Ухвала суду № 40218689, 31.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31 липня 2014 року м. Київ В/800/3566/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.06.2014

у справі № 825/1374/13-а

за позовом приватного акціонерного товариства «Чернігівський автозавод»

до ДПІ

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.12.2012 № 0005692320 та від 18.12.2012 № 0005682320.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2014 зазначені судові акти попередніх судових інстанцій залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.06.2014, в якій просить її скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

На обґрунтування своїх вимог заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.10.2013 у справі № 2а/2570/3758/2012.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах рішення Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник.

Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 02.06.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України виходив з того, що з огляду на установлену судами попередніх інстанцій реальність виконання операцій з поставки підрядних робіт позивачеві власне неможливість проведення зустрічної перевірки його постачальника не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та на формування витрат за цими операціями.

Водночас в ухвалі від 16.10.2013 у справі № 2а/2570/3758/2012, на яку посилається заявник, висновок касаційного суду про відсутність у платника права на податковий кредит за операціями з придбання підрядних робіт та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат за цими операціями мотивований їх фіктивним характером.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини спору щодо фактичного виконання операцій з поставки підрядних робіт платникові, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області у допуску справи № 825/1374/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва Л.В. Ланченко Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко