково.

Стягнути з ТзОВ "Поліський край" на користь ТзОВ "Торговий дім "Насіння" - 536 445,74 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 12-1104/пр796сг від 11.04.13 року, 2 732,19 грн. пені, 10 728,91 грн. штрафу.

В решті позовних вимог відмовити».

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує, що місцевим господарським судом всупереч част.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ст.83 ГПК Укрїни та п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 року № 6, неправомірно відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру фінансових санкцій, що підлягають стягненню з ТзОВ "Поліський край" з огляду на тяжкий фінансовий стан відповідача.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову в повному обсязі відсутні, просить рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 року у даній справі змінити, зменшивши розмір фінансових санкцій, що підлягають стягненню з ТзОВ "Поліський край" /а.с.109-111/.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Житомирської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с. 121-124/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2014 року у справі № 906/430/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І., суддя Мамченко Ю.А. та призначено до розгляду на 06.08.2014 року /а.с.107-108/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів Савченка Г.І., Мамченко Ю.А. та відповідно до затверджених складів колегій; визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Грязнов В.В., суддя Юрчук М.І. /а.с.147/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 року розгляд справи відкладено на 20.08.2014 року в зв'язку із клопотанням відповідача /а.с.154-155/.

20.08.2014 року сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили; про причини неявки суд не повідомили. Згідно з реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції Рівненського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 року ухвалу від 06.08.2014 року направлено сторонам 07.08.2014 року /а.с.157/. Станом на день розгляду апеляційної скарги, 20.08.2014 року., поштові повідомлення від ТзОВ "Торговий дім "Насіння" та ТзОВ "Поліський край" до апеляційного суду не повернулися.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958, Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Відповідно до фіскального чеку від 07.08.2014 року список № 3402, ухвала Рівненського апеляційного господарського суду була направлена 07.08.2014 року рекомендованими листами, які пересилалися між обласними центрами України:

- позивачу (Рівне-Київ);

- відповідачу (Рівне - с. Непізначі, Ємільчинський район, Житомирська область).

А тому з урахуванням п.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, датою отримання сторонами даного рекомендованого листа слід вважати 12.08.2014 року. Відтак, суд вважає, що сторони належним чином були повідомлені про дату судового засідання 20.08.2014 року.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2014 року явка представників сторін в судове засідання 20.08.2014р. обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

11.04.2013 року між ТзОВ "Торговий дім "Насіння" (надалі - продавець, позивач) та ТзОВ "Поліський край" (надалі - покупець, відповідач, скаржник) укладено договір № 12-1104/пр796сг (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується в строки, визначені договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість /а.с.7-10/.

Відповідно до п.1.2 Договору, найменування товару: насіння сільсько-господарських культур в асортименті, визначеному в додатках до цього договору, які складають його невід'ємну частину.

Згідно з п.5.1 Договору, ціна за одиницю товару кожного найменування та її еквівалент в іноземній грошовій валюті наводиться у додатках до цього договору.

Відповідно до п.6.1 Договору, загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений в додатках до цього договору.

Згідно п.6.2 Договору, оплата здійснюється в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Згідно додатку № 1 до договору № 12-1104/пр796сг від 11.04.2013 року, загальна вартість товару у розмірі 840 051,81 грн. повинна бути сплачена покупцем в наступні строки:

- 50 % загальної вартості в строк до 14.04.2013 року.;

- 50 % загальної вартості в строк до 01.11.2013 року /а.с.11/.

Згідно додатку № 2 до договору № 12-1104/пр796сг від 11.04.2013 року, загальна вартість товару у розмірі 228 611,48 грн. повинна бути сплачена покупцем в наступні строки:

- 50 % загальної вартості в строк до 16.04.2013 року;

- 50 % загальної вартості в строк до 01.11.2013 року /а.с.12/.

На виконання п.1.1 Договору, ТзОВ "Торговий дім "Насіння" поставило відповідачу в квітні 2013 року товар - насіння сільськогосподарських культур на загальну суму 1 068 663,29 грн., що підтверджується наступними документами:

-видаткова накладна № Н-ВК-2204-008 від 22.04.2013 року на суму 695 235,96 грн. /а.с. 14/;

-видаткова накладна № Н-ВК-2204-009 від 22.04.2013 року на суму 228 611,48 грн. /а.с. 13/;

-видаткова накладна № Н-ВК-2404-005 від 24.04.2013 року на суму 144 815,85 грн. /а.с. 15/;

-довіреність № 20 від 15.04.2013 року /а.с. 16/;

-довіреність № 21 від 15.04.2013 р.оку /а.с. 17/.

В порушення п.6.1 Договору, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару виконав частково у сумі 532 217,55 грн. /а.с.18/, станом на 04.04.2014 року дату звернення ТзОВ "Торговий дім "Насіння" з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 536 445,74 грн.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару у сумі 536 445,74 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 27321, 99 грн. пені за період з 02 листопада 2013 року по 24 березня 2014 року та 107 289,15 грн. штрафу /а.с.4-5/.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.11.2 Договору, за порушення строків виконання зобов'язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожен день прострочки.

Згідно з п.11.4 Договору, в разі ухилення від оплати вартості товару понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів покупець, крім пені, сплачує продавцеві штраф в розмірі 20% (двадцяти відсотків) від загальної вартості товару.

Тобто п.п.11.2., 11.4. Договору, сторони погодили відповідальність покупця за несвоєчасне проведення розрахунку за поставлений позивачем товар у вигляді сплати пені у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення та 20 % штрафу від загальної вартості товару.

Колегією суддів перевірено розрахунок пені за період з 02 листопада 2013 року по 24 березня 2014 року і 20 % штрафу та визнано його вірним.

За наведеного, несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого товару має місце, тому позовні вимоги про стягнення 27 321,99 грн. пені та 107 289,15 грн. штрафу є підставними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника щодо неправомірності відмови в задоволенні клопотання про зменшення розміру фінансових санкцій, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

В обгрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач вказує на:

- тяжкий фінансовий стан товариства;

- наявність непогашених грошових та кредитних зобов'язань перед банківськими установами, що підтверджується копією генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р1-01-12-0-0/003 від 04.03.2014 року /а.с.52-68/, копією кредитного договору № 011/311528/019766 від 04.03.2014 року /а.с.69-73/, копією кредитного договору № 011/311528/0196763 від 04.03.2014 року /а.с.74-78/;

- своєчасне здійснення відповідачем оплати 50 % вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей згідно умов договору;

- порушенням позивачем строків поставки товару, визначених у додатку № 2 до Договору;

- застосування у позовній заяві позивачем усіх можливих видів фінансових санкцій, загальний розмір яких становить майже 50 % суми заборгованості, що не відповідає принципам розумності та справедливості, зазначених у п.6 ст.3 ЦК України.

Пунктом 1 ст.233 ГК України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Аналогічні приписи містить п.3 ст.83 ГПК України.

Відповідно до пп.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відтак, беручи до уваги зазначені причини неналежного виконання зобов'язання, майновий стан відповідача (в тому числі на момент виконання Договору), колегія суддів вважає нараховані суми пені та 20 % штрафу співрозмірними порівняно із збитками кредитора, подані до клопотання докази не свідчать про винятковий фінансовий стан ТзОВ "Поліський край", а тому відсутні правові підстави для зменшення їх розміру, виходячи із розрахунку даних сум позивачем. Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що зобов'язання за кредитними договорами мають як позивач, так і відповідач /а.чс.52-78, 125-145/.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Житомирської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 року у справі № 906/430/14 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/430/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Юрчук М.І.