Ухвала суду № 40218993, 20.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2014 р. м. Київ К/800/50419/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 19 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2013 року Державне підприємство "Донецька залізниця" (далі - ДП "Донецька залізниця") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Донецькій області (далі - ДФІ у Донецькій області) про часткове скасування вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року, а саме:

- скасування пунктів 3, 6, 7, 9, 10, 13, 15, 19, 20, 22, 23, 27, 28, 33, 34, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 45, 48, 51, 53, 54, 58, 61, 62, 64, 67, 68, 70, 71, 72 в повному обсязі;

- часткового скасування пункту 52 - у сумі 176973,36 грн. (за розрахунками між Вагонним депо "Дебальцеве-сортувальне" і ТОВ "Луганський завод "Енергоремонт"" - 127598,40 грн.; ПП ПКФ "Охорона-2005" - 21018,96 грн.; ТОВ "Альба-Транс-Сервіс" - 28356,00 грн.);

- часткового скасування пункту 55 - у сумі 2390682,85 грн., у тому числі за розрахунками з: СП "Агроспецмонтажник" - 319138,30 грн.; ТОВ "Дипстрой-групп" - 1098098,75 грн.; ТОВ "Підприємство "Маст-Буд"" - 187351,20 грн.; ТОВ "ВП "Укрбудстальконструкція"" - 73903,90 грн.; ТОВ "Компанія Юдіс" - 8399,80 грн.; ТОВ "БМП МІСТ" - 482991,80 грн.; ТОВ "ІТАЛПАЙН" - 84241,50 грн.; ТОВ "НОРДСТРОЙ" - 14036,50 грн.; ТОВ "Радість" - 34323,70 грн.; ТОВ "Торгівельна група "ВОСТОК ПЛЮС"" - 88297,40 грн.;

- часткового скасування пункту 63 - у сумі 4343,50 грн.;

- часткового скасування пункту 66 - у сумі 819926,47 грн., у тому числі за розрахунками: Локомотивне депо Красний Лиман - 42157,63 грн.; Вагонне депо Донецьк - 42157,63 грн.; Служба матеріально-технічного забезпечення - 6370,97 грн.; Вагонне депо Соль - 764196,50 грн..

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року роз'єднано позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" в окремі провадження з метою забезпечення здійснення необхідних заходів для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року прийнято до провадження адміністративну справу Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 19 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що за результатами проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецька залізниця" за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2012 року, Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області складено акт ревізії № 05.1-16/01 від 26 лютого 2013 року.

09 квітня 2013 року ДП "Донецька залізниця" отримано вимогу щодо усунення виявлених в діяльності позивача порушень законодавства з питань нарахування та виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Пункт 19 спірної вимоги був прийнятий на підставі висновків відповідача про те, що позивачем неправомірно нараховано та виплачено заробітну плату за фактично відпрацьований час без підтвердження первинних документів, внаслідок чого підприємством здійснено проведення повних витрат на оплату праці за невідпрацьований час у сумі 47076,45 гривень.

Позивач вважає, що вказаний пункт вимоги не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим, звернувся в суд з вимогою про скасування пункту 19 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, адміністративний позов Державного підприємства "Донецька залізниця" задоволено.

Скасовано пункт 19 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області № 05-05.1-10-14/3915 "Про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності" від 09 квітня 2013 року, а саме:

- про стягнення 40025,76 грн. зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених статтями 127, 136 Кодексу законів про працю України;

- в іншому випадку стягнути з осіб винних у безпідставних виплатах коштів шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130 - 136 Кодексу законів про працю України;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 17705,45 гривень (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 55,95 гривень.

У своїй касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Донецькій області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В свою чергу, представник Державного підприємства "Донецька залізниця" у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 26 листопада 2012 року по 19 лютого 2013 року ревізорами Державної фінансової інспекції в Донецькій області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2012 року, внаслідок проведення якої складено акт № 05.1-16/01 від 26 лютого 2013 року, який позивач підписав із запереченнями.

09 квітня 2013 року на підставі висновків акту ревізії, відповідачем прийнята вимога № 05-05.1-10-14/3915 про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, яка оскаржується позивачем в частині пункту 19.

Вказаним пунктом вимоги від підприємства позивача вимагається стягнути 40025,76 гривень зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених статтями 127, 136 Кодексу законів про працю України, в іншому порядку стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах коштів шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130 - 136 Кодексу законів про працю України та провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду і повернути зайво сплачені кошти у сумі 17705,45 гривень (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

У відповідності до викладеного в акті ревізії, підставами прийняття вимоги в частині пункту 19 стало встановлення ревізією порушення працівниками Дебальцевої дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" дотримання порядку нарахування та виплати заробітної плати за фактично відпрацьований час без підтвердження первинних документів, внаслідок чого підприємством здійснено проведення повних витрат на оплату праці за невідпрацьований час у сумі 47076,45 грн., що є порушенням вимог статті 1 Закону України "Про оплату праці", пункт 5 П(С)БО № 26 "Виплати робітникам", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 601 від 28 жовтня 2003 року, пункти 1.2, 2.1, 2.15 "Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року.

Як результат зайво нарахованої та сплаченої заробітної плати є сплата до єдиного соціального внеску в сумі 17705,45 гривень.

Встановлене відповідачем порушення призвело до матеріальних збитків, завданих Дебальцевою дирекцією залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" на загальну суму 64781,90 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність пункту 19 вимоги відповідача, оскільки єдиним первинним документом, який має використовуватися для обліку особового складу, використання робочого часу та нарахування працівникам заробітної плати - є типова форма № 5 "Табель обліку використання робочого часу", докази встановлення якого недійсним або фіктивним відсутні.

Таку позицію Донецького окружного адміністративного суду підтримав і Донецький апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо законності направленої відповідачем вимоги в частині її оскарження та правомірність визначення відповідачем порушень вимог чинного законодавства, виявлених в ході проведеної ревізії стосовно обставин нарахування та виплати заробітної плати працівникам Дебальцевої дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця".

Спірним питанням даної справи є правомірність визначення відповідачем порушень вимог чинного законодавства, а саме встановлення розбіжностей обґрунтування щодо нарахування та виплати заробітної плати шляхом співставлення табелів, графіків робіт, обліку робочого часу з журналами нарахування заробітної плати та особовими рахунками працівників.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначені розділом 7 Кодексу законів про працю України та Законом України "Про оплату праці".

Згідно із статтею 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів.

У відповідності до статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Аналогічні положення містяться в статті 15 Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно із пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку" господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Наказом Державного комітету статистики України № 489 від 05 грудня 2008 року, в редакції наказу № 496 від 25 грудня 2009 року "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці", затверджена та введена в дію з 01 січня 2009 року типова форма первинної облікової документації підприємств, установ, організацій № П-5 "Табель обліку використання робочого часу" з метою обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, відсутність розрахунку заробітної плати і табелів обліку використання робочого часу за період квітень-вересень, листопад 2010 року, січень-грудень 2011 року, січень-травень, липень-листопад 2012 року відповідно до акту ревізії № 05.1-16/01 від 26 лютого 2013 року не встановлено, а отже посилання ДФІ в Донецькій області на відсутність даних документів під час перевірки є необґрунтованими.

Доводи відповідача про невідповідність даних табелів обліку використання робочого часу даним журналів цільового інструктажу по охороні праці та графіків робіт (змінності) не свідчать про здійснення проведення повних витрат на оплату праці за невідпрацьований час, оскільки єдиним первинним документом, який має використовуватися для обліку особового складу, використання робочого часу та нарахування працівникам Дебальцевої дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" заробітної плати є типова форма № 5 "Табель обліку використання робочого часу".

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що табелі обліку використання робочого часу, які були використані Державним підприємством "Донецька залізниця" для нарахування та виплати заробітної плати працівникам Дебальцевої дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця", визнані у встановленому законом порядку недійсними або фіктивними.

Враховуючи, що журнали цільового інструктажу по охороні праці та графіки робіт (змінності) не є первинними документами обліку використання робочого часу, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованими вимоги ДП "Донецька залізниця" щодо скасування вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року в частині пункту 19.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді Т.Г. Стрелець

Т.А. Чумаченко