Рішення № 4022010, 12.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.09 Справа № 8/121

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Союз-Трейдинг», м. Донецьк,

до Закритого акціонерного товариства «Термо», м. Луганськ, -

про стягнення 199378 грн. 18 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Єрмак М.В. –представник, - довіреність № б/н від 25.05.09 року; Міхіна О.А. - представник, - довіреність № б/н від 25.05.09 року;

від відповідача –Черепахіна М.А. –юрисконсульт, - довіреність №121/1 від 02.03.09 року,

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

заборгованості за поставлену металопродукцію у розмірі 199378,00 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договорів купівлі-продажу;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 26 травня до 12 червня 2009 року –у зв’язку з неявкою відповідача та надходженням його клопотання про відкладення розгляду справи (вих. №961-296 від 25.05.09 року).

У судовому засіданні, яке відбулося 12.06.09 року, представниками сторін заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Представники позивача позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, пославшись на те, що за продукцію, яку позивач поставив за договором №20.06/1 від 20.06.07 року, виявилася неякісною: мала «задіри, волністість, підтьоки, іржу, що і було зафіксовано в акті прийомки продукції за якістю №21 від 06.07.07 року». Як стверджує далі відповідач, про це було повідомлено позивача, який, згідно твердженням відповідача, був згоден прийняти на себе «витрати з усунення недоліків металу, але вартістю не більше 40,00 грн. за 1 тонну, що складає майже 10% вартості металу»(відзив на позов за вих. №б/н від 12.06.09 року).

У відзиві також міститься клопотання відповідача про продовження терміну судового розгляду цієї справи «для надання змоги ЗАТ «Термо»та ТОВ ВКФ «Союз-Трейдинг»вирішити спірне питання миром».

У судовому засіданні представник відповідача, крім того, мотивував необхідність продовження терміну судового розгляду цього спору скрутним фінансово-економічним становищем свого підприємства: на його думку, стягнення суми боргу за цим спором негативно вплине на діяльність останнього.

Представники позивача заперечили як факт надходження від відповідача вищезгаданого повідомлення, так і обізнаність з приводу складення акту приймання продукції за якістю; вони також заперечили проти задоволення цього клопотання, вважаючи його необґрунтованим та спрямованим на затягування судового процесу, посилаючись при цьому на те, що за весь час судового розгляду даного спору відповідач жодного разу «не зв’язувався з нами ані телефоном, ані письмово»(заява від 12.06.09 року). Вони також стверджують, що переговори між сторонами за цим спором з приводу погашення суми боргу тривають близько двох років та постійно супроводжуються обіцянками боржника погасити його, але реально дії з його погашення не вчиняються.

Вважаючи спір очевидним та документально доведеним, представники позивача просять вирішити його по суті у цьому судовому засіданні.

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

1. 07.12.06 року між сторонами за цим спором були укладено договір купівлі-продажу №07.12./1 від 07.12.06 року, згідно якому позивач (продавець) зобов’язався передати у власність відповідача (покупця) прокат кольорових металів відповідно до накладних на поставку, оформлених на кожну партію прокату, які є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

Ціна, кількість та асортимент товару визначаються у документах на відвантаження, згідно п.1.1. цього договору (п.3.1). Покупець здійснює оплату товару впродовж 10 календарних днів з моменту відвантаження на підставі виставленого рахунку. Можлива попередня оплата (п.3.2). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.3.3).

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у відповідності до наступних товаро-відвантажувальних документів: товарної накладної; рахунку-фактури; податкової накладної; сертифікату якості заводу-виробника, з посиланням на ГОСТ або ТУ (п.4.1).

Договір набирає чинності з 01.01.07 року та діє до 31.12.07 року (п.8.1).

У всьому, що не передбачене умовами цього договору, сторони керуються чинним законодавством (п.8.4).

20.06.07 року ті ж сторони уклали між собою договір купівлі-продажу №20.06/1, згідно якому продавець зобов’язується передати у власність покупця сталь листову холоднокатану марки 10КП 1х1250х2500 у кількості 30 тонн за ціною 3800,00 грн. (з ПДВ) за 1 тонну; сталь листову холоднокатану марки 10КП 2х1250х2500 у кількості 30 тонн за ціною 3800,00 грн. (з ПДВ) за 1 тонну, - відповідно до накладних на постачання, оформлених на відвантаження кожної партії товару, які є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1).

Пункти 3.1-3.3 цього договору аналогічні одноіменним пунктам договору №07.12./1 від 07.12.06 року.

Пункт 4.1 цього договору також є ідентичним за змістом пункту 4.1 вищезгаданого договору, за виключенням умови про надання продавцем –покупцеві сертифікату якості заводу-виробника, з посиланням на ГОСТ або ТУ.

Термін дії договору – з моменту підписання сторонами до 31.12.07 року (п.7.1).

У всьому, що не передбачене умовами цього договору, сторони керуються чинним законодавством (п.7.4).

17.12.07 року позивач (продавець) та відповідач (покупець) уклали між собою договір купівлі-продажу №171202, згідно якому продавець зобов’язується передати у власність покупця металопродукцію (надалі –товар) відповідно до накладних, оформлених на відвантаження кожної партії товару (п.1.1).

Ціна, кількість та асортимент товару визначаються у документах на відвантаження, згідно п.1.1. цього договору (п.2.1). Покупець здійснює оплату товару впродовж 10 календарних днів з моменту відвантаження на підставі виставленого рахунку. Можлива попередня оплата (п.2.2). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.2.3).

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у відповідності до наступних товаро-відвантажувальних документів: товарної накладної; рахунку-фактури; податкової накладної; сертифікату якості заводу-виробника, з посиланням на ГОСТ або ТУ (п.3.1).

У разі невідповідності назви, кількості, асортименту або якості металопродукції умовам цього договору та підписаній сторонами специфікації, покупець зобов’язаний впродовж п’яти календарних днів з моменту отримання товару пред’явити продавцеві відповідну претензію. Претензія про наявність прихованих недоліків товару повинна бути направлена продавцеві не пізніше 20 календарних днів від дати передачі постачальником товару покупцеві.

Неотримання продавцем у вказані терміни повідомлень від покупця про невідповідність поставленого товару умовам договору або підписаної сторонами специфікації буде вважатися за відсутність у покупця претензій до назви, кількості, асортименту чи якості поставленої металопродукції (п.3.3).

Покупець зобов’язаний прийняти товар та здійснити його оплату згідно п.2.2 розділу 2 цього договору (п.4.3).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами: його дія закінчується 31.12.09 року, а в частині розрахунків –до повного виконання зобов’язань (п.п.6.1 та 6.2).

Позивач стверджує, що на виконання умов цих договорів він відпустив на користь відповідача металопродукцію на загальну суму 2.156.580,10 грн., що підтверджується доданими ним до справи:

1)видатковими накладними:

№180102 від 18.01.07 року на суму 95751,35 грн.;

№130202 від 13.02.07 року на суму 80139,54 грн.;

№220201 від 22.02.07 року на суму 42100,73 грн.;

№020301 від 02.03.07 року на суму 68992,67 грн.;

№120302 від 12.03.07 року на суму 63658,64 грн.;

№220301 від 22.03.07 року на суму 47277,48 грн.;

№190402 від 19.04.07 року на суму 15548,40 грн.;

№230402 від 23.04.07 року на суму 5282,40 грн.;

№110501 від 11.05.07 року на суму 55698,89 грн.;

№160501 від 16.05.07 року на суму 6962,53 грн.;

№250503 від 25.05.07 року на суму 62382,20 грн.;

№110602 від 11.06.07 року на суму 65834,32 грн.;

№130602 від 13.06.07 року на суму 6037,82 грн.;

№220602 від 22.06.07 року на суму 1264236,14 грн.;

№220603 від 22.06.07 року на суму 73651,68 грн.;

№220605 від 22.06.07 року на суму 55179,06 грн.;

№040706 від 04.07.07 року на суму 54254,87 грн.;

№120705 від 12.07.07 року на суму 88779,37 грн.;

№300702 від 30.07.07 року на суму 62520,60 грн.;

№080801 від 08.08.07 року на суму 32913,50 грн.;

№100804 від 10.08.07 року на суму 63389,76 грн.;

№200803 від 20.08.07 року на суму 81762,85 грн.;

