Постанова № 40217977, 11.08.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року Справа № 910/2843/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А. (доповідач у справі) Іванової Л.Б. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. у справі № 910/2843/14 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 4 078,48 грн.за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Тарасенко Р.В.

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" (надалі - "ПАТ "СК "Нова") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (надалі - "ПАТ "Укртрансгаз") в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" ПАТ "Укртрансгаз" про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 078,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виплативши відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4700036 суму страхового відшкодування, він набув, згідно з абз. ґ) п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - "Закон"), право регресної вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування до свого страхувальника - відповідача у справі, оскільки останній не повідомив страховика про настання ДТП в порядку, встановленому ст. 33 Закону.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р. (суддя Пінчук В.І.) в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що Законом в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду, не встановлено строк повідомлення страхувальником страховика про настання ДТП, тому страхувальник звільняється від цивільної відповідальності за неповідомлення страховика не пізніше трьох робочих днів про настання ДТП. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом до суду у даній справі з пропуском трирічного строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. (судді Кропивна Л.В., Алданова С.О., Дикунська С.Я.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" ПАТ "Укртрансгаз" на користь ПАТ "СК "Нова" страхове відшкодування в сумі 4 078,48 грн. та судові витрати.

Постанова мотивована тим, що неузгодженість пунктів статей 33 та 38 Закону після внесених змін згідно із Законом України від 17.02.2011 р. № 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" не може обмежувати встановлене статтею 38 цього Закону право страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про ДТП, а відтак і не може бути підставою для відмови у позові. Також апеляційний господарський суд зазначив про неправильне обрахування місцевим судом строків позовної давності. Підставою для скасування рішення стало неправильне застосування норм матеріального права.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р. залишити в силі.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами 01.07.2010 р. було укладено Поліс № ВЕ/4700036 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником за яким є відповідач, забезпеченим транспортним засобом - автобус марки "ЛАЗ-695 НГ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що 10.07.2010 р. у м. Стрий по вул. Болехівській відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю належного відповідачу транспортного засобу марки "ЛАЗ-695 НГ" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), що перебував під керуванням водія ОСОБА_5, який знаходився в трудових відносинах з відповідачем, та автомобіля марки "Сhevrolet Evanda" (державний реєстраційний НОМЕР_2).

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Сhevrolet Evanda" (державний реєстраційний НОМЕР_2) отримав пошкодження.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13.08.2010 р. визнано ОСОБА_5, під керуванням якого перебував транспортний засіб "ЛАЗ-695 НГ" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

З огляду на умови Полісу № ВЕ/4700036, з урахуванням висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 42/08 від 14.08.2010 р., на підставі страхового акту № 440 від 14.02.2011 р. ПАТ "СК "Нова" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 4 078,48 грн. (платіжне доручення № 1547 від 21.02.2011 р.).

Надіслана позивачем на адресу відповідача вимога № 1623/0/17-12 від 13.09.2012 р. виплатити у регресному порядку 4 078,48 грн. була залишена останнім без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов'язок страховика при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За приписами підпункту "ґ" пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Таким чином, вказана правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання ДТП наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а не відсутність такого права.

В той же час, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Згідно з пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону (у редакції Закону України від 17.02.2011 р. № 3045-VI) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

З огляду на вищевикладені норми Закону, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки.

При цьому неузгодженість пунктів статей 33 та 38 Закону після внесених змін згідно із Законом України від 17.02.2011р. № 3045-VI не може обмежувати встановлене статтею 38 цього Закону право страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду, а відтак і не може бути підставою для відмови у позові.

З урахуванням даного, а також наведених вище норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 4 078,48 грн. страхового відшкодування в порядку регресу з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" ПАТ "Укртрансгаз".

Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про звернення позивача до суду в межах строку позовної давності, оскільки за приписом ч. 6 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності за регресними зобов'язаннями починається від дня виконання основного зобов'язання. Тому, зокрема, право страховика за договором страхування на подання до суду регресного позову про стягнення з винної особи коштів, виплачених страховиком як страхове відшкодування, виникає з моменту сплати такого відшкодування, а не з моменту виникнення страхового випадку.

Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, даних висновків апеляційного господарського суду не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. у справі № 910/2843/14 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кролевець СуддіЛ. Іванова О. Попікова