Ухвала суду № 40218828, 12.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2014 року м. Київ К/9991/71412/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Калина»

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року

у справі № 2270/3280/11

за позовом Фермерського господарства «Калина»

до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Старосинявського відділення

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Калина» (далі - ФГ «Калина»; позивач) звернулось до суду з позовом до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Старосинявського відділення (далі - Летичівська МДПІ Хмельницької області; відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0037011700/0 від 03 грудня 2010 року та № 0037011700/1 від 22 грудня 2010 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року, адміністративний позов залишено без задоволення в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ФГ «Калина», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ФГ «Калина» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт № 892/2320/00314248461 від 29 листопада 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Летичівською МДПІ Хмельницької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0037011700/0 від 03 грудня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 71 798,19 грн. (23 932,73 грн. - основний платіж, 47 865,46 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги ФГ «Калина» залишено без задоволення, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0037011700/1 від 22 грудня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення господарством підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV) у зв'язку з неперерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб у розмірі 23 932,73 грн. з виплаченого за період з 12 січня 2009 року по 08 вересня 2009 року засновнику ФГ «Калина» ОСОБА_3 доходу в розмірі 159 551,54 грн. з огляду на ненадання касових книг та прибуткових касових ордерів, які б підтверджували факт передачі та оприбуткування позивачем коштів за договором безпроцентної позики № 28 від 23 грудня 2006 року, укладеним між ФГ «Калина» та ОСОБА_3

Залишаючи адміністративний позов без задоволення, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

За змістом пункту 3.1 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з пунктом 3.3 глави 3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

При наданні оцінки правомірності визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників судові інстанції обґрунтовано врахували наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_3, надані 22 листопада 2010 року заступнику начальника відділу податкової міліції Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, відповідно до яких він позику ФГ «Калина» не надавав з підстав відсутності грошових коштів, що, зокрема, підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України про суми виплачених доходів ОСОБА_3 за період з 01 січня 1998 року по 30 вересня 2010 року.

Крім того, судами з'ясовано, що бухгалтерський облік позивач з 2006 року не вів, що директор ФГ «Калина» ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні Хмельницького окружного адміністративного суду, а відтак доводи податкового органу про ненадання господарством під час проведення перевірки документів, які б підтверджували факт передачі, оприбуткування та використання позивачем спірної суми коштів, цілком обґрунтовано підтримано судами першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, ФГ «Калина» при виплаті ОСОБА_3 грошових коштів в даному випадку є податковим агентом щодо виплаченого доходу та несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з такого доходу за ставкою податку, встановленою пунктом 7.1 статті 7 та пунктом 22.3 статті 22 Закону № 889-IV.

Згідно з підпунктом 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону № 889-IV у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку-отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

За наведених обставин та враховуючи те, що доводи касаційної скарги не нівелюють висновків судів попередніх інстанцій та спростовуються встановленими у справі обставинами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Калина» відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.