Рішення № 4022068, 18.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.09р.

Справа № 29/154-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-НК", м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "КСтрейдінг", м. Дніпропетровськ

про стягнення 44498 грн. 38 коп.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: представник Вітюк В.А. за довіреністю б/н від 28.04.2009р., Чеха С.І. за довіреністю б/н від 30.12.2009р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпро-НК", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з закритого акціонерного товариства "КСтрейдінг", м. Дніпропетровськ 34561грн. 87коп. основного боргу, 6534грн. 30коп. пені, штраф в розмірі 1728грн. 05коп., 1520грн. 76коп. інфляційних збитків, 153грн. 40коп. 3% річних та судових витрат по справі.

Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи. Відзив на заяву, без поважних причин, не надав.

Клопотання відповідача не підлягає задоволенню з огляду на статтю 28 ГПК України, оскільки представляти інтереси підприємства може директор, головний бухгалтер підприємства або інший представник. Відповідач належним чином повідомлений судом про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд, -

Встановив:

26.11.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-НК" (далі позивач) та закритим акціонерним товариством "КСтрейдінг" (далі відповідач) укладено договір поставки №190 (далі договір) з укладеним протоколом розбіжностей.

Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає і оплачує товар згідно з умовами договору.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов’язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 34561грн. 86коп., що підтверджується видатковою накладною від 27.11.2008р. №СП-0000020.

Відповідно до п. 3.6 договору (із внесеними змінами протоколом розбіжностей) покупець оплачує товари протягом 30 календарних днів з дня поставки товарів за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставленого товару.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 34561грн. 87коп., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, в тому числі актом звірки від 28.02.2009р. та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Також позивач також просить стягнути з відповідача 6534грн. 30коп. пені.

Відповідно до п. 3.6 договору (із внесеними змінами протоколом розбіжностей) при порушення покупцем строків оплати за товар, він повинен сплатити продавцю пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування позивачем пені, суд приходить до висновку про часткове задоволення пені в сумі 1568грн. 07коп.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1520грн. 76коп. інфляційних збитків, 153грн. 40коп. 3% річних.

Стаття ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних збитків, суд вважає за необхідне задовольнити річні та інфляційні збитки в заявленій сумі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1728грн. 05коп. штрафу.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв’язку з чим, в задоволенні вимоги щодо стягнення штрафу слід відмовити.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "КСтрейдінг" (м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40-б; код ЄДРПОУ 32350189; р/р 26006000842001 в ДФ АБ "Індекс-Банк", МФО 307015) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-НК" (м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 30, оф.70; код ЄДРПОУ 36206016; р/р 26006050006501 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299) 34561грн. 87коп. основного боргу, 1520грн. 76коп. інфляційних збитків, 153грн. 40коп. 3% річних, 1568грн. 07коп. пені, 378грн. 04коп. державного мита, 100грн. 25коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позову відмовити.

Видати наказ.

Суддя

Д.М. Полєв