Ухвала суду № 40218728, 05.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2014 року м. Київ К/9991/11608/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року

у справі № 2а-6792/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд Фрутіс»

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голд Фрутіс» (далі - ТОВ «Голд Фрутіс»; позивач) звернулось до суду з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області (далі - Іванківська МДПІ в Київській області; відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000022300/0 від 16 квітня 2010 року та № 0000012300/0 від 16 жовтня 2010 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000022300/0 від 16 квітня 2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Іванківська МДПІ в Київській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Голд Фрутіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 412/23/34248012 від 06 квітня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022300/0 від 16 квітня 2010 року, яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 11 537,19 грн.

Підставою для прийняття вказаного акту індивідуальної дії стало, на думку відповідача, порушення ТОВ «Голд Фрутіс» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним заявленнням до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 11 537,19 грн. з огляду на те, що товариство мало обсяги оподатковуваних операцій за останні дванадцять місяців менші, ніж заявлена ним сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у січні 2010 року.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення податку, яке дорівнює сумі, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах їх постачальникам.

Підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено коло осіб, які не мають права на бюджетне відшкодування, зокрема, це особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України), які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), або які не провадили діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Перелік осіб, які не мають права на бюджетне відшкодування, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

А відтак, судові інстанції, встановивши, що у четвертому кварталі 2009 року ТОВ «Голд Фрутіс» мало загальний обсяг оподатковуваних поставок на рівні 11 988,00 грн., обґрунтовано відхилили доводи податкового органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 11 537,19 грн.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.