Постанова № 40219585, 11.08.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/2854/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача - Крамаренко О.П.,

представника відповідача - Гришка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватної агрофірми "Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2014 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватної агрофірми "Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 228 860 грн 28 коп. та пені в розмірі 5836 грн 10 коп., посилаючись на порушення відповідачем вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що полягає у незабезпеченні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.02.2014 Приватною агрофірмою "Україна" (ідентифікаційний код 03772192) подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма № 10-ПІ) /а.с.3/.

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2013 році становила 287 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 4 особи, тоді як кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» - 11 осіб.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 228860 грн 28 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5 836 грн 10 коп. (за 85 днів (з 16.04.2014 по 09.07.2014)).

Частиною першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною другою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно статей 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

До суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною третьою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною першою статті 18 зазначеного Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.

Отже, стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Частиною третьою статті 18 Закону чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» формою звітності про наявність вакантних місць на підприємстві є форма № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", а з 12.07.2013 "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за формою №3 - ПН, яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

Відповідно до листа Великобагачанського районного центру зайнятості за вих. №528 від 15.08.2014 протягом 2013 року відповідач щомісяця, окрім травня та грудня 2013 року подавав звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою №3-ПН /а.с.16-18/.

Даний факт також підтверджується наявними у матеріалах справи звітами про наявність у відповідача вільних робочих місць (вакантних посад) за формою №3-ПН за період з січня по квітень 2013 року, за червень 2013 року, а з липня по листопад 2013 року інформацією про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН, із зазначенням вакантних посад інвалідів /а.с.19-64/.

З огляду на те, що судом встановлено, що відповідач вживав усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів протягом десяти місяців 2013 року, а саме, створив робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавав службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць за вказаний період часу є необгрунтованим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що адміністративно-господарські санкції підлягають стягненню з відповідача лише за 2 місяці 2013 року, протягом яких ним не вживалися передбачені законом заходи для працевлаштування інвалідів, за 9 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, в розмірі 38 143 грн. 44 коп. (25 428 грн. 92 коп. (середньорічна заробітна плата) /12 х 2 (два місяці) х 9 (осіб)).

Враховуючи те, що судом підтверджено правомірність застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій на суму 38 143 грн. 44 коп., сума пені, яка підлягає сплаті відповідачем, складає 972 грн. 66 коп. (38 143,44 х 0,03 %) х 85 днів).

Отже, позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду соціального захисту інвалідів до Приватної агрофірми "Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Приватної агрофірми "Україна" (ідентифікаційний код 03772192) адміністративно - господарські санкції у розмірі 38 143 грн 44 коп. (трицять вісім тисяч сто сорок три гривні сорок чотири копійки) та пеню у розмірі 972 грн 66 коп (дев'ятсот сімдесят дві гривні шістдесят шість копійок) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціальногозахисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406), р/р 31218230700013 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 36744050, одержувач УДКСУ Великобагачанського району.

У задоволенні іншої частини вимог позивача відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 серпня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол