Вирок № 40219074, 21.08.2014, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

21.08.2014

Справа № 644/45/14-к

№ 1-кп/644/160/14

ВИРОК

іменем України

21 серпня 2014 року

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі головуючого - судді Глібко О.В., за участю: прокурора прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова - Довжич Є.В., секретаря - Яценко У.М., Омесь В.Ю., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника потерпілої - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові кримінальне провадження № 12013220530002794 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, освіта середня повна, офіційно не працює, не одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 26.09.2014 року, близько 12-50 години, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21083» д.н.з. НОМЕР_1, рухався по окружній дорозі м. Харкова зі сторони вулиці Роганської в напрямку вул. Зубарева зі швидкістю 50 км/год. В ході руху по вказаній дорозі, біля будинку № 19 по вул. С. Грицевця, ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено: п. 1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, заподіювати матеріальний збиток…»; п. 10.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 18.: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїжджу частину з права на ліво відносно руху автомобіля по нерегульованому пішохідному переходу.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1235-А/13 від 30.10.2013 року заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лоної та сідничної кісток зліва та легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами, забійно-рваної рани голови.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2, які знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилось в тому, що він керуючи транспортним засобом, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, перетинаючого проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, а змінив напрямок руху, вліво, при цьому не переконався, що це буде безпечним та скоїв наїзд на пішохода, що спричинило вказані вище наслідки.

Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду свідчення про обставини скоєння злочинів, як про то викладено у вироку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав повністю, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень ніким не заперечуються.

З відповідним порядком дослідження матеріалів обвинувачений та інші учасники кримінального провадження погодилися. 3 урахуванням викладеного суд приходить висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю і його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває, не одружений, працює без офіційного працевлаштування на будівництві різноробочим, по місцю проживання характеризується задовільно, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують його покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеню важкості та ступеню суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, даних, які характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, та слід призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі. При цьому, суд враховує особисті обставини скоєного злочину і характер завданих пошкоджень позивачці та, призначаючи покарання ОСОБА_2 у вигляді обмеження волі також призначає покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом в межах, передбачених санкцією статті 286 ч. 1 КК України. В силу ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, згідно п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково. При цьому, суд виходить із наступного. Позивачкою заявлені позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 суми матеріальної шкоди на лікування у розмірі 5746,73 гривень, 3990 гривень - витрат на пошкоджені речі, 10000 гривень в рахунок моральної шкоди та 1000 гривень витрат на юридичну допомогу. В обґрунтування заявленого позову, позивачка посилається на те, що в період з 26.09.2013 року по 21.10.2013 року вона перебувала на лікуванні у відділенні полі травми у лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Під час лікування нею були витрачені грошові кошти на придбання ліків. Також вона просить стягнути на її користь витрати на пошкоджений одяг, який було зіпсовано та не підлягає відновленню. Судом під час розгляду кримінального провадження були досліджені надані потерпілою докази, квитанції та вказані суми витрат були підтверджені в повному обсязі, тому підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 у розмірі 9736 гривень 73 копійки. Також позивачка ОСОБА_4 просить стягнути на її користь 10000 гривень моральної шкоди, обґрунтовуючи це тим, що вона тривалий час перебувала у лікарні, втратила нормальні життєві зв'язки та докладала додаткових зусиль для організації звичного способу життя. Суд вважає дану суму завищеною та стягує на її користь 2000 гривень, а в іншій частині стягнення суми моральної шкоди відмовляє позивачці. Також підлягають стягненню на користь потерпілої витрати на юридичну допомогу у розмірі 1000 гривень

Судові витрати за проведення експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди № 865/13 від 03.12.2013 року у сумі 586,80 гривень стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави.

Під час досудового слідства та судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ст.ст. 373 ч.2 , 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на 2 (два) роки.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Зобов'язати ОСОБА_2 відповідно до п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_4 з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 9736 (дев'ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 73 копійок, моральну шкоду 2000 (дві тисячі) гривень, витрати на юридичну допомогу 1000 (одну тисячу) гривень, а всього 12736 (дванадцять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 73 копійки. А в іншій частині цивільного позову - відмовити.

Судові витрати за проведення експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди № 865/13 від 03.12.2013 року у сумі 586 (п'ятсот вісімдесят шість) гривень 80 копійок стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя : О.В.Глібко