Ухвала суду № 40218912, 29.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2014 р. м. Київ К/9991/54131/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року

у справі № 2а-3215/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвугілляінвест»

до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвугілляінвест» (далі - ТОВ «Донбасвугілляінвест»; позивач) до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі - Стахановська ОДПІ Луганської області; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000212301/0 від 29 березня 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Стахановська ОДПІ Луганської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Донбасвугілляінвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - Приватним підприємством «Альянсмашагротранс» за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, за результатами якої складено акт № 100/23-32449950 від 25 березня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Стахановською ОДПІ Луганської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212301/0 від 29 березня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 130 801,00 грн. (130 800,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної № 24014 від 24 січня 2011 року, виписаної на його адресу ПП «Альянсмашагротранс» за нікчемним правочином.

Вказаний висновок податковим органом зроблено з огляду на відсутність у постачальника позивача в достатній кількості трудових та виробничих ресурсів, основних фондів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, неперебування ПП «Альянсмашагротранс» за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також неподання ним до органу державної податкової служби за місцем реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з огляду на непредставлення Стахановською ОДПІ Луганської області належних доказів на підтвердження направлення на адресу позивача запиту щодо його взаємовідносин з ПП «Альянсмашагротранс» у січні 2011 року, судові інстанції дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність у податкового органу в розглядуваній ситуації правових підстав для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Донбасвугілляінвест» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Крім того, слід враховувати, що згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операції з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідної операції належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, фактичне здійснення господарської операції з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у ПП «Альянсмашагротранс» підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що, зокрема, податковим органом не заперечується, як і не заперечується, що понесені ТОВ «Донбасвугілляінвест» витрати безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, а розглядувана операція здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

А відтак, враховуючи встановлений судами реальний характер спірної поставки, що контролюючим органом не спростовано, а також з огляду на те, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку-покупця на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від іншої особи, зокрема, від господарських та виробничих можливостей постачальника, його перебування за юридичною адресою або від звітування контрагентом до органу державної податкової служби за місцем реєстрації, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача в даному випадку правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слід визнати правильним.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.