Ухвала суду № 40218818, 07.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2014 року м.Київ К/800/45542/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Гончар Л.Я.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у встановлені законом строки висновку (або письмової відмови з зазначенням підстав) на лист від 25 квітня 2012 року №161/849 (з доданими документами), щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за Контрактом від 29 липня 2010 року № 4/258-10 (з додатками), а саме: на суму 24536375 рублів РФ, з 06 червня 2012 року до 30 квітня 2013 року; визнати протиправним та скасувати висновок від 03 серпня 2012 року №422 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією в частині визначення дати продовження строків розрахунків на суму 24536375 рублів РФ, з 13 червня 2012 року до 30 квітня 2013 року, поєднане з вимогою зобов'язати відповідача розглянути лист-звернення від 25 квітня 2012 року №161/849 (з даними документами) по суті, зокрема щодо визначення дати продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією; зобов'язати відповідача надати висновок на лист від 25 квітня 2012 року №161/849 (з доданими документами) щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за Контрактом від 29 липня 2010 року №4/258-10 (з додатками), а саме: суму 24536375 рублів РФ, з 06 червня 2012 року до 30 квітня 2013 року; зобов'язати відповідача надати висновок на лист від 25 квітня 2012 року № 161/849 (з доданими документами) щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за Контрактом від 29 липня 2010 року № 4/258-10 (з додатками), а саме: на суму 24536375 рублів РФ, з 06 червня 2012 року до 12 червня 2012 року включно; при наданні висновку вважати дату подання документів з моменту реєстрації (реєстраційний № 12/54522-12 від 27 квітня 2012 року) у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України листа від 25 квітня 2012 року №161/849 Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» з доданими документами.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що спірний висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03 серпня 2012 року №422 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією в частині визначення дати продовження строків розрахунків на суму 24 536 375 рублів РФ з 13 червня 2012 року до 30 квітня 2013 року порушує права позивача. Крім того, посилається на неправомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо не розгляду протягом встановленого 10-ти денного строку заяви від 25 квітня 2012 року №161/849 (з доданими документами) щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за Контрактом від 29 липня 2010 року № 4/258-10.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року, адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо ненадання у встановлені законом строки висновку (або письмової відмови з зазначенням підстав) на лист Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» від 25 квітня 2012 року №161/849 (з доданими документами) щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за Контрактом від 29 липня 2010 року №4/258-10 (з додатками); зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянути лист Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» від 25 квітня 2012 року №161/849 (з доданими документами) щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за Контрактом від 29 липня 2010 року №4/258-10 (з додатками); в решті вимог відмовлено.

При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанції посилались на допущення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України протиправної бездіяльності щодо розгляду звернення позивача, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не вчинено в передбачені законодавством строки дії та не прийнято жодного рішення по зверненню позивача.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відкрите акціонерне товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» перебуває на обліку в Феодосійській МДПІ з 18 липня 1990 року за № 297.

За змістом Довідки серії АБ № 672693 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до основних видів діяльності Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» за видами КВЕД відносяться: будування суден і плавучих конструкцій (30.11.), будування прогулянкових і спортивних човнів (30.12.), ремонт і технічне обслуговування суден і човнів (33.15.), установлення та монтаж машин і устаткувань (33.20.), дослідження і експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (72.19.), виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. (25.99.).

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

29 липня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Центр судоремонту «Звездочка» з однієї сторони та Відкритим акціонерним товариством «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» з другої сторони, укладено Контракт № 4/258-10 на постачання шістнадцяти штук нагнітачів осьових типу НО10 за ТУ5.475-12401-85 загальною сумою контракту 392582000 рублів РФ.

Судами встановлено, що за умовами контракту термін розрахунків та поставки перевищує встановлені 180 календарних днів, тому ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» неодноразово зверталось до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за одержанням висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за вказаним контрактом, а саме, 25 квітня 2012 року позивачем кур'єрською поштою (згідно накладної №3996681) направлено лист за №161/849 з додатками на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із проханням продовжити строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями на суму 24536375 рублів РФ з 06 червня 2012 року до 30 квітня 2013 року.

У зв'язку з відсутністю відповіді на лист від 25 квітня 2012 року, позивач 12 червня 2012 року направив до Міністерства лист від 11 червня 2012 року за №161/1152 кур'єрською поштою (накладна №4129561) аналогічний лист із проханням продовжити строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а саме: на суму 24536375 рублів РФ з 06 червня 2012 року до 30 квітня 2013 року, додатково повідомив, що відповіді на попередній лист не отримано заявником, що є порушенням встановлених законом строків.

03 серпня 2012 року Міністерством економічного розвитку та торгівлі України видано Висновок №422 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 29 липня 2010 року №4/258-10 на постачання шістнадцяти штук нагнітачів осьових типу НО10 за ТУ5.475-12401-85 на загальну суму 392582000 рос. руб. за додатком, додатковою угодою №1 від 25 серпня 2010 року, додатковою угодою №2 від 21 грудня 2010 року, додатковою угодою №3 від 23 березня 2011 року, додатковою угода №4 від 15 липня 2011 року, додатковою угодою №5 від 28 вересня 2011 року, додатковою угодою №6 від 16 грудня 2011 року, додатковою угодою №7 від 23 січня 2012 року, додатковою угодою №8 від 16 травня 2012 року, додатковою угода №9 від 07 червня 2012 року, а саме: на суму 24536375 рублів РФ, з 13 червня 2012 року до 30 квітня 2013 року; на суму 39258200 рублів РФ, з 31 липня 2012 року до 30 вересня 2012 року; на суму 58883300 рублів РФ, з 31 липня 2012 року до 30 вересня 2012 року.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

У ст.6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями (далі - встановлені строки) визначений Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року № 1409.