№030903 від 03.09.07 року на суму 50775,60 грн. - та іншими, - при цьому кожна з накладних містить докази отримання товару уповноваженою особою відповідача –її підпис;

2)довіреностями:

ЯМЮ №708894 від 18.01.07 року на ім’я Макасєєва О.І.;

ЯМЮ №708985 від 12.02.07 року на ім’я Макасєєва О.І.;

ЯМЮ №709020 від 22.02.07 року на ім’я Козлова Ю.М.;

ЯМЮ №709043 від 01.03.07 року на ім’я Козлова Ю.М.;

ЯМЮ №862006 від 12.03.07 року на ім’я Макасєєва О.І., - та іншими;

3)рахунками-фактурами:

№180101 від 18.01.07 року на суму 95751,35 грн.;

№130203 від 13.02.07 року на суму 80139,54 грн.;

№220201 від 22.02.07 року на суму 42100,73 грн.;

№020301 від 02.03.07 року на суму 68992,67 грн.;

№120305 від 12.03.07 року на суму 63658,64 грн.;

№220301 від 22.03.07 року на суму 47277,48 грн., - та іншими, - при цьому кожен рахунок містить посилання на дату, до якої його належить оплатити (том 1, а.с. 27-150; том 2, а.с. 1-11).

Позивач стверджує, що відповідач частково –на загальну суму 1.957.201,92 грн. - оплатив вартість отриманого товару, на підтвердження чого він надав до справи відповідні документальні докази (платіжні документи) (том 2, а.с.12-54).

Залишок суми основного боргу (як стверджує позивач, - тільки за договором №171202 від 17.12.07 року, - за двома іншими вищезгаданими договорами відповідач не має боргу) становить 199.378,18 грн. (2.156.580,10 грн. –1.957.201,92 грн.), який позивач просить стягнути з відповідача, при цьому він повідомив суду про своє небажання стягувати з відповідача будь-які штрафні санкції.

Сторони склали акт взаємозвірки стану платежів за даним спором, за результатами якої склали відповідний акт, згідно якому вони дійшли висновку про наявність у відповідача боргу у сумі 199.378,18 грн. на користь позивача.

2.Дослідивши акт приймання продукції за якістю №21 від 06.07.07 року, наданий відповідачем до справи на підтвердження причин несплати ним спірної частки боргу, суд дійшов наступних висновків.

Текст акту не містить посилання на складання його у відповідності до вимог Інструкції №П-7 від 25.04.1966 року «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року №П-7, а тому суд позбавлений можливості оцінювати акт №21 від 06.07.07 року на предмет його відповідності названій Інструкції.

Виходячи з обставин справи, суд також вважає, що цей акт не може впливати на вирішення даного спору, оскільки:

1)позивач стверджує, що борг має місце за договором №171202 від 17.12.07 року, - а акт №21 складено 06.07.07 року, - тобто до укладення названого договору;

2)вищезгаданий акт не містить посилання на те, згідно якому договору була отримана металопродукція, яку відповідач приймав за якістю, що унеможливлює вирішити питання про належність та допустимість його як доказу за цим спором;

3)з акту вбачається, що у його складенні не брав участі представник постачальника (позивача);

4)відповідач не надав до справи документальних доказів про:

повідомлення постачальника (позивача) про отримання від нього партії металопродукції, яка не відповідає вимогам договору та чинного законодавства про її якість, що стало підставою для складення акту №21 від 06.07.07 року;

виклик представника постачальника для участі у складанні цього акту;

спрямування на адресу постачальника на підставі акту №21 від 06.07.07 року відповідної претензії і т.д.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.4-3,32-34,36 ГПК України, суд не вважає акт №21 від 06.07.07 року належним та допустимим доказом по цій справі.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов’язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст.49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16,509, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49 та ст.ст.75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Термо», ідентифікаційний код 13392504, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Фрунзе, 107-б, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Союз-Трейдинг», ідентифікаційний код 31771378, яке знаходиться за адресою: місто Донецьк, вул. Жмури, 1, - основний борг у сумі 199378 (сто дев’яносто дев’ять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 18 коп., а також державне мито у сумі 1993 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто три) грн. 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано – 15 червня 2009 року.

Суддя А.П.Середа