Постанова № 40218875, 05.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/28395/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

та заяву Прокуратури Автономної Республіки Крим

про приєднання до касаційної скарги

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2007 року

у справі № 2-19/3944-2007А

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим,

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2007 року, адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» (далі - ЗАТ «Кримський ТИТАН»; позивач) до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі - Красноперекопська ОДПІ в Автономній Республіці Крим; відповідач) задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000051520/0 від 05 лютого 2007 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Красноперекопська ОДПІ в Автономній Республіці Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2007 року, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2007 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Прокуратура Автономної Республіки Крим в заяві про приєднання до касаційної скарги підтримує її вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга, до якої приєдналась прокуратура, підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з податковою декларацією за вересень 2005 року, за результатами якої складено акт № 14/15-00/32785994 від 26 січня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051520/0 від 05 лютого 2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість у розмірі 5 678 784,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 839 392,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним заявленням суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування у вересні 2005 року з огляду на те, що позивач не був платником податку на додану вартість повних дванадцять місяців.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в підпункті 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР не використовується термін повний календарний місяць, а тому, на переконання судів, календарний місяць може бути і неповним. Відтак, оскільки першу декларацію з податку на додану вартість ЗАТ «Кримський ТИТАН» подано до податкового органу за вересень 2004 року, то термін 12 календарних місяців з місяця, у якому позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, закінчився у серпні 2005 року.

Проте, із вказаними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення податку, яке дорівнює сумі, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді їх постачальникам.

Відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка була зареєстрована як платник податку на додану вартість менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на таке відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання чи спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, - календарний квартал, з урахуванням, зокрема, того, що в разі реєстрації особи платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Таким чином, право на бюджетне відшкодування у суб'єкта господарювання виникає через 12 календарних місяців від дня його реєстрації як платника податку в останній день повного календарного місяця. При цьому календарним місяцем є місяць за календарем (січень, лютий, березень і т.д.), тобто період із першого по останній день кожного місяця календарного року (наприклад, із 01 по 31 січня).

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність в розглядуваній ситуації правових підстав для визнання недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому згідно з частиною 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим, до якої приєдналась Прокуратура Автономної Республіки Крим, задовольнити.

Скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2007 року.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.