Ухвала суду № 40218949, 15.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/53865/11

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Олендера І.Я., Швеця В.В.,

розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт коштів за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області звернулося до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 17 березня 2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Луганській області Печоновою О.В. винесено постанову ВП 17132678 про арешт грошових коштів боржника на суму 2204,09 грн на розрахунковому рахунку управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області №35413074000633. Вказаною постановою накладено арешт на кошти на цільовому розрахунковому рахунку, що належить управлінню праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, який призначений для здійснення поточних виплат грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2011 році. Позивач вказує, що Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік» кошти Державного бюджету на виконання у 2011 році рішень суду з соціальних питань не виділено. Просив скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Луганській області від 17 березня 2011 року ВП 17132678 про арешт грошових коштів на розрахунковому рахунку в управлінні Державного казначейства України у м. Рубіжне Луганської області №35413074000633 в сумі 2204,09 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року позов управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області задоволено частково. Скасовано постанову підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Луганській області від 17 березня 2011 року ВП №17132678 в частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 198,26 грн та суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,23 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2011 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року - без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, апеляційним судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області знаходився виконавчий лист №2а-46/09, виданий 12 жовтня 2009 року Рубіжанським міським судом Луганської області, про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 1982,60 грн.

Позивачем у встановлений строк рішення суду в добровільному порядку виконано не було, в зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову від 17 березня 2011 року ВП № 17132678 про арешт коштів боржника в межах суми 2204,09 грн. (з яких 1982,60 грн - сума, стягнена за рішенням суду; 198,26 грн - виконавчий збір; 23,23 грн - витрати на проведення виконавчих дій), що знаходяться на рахунку №35413074000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Вимогами частин 1 та 2 статті 52 цього Закону визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно частини 2 статті 57 цього Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (частина друга статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (частина третя статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (частина четверта статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 8 статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Згідно із статтею 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються за наявності відповідного бюджетного призначення.

З матеріалів справи вбачається, що рахунок №35413074000633 КФК 090303 - це загальний фонд місцевого бюджету, на якому рахуються кошти Державного бюджету, призначені для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно, на цьому рахунку знаходяться кошти, які надходять з Державного бюджету України і які на вказаному рахунку використовуються за цільовим призначенням, що підтверджується листом Головного управління Державного казначейства України в Луганській області від 18 квітня 2011 року №04-06/498.

Відповідно до частини 4 пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» від 9 липня 2008 № 609, судові витрати, державне мито, штрафи, виконавчий збір, інші витрати на проведення виконавчих дій стягуються з рахунка, зазначеного у платіжній вимозі, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139 «Оплата інших послу та інші видатки». У разі коли у затвердженому кошторисі боржника цей код економічної класифікації видатків не передбачений або коли за цим кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша ніж сума списання, або коли на дату надходження платіжної вимоги відсутні відкриті асигнування за цим кодом, безспірне списання здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким стягується основний борг.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про неможливість накладення арешту на грошові кошти управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, які знаходяться на рахунку №35413074000633 КФК 090303, в частині списання витрат на організацію та проведення виконавчих дій та виконавчого збору, оскільки відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області при накладенні арешту на грошові кошти позивача не враховано вказану норму постанови Кабінету Міністрів України № 609.

Суди першої та апеляційної інстанцій допустили помилку, зазначивши в своїх рішеннях інший розрахунковий рахунок позивача №35212037000633, замість правильного №35413074000633.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Юрченко В.В.

Судді Олендер І.Я.

Швець В.В.