Відповідно до п.5 Порядку №1409 датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономрозвитку.

Строк продовження розрахунків не може починатися раніше дати реєстрації в Мінекономрозвитку зазначених документів.

Як встановлено п.7 Порядку №1409, Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем 25 квітня 2012 року на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України направлено листа за №161/849 з додатками із проханням продовжити строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, який зареєстрований у Міністерстві 27 квітня 2012 року за № 12/54522-12.

Проте, відповідачем за результатами розгляду вказаного звернення не вжито жодних заходів, не надано позивачу відповіді у вигляді висновку або відмови у наданні висновку, не повідомлено позивача в будь-який спосіб про наявність обставин, що унеможливлюють розгляд вказаного звернення.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши висновок від 03 серпні 2012 року №422, обґрунтовано встановили, що він прийнятий за наслідками розгляду повторного звернення позивача від 11 червня 2012 року за №161/1152, зареєстрованого у Міністерстві 13 червня 2012 року за №12/70755-12, відтак у висновку датою продовження строку розрахунку за зовнішньоекономічною операцією зазначено 13 червня 2012 року.

Відповідно до п.4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Лист Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» від 11 червня 2012 року за № 161/1152 фактично не є листом-зверненням в розумінні п.4 Порядку № 1409, оскільки містить посилання на звернення від 25 квітня 2012 року та нагадування про ту обставину, що лист позивача від 17 квітня 2012 року не розглянутий у встановленому законодавством порядку.

Контракт від 29 липня 2010 року № 4/258-10 попередньо вже надавався відповідачу для отримання висновку про продовження строків розрахунку за зовнішньоекономічною операцією, про що свідчить попередній висновок №599 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, наданий відповідачем 30 грудня 2011 року.

У п.5 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 18 січня 2008 року №15, встановлено, що для отримання висновку резиденти подають Мінекономрозвитку України документи, визначені п.4 Порядку продовження строків розрахунків.

Якщо резидент звертається за висновком щодо чергового платежу (поставки товарів, виконання робіт, надання послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом), за яким раніше вже надавалися висновки, то він подає до Мінекономрозвитку України лише документи, що стосуються цього платежу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач мав повноваження на розгляд звернення від 11 червня 2013 року та надання на його підставі відповідного висновку.

За вказаних обставин справи судова колегія вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про допущення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України протиправної бездіяльності щодо розгляду звернення позивача, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не вчинено в передбачені законодавством строки дії та не прийнято жодного рішення по зверненню позивача.

За результатами розгляду поданих резидентом документів та заяви про продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, відповідач як Центральний орган виконавчої влади, до виключної компетенції якого відноситься встановлення механізму віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями може задовольнити заяву та відмовити у її задоволенні.

Чинним законодавством встановлено строки розгляду заяв про продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, підстави для відмови у видачі висновку, проте аналіз чинного законодавства дає підстави вважати, що Мінекономрозвитку не обмежене в праві самостійного визначення строків продовження розрахунків.

До того ж, законодавством не визначено в імперативному порядку обов'язку відповідача в разі прийняття рішення про видачу висновку про продовження строків розрахунків встановити початком строку дату реєстрації в Мінекономрозвитку зазначених документів.

Таким чином, вирішення питання про надання висновку про продовження строків розрахунків, встановлення конкретного строку відноситься до виключної компетенції Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, а тому суд не може перебирати на себе повноваження органів центральної виконавчої влади зобов'язуючи їх здійснювати покладені на них повноваження всупереч встановленого законом порядку.

Як вказувалося відповідачем, саме у відповідь на лист позивача від 13 червня 2012 року (вх. № 12/70755-12) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано спірний висновок від 03 серпня 2012 року № 422 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією.

Отже, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03 серпня 2012 року № 422 є необґрунтованою, оскільки порушень порядку та строків надання спірного висновку не встановлено.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надати Відкритому акціонерному товариству «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» висновок на лист від 25 квітня 2012 року №161/849 (з доданими документами) щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за Контрактом від 29 липня 2010 року № 4/258-10 (з додатками) на суму 24 536 375 рублів РФ з 06 червня 2012 року до 12 червня 2012 року включно, то виходячи з положень п.п.7, 9, 10, 12 Порядку №1409 до виключної компетенції Мінекономрозвитку належить право надати висновок щодо продовження строків розрахунків або відмовити в його виданні в разі наявності підстав для відмови.

Отже, правовим наслідком задоволення судом позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати позивачу висновок матиме своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій Мінекономрозвитку, покладених на нього Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженим Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011 та Порядком № 1409.

За вказаних обставин справи, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та правомірністю виходу судами за межі позовних вимог.

За викладеного, виходячи з визначених ст.220 КАС України меж перегляду судових рішень, за якими суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, у судової колегії відсутні підстави для спростування встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді