Рішення № 4021835, 04.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/220

04.06.09

За позовом ТОВ „ФК Факторинг”;

До ТОВ „Еко”;

Про стягнення 46 503,79 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Сапільняк Д.В., представник, довіреність б/н від 02.03.2009 р.;

Від відповідача: не з”явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 42 795,90 грн. (37 903,86 грн. основного боргу + 4 892,04 грн. інфляційних втрат), 2 788,20 грн. пені, 919,69 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 777,54 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Еко”, повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

06.06.2007 р. між відповідачем та ТОВ „Алвард” укладений договір поставки №3369К, за умовами якого ТОВ „Алвард” зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 1 розділу 8 договору розрахунки здійснюються протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції відповідачеві.

05.02.2009 р. між позивачем та ТОВ „Алвард” укладений генеральний договір факторингу №41/2-09Ф, за умовами якого ТОВ „Алвард” відступає позивачеві своє право грошової вимоги до боржників за продукцію, поставлену з умовою відстрочки платежу або інших умовах вказаних у додаткових угодах до цього договору.

09.02.2009 р. між ТОВ „Алвард” та позивачем підписана додаткова угода №1 до договору факторингу №41/2-09Ф, згідно з якою ТОВ „Алвард” відступив позивачеві грошову вимогу до боржника –ТОВ „Еко” за грошовими зобов’язанням, які виникли відповідно до договору поставки №3369 К від 06.06.2007 р.

Пунктом 1.2. додаткової угоди №1 до договору факторингу №41/2-09Ф зазначено, що сума боргу відповідача складає 37 903,86 грн.

На виконання умов договору поставки №3369К відповідачеві була поставлена продукція на загальну суму 41 056,36 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№АЛ-0000606 від 16.04.2008 р. на суму 9 472,56 грн.;

—№АЛ-0000620 від 18.04.2008 р. на суму 2 378,74 грн.;

—№АЛ-0000632 від 24.04.2008 р. на суму 9 939,00 грн.;

—№АЛ-0000753 від 25.06.2008 р. на суму 783,00 грн.;

—№АЛ-000754 від 25.06.2008 р. на суму 466,80 грн.;

—№АЛ-0000755 від 26.06.2008 р. на суму 2 560,50 грн.;

—№АЛ-0000767 від 04.07.2008 р. на суму 5 972,52 грн.;

—№АЛ-0000774 від 10.07.2008 р. на суму 469,80 грн.;

—№АЛ-0000775 від 10.07.2008 р. на суму 722,04 грн.;

—№АЛ-0000776 від 10.07.2008 р. на суму 583,80 грн.;

—№АЛ-0000784 від 16.07.2008 р. на суму 501,60 грн.;

—№АЛ-0000796 від 24.07.2008 р. на суму 7 206,00 грн.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставлену продукцію оплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 37 903,86 грн. Наявна заборгованість підтверджується актом взаємозвірки розрахунків станом на 30.11.2008 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб’єктів підприємницької діяльності.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною 1 статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем 25.02.2009 р. на адресу відповідача був направлений лист вих. №29 від 25.02.2009 р. та повідомлення про відступлення грошової вимоги факторові від 09.02.2009 р., в яких повідомлено про відступлення права грошової вимоги за договором поставки №3369К від 06.06.2007 р.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 2 788,20 грн., передбачена п. 1 розділу 10 договору поставки №3369К. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 42 795,90 грн. (37 903,86 грн. основного боргу + 4 892,04 грн. інфляційних втрат) та 919,69 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Клопотання відповідача про відкладення справи слуханням на іншу дату, подане до господарського суду 04.06.2009 р., не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні документи для повного, всебічного та об’єктивного вирішення даного спору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко” (інд. 04215, м. Київ, пр. Георгія Гонгадзе, 20, код ЄДРПОУ 32104254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК Факторинг” (інд. 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 34532977) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 42 795 (сорок дві тисячі сімсот дев’яносто п’ять) грн. 90 коп., 2 788 (дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп. пені, 919 (дев’ятсот дев’ятнадцять) грн. 69 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 54 коп. витрат по сплаті держмит та, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко