Ухвала суду № 40217506, 14.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5883/13-а( в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Дочірнього підприємства «АМ-Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «АМ-Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2012 року № 0015082204, № 0015092204,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Дочірнє підприємство «АМ-Трейд» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2012 року № 0015082204, № 0015092204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що протягом періоду з 29.11.2012 року по 05.12.2012 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «АМ-Трейд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Блоксоюз» та ТОВ «Асгільдія» за період вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2012 року за № 1163/22-4/32209427.

Перевіркою встановлено, що згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до неї, поданої до ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДП «АМ-Трейд» задекларували податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 85 632, 00 грн., розмір якого за результатами проведення перевірки завищений підприємством на суму 48 392, 00 грн.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття 25 грудня 2012 року спірних податкових повідомлень-рішень:

№ 0015082204 (форми «Р»), яким за порушення вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено ДП «АМ-Трейд» суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 55 651, 00 грн., в т.ч. 55 651, 00 грн. - основного платежу;

№ 0015092204 (форми «Р»), яким за порушення вимог п. 198.1 п. 198.2 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 і п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено ДП «АМ-Трейд» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60 490, 00 грн., в т.ч. 48 392, 00 грн. - основний платіж, 12 098, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження до вищестоящих податкових органів вказане рішення залишено без змін.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

За п 138.1 ст. 138 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що формування валових витрат суб'єктом господарювання можливе у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

За таких обставин відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ вказують на неможливвсть формування суб'єктом господарювання податкового кредиту

В розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону).

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, з матеріалів справи слідує, що податкові накладні від імені контрагентів підписані Бокк Ганною Володимирівною (директор ТОВ «Блоксоюз») та ОСОБА_5 (директор ТОВ «Асгільдія»).

За результатами укладення зазначених вище письмових договорів ДП «АМ-Трейд» включили до складу податкового кредиту за вересень 2011 року загальну суму податку на додану вартість у розмірі 48 392, 00 грн.

Станом на 30 вересня 2011 року кредиторська заборгованість по ТОВ «Блоксоюз» становила 136 482, 00 грн., а по ТОВ «Асгільдія» - 177 310, 00 грн.

Крім того, до ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшли акти ДПІ у Шевченківськму районі м. Києва щодо неможливості проведення зустрічних звірок по ТОВ «Блоксоюз» та ТОВ «Асгільдія», якими, зокрема, встановлено, що: на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Блоксоюз» відсутні, підприємство за адресою, вказаною в реєстраційних документах: 04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73/б, - не знаходиться та має стан 9 -«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», перевірку проведено за результатами аналізу даних автоматизованих аналітичних систем; ОСОБА_5 не має жодного відношення до здійснення діяльності ТОВ «Асгільдія».

Також, від ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва отримано службову записку від 14.02.2012 року № 896/ДПІ/26-10/3 з якої слідує, що Бокк Ганна Володимирівна не має жодного відношення до здійснення діяльності ТОВ «Блоксоюз»

Перевіркою також встановлено: відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, виробничого устаткування і обладнання, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Блоксоюз» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) жодної первинної документації;

ТОВ «Асгільдія» не було надано жодних підтверджуючих первинних і розрахункових документів, документів бухгалтерського обліку, щодо виникнення податкових зобов'язань. Згідно отриманої інформації від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснити в подальшому опитування посадових осіб ТОВ «Асгільдія» та встановити фактичне місцезнаходження як самого підприємства, так і його посадових осіб - не виявляється можливим.

Так, 05 серпня 2011 року між ДП «АМ-Трейд» (експедитор), в особі директора Шинкаренка А.Л., і ТОВ «Асгільдія» (перевізник), в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір за № 05-08/11, предметом якого є доручення надане перевізником експедитору по наданню послуг з пошуку замовників транспорту, в зв'язку з чим експедитор взяв на себе зобов'язання щодо планування та організації транспортного процесу, а перевізник - щодо надання транспорту і здійснення перевезень вантажів у відповідності до узгоджених Сторонами заявок, які визначають умови проведення кожного перевезення, та являються невід'ємною частиною цього договору. Зокрема, в заявці зазначаються кількість і тип вантажу, вантажовідправники, вантажоотримувачі, графік надання транспорту, суми фрахту, а також інші необхідні для здійснення перевезення умови.

В підтвердження фактів отримання транспортних послуг від ТОВ «Асгільдія», апелянт окрім самого договору надав також:

1) акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), датовані вереснем 2011 року на загальну суму 177 310, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 645, 00 грн.) - щодо надання ТОВ «Асгільдія» на користь позивача міжнародних транспортних послуг і транспортно-експедиційних послуг за визначеними маршрутами. Проте, жоден із цих актів не містить такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посада особи, відповідальної за здійснення господарської операції та оформлення документу. При цьому будь-яких первинних документів, що засвідчують рух вантажів і відповідних товаросупровідних документів між ДП «АМ-Трейд» (експедитором) та ТОВ «Асгільдія» (перевізником), необхідних для виконання умов договору від 05.08.2011 року № 05-08/11, суду надано не було;

2) товарно-транспортні накладні, датовані серпнем-вереснем 2011 року (в яких в якості Автопідприємства значиться ДП «АМ-Трейд», Замовника послуг (платника) - ТОВ «АШАН Україна Гіпермаркет», Вантажовідправника- ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» і Вантажоодержувача - ТОВ «АШАН Україна Гіпермаркет». Будь-які відомості про участь в процесах перевезення вантажів ТОВ «Асгільдія» як перевізника або експедитора, відбитки печаток і штампів цього товариства в наявних у матеріалах справи ТТН - відсутні;

3) рахунки-фактури, виставлені постачальником (ТОВ «Асгільдія») одержувачу (позивачу) в оплату як міжнародних транспортних послуг, так і транспортно-експедиційних послуг. В свою чергу, жоден із них не містить такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посада особи, відповідальної за його оформлення;

4) платіжні доручення, датовані жовтнем 2011 року на загальну суму 177 310, 00 грн., що роздруковані позивачем з бази даних «клієнт-банк» та завірені лише печаткою ДП «АМ-Трейд». Крім того, в графі «призначення платежу» зазначено - «Оплата за трансп.-експед. послуги в вересні 2011р. за маршр…»;

5) податкові накладні, датовані вереснем 2011 року на загальну суму 153 870, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 645, 00 грн.) з номенклатурою постачання товарів/послуг продавця - «транспортно-експедиційні послуги по маршруту: …», виписані ТОВ «Асгільдія». Слід зауважити, що зі змісту цих податкових накладних вбачається, що постачальником експедиційних послуг виступав не позивач, а його контрагент, що суперечить змісту договору від 05.08.2011 року № 05-08/11). Вся сума ПДВ по вказаним податковим накладним була повністю включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період вересень 2011 року;

6) податкові накладні від 02.09.2011 року № 69 на суму 12 440, 00 грн. (без ПДВ) та від 21.09.2011 року № 76 на суму 11 000, 00 грн. (без ПДВ) з номенклатурою постачання товарів/послуг продавця - «міжнародні транспортні послуги по маршруту: м. Санкт-Петербург (Росія) - м. Київ (Україна), …», виписані ТОВ «Асгільдія».

Окрім того, апелянтом так і не було надано суду заявок на перевезення вантажів, обов'язкова наявність яких передбачено прямо в тексті договору, а також документальних доказів перерахування на користь ТОВ «Асгільдія» фрахтової вартості за надані транспортні послуги, позивач суду не надав.

Надані апелянтом документи, зокрема: штатний розклад станом на 11 травня 2011 року та 02 січня 2013 року; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; договір щодо оренди ДП «АМ-Трейд» нежитлових приміщень у інших суб'єктів господарювання під офісні та складські приміщення; договір на транспортно-експедиційне (агентське) обслуговування автомобільного транспорту у міжнародному сполученні від 22.07.2011 року № 22/07/11-ПР, укладений ДП «АМ-Трейд» як перевізником з ТОВ «В Вілтранс» (експедитором), з пакетом первинних документів до нього (рахунок-фактура, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна та заявка на перевезення вантажів); договіп транспортного експедирування від 14.09.2009 року № 5, укладений ДП «АМ-Трейд» як експедитором з ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (замовником), щодо забезпечення позивачем доставок вантажів автомобільним транспортом по території України, з пакетом первинних документів до нього (рахунок-фактура, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна та замовлення на подачу автотранспорту - за якими ДП «АМ-Трейд» ідентифіковане не як експедитор, а перевізник вантажів); банківська виписка за серпень-вересень 2011 року з відомостями про отримання коштів від замовників транспортно-експедиційних послуг, в жодному разі не можна вважати належними доказами підтвердження факту реального придбання ДП «АМ-Трейд» транспортних послуг у ТОВ «Асгільдія».

Крім того, 01 серпня 2011 року між ДП «АМ-Трейд» (замовник), в особі директора Шинкаренка А.Л., і ТОВ «Блоксоюз» (виконавець), в особі директора Бокк Г.В., був укладений договір за № 01/08-11, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання протягом строку дії договору надавати комплекс послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів із встановленням запчастин і використанням супутніх товарів, необхідних при проведенні зазначених робіт, на станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів за місцем розташування виконавця. Загальна сума договору орієнтовно складає 50 000, 00 грн..

За умовами п. 2.1, 2.3 і п. 2.5 зазначеного договору замовник зобов'язаний самостійно доставити ТЗ на СТО для надання визначеного вище комплексу послуг. Прийняття та повернення автомобіля виконавцем замовнику здійснюється з оформленням актів передачі-прийняття та актів приймання-передачі. Крім того п. 4.1 цього договору передбачається обов'язок щодо надання виконавцем замовнику гарантій на виконані роботи та встановлені запчастини і механізми.

В підтвердження фактів отримання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (в т.ч. із встановленням запчастин і використанням супутніх товарів) від ТОВ «Блоксоюз», апелянтом надано суду копії наступних документів (окрім самого договору):

1) видаткові накладні, датовані вереснем 2011 року на загальну суму 122 519, 00 грн. з ПДВ, жодна з яких не містять такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посада особи, відповідальної за прийняття товарно-матеріальних цінностей (запчастин, супутніх автотоварів);

2) акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), датовані вереснем 2011 року на загальну суму 36 710, 00 грн. з ПДВ - щодо надання ТОВ «Блоксоюз» на користь позивача певних робіт. Проте, ці акти не містять такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції (передачу-прийняття результатів робіт) та оформлення документу. Також, зі змісту наявних актів неможливо ідентифікувати транспортний засіб, що був безпосереднім об'єктом робіт, власника такого транспортного засобу, за відсутності такої інформації;

3) рахунки-фактури, виставлені ТОВ «Блоксоюз» одержувачу (позивачу) в оплату за виконані роботи та реалізовані автозапчастини, жоден з яких не містять такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посада особи, відповідальної за його оформлення;

4) платіжні доручення, датовані жовтнем-листопадом 2011 року на загальну суму 136 482, 00 грн., що роздруковані позивачем з бази даних «клієнт-банк» та завірені лише печаткою ДП «АМ-Трейд»;

5) податкові накладні, датовані вереснем 2011 року на загальну суму 136 482, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 747, 00 грн.), виписані ТОВ «Блоксоюз». Вся сума ПДВ по вказаним податковим накладним була повністю включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період вересень 2011 року.

Апелянтом не було надано нарядів-замовлень, актів передачі-прийняття та актів приймання-передачі (повернення) транспортних засобів, гарантійних документів на виконані роботи та реалізовані товари, обов'язкова наявність яких передбачалася безпосередньо в тексті договору від 01.08.2011 року № 01/08-11.

З урахуванням зазначеного вище, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій з транспортних та/або транспортно-експедиційних послуг, послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від контрагентів. Матеріали справи не містять документів, які можна було б віднести до належних первинних, які б підтверджували факти дійсного надання ТОВ «Асгільдія» і ТОВ «Блоксоюз» на адресу позивача транспортних або транспортно-експедиційних послуг, послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, передбачених договорами від 05.08.2011 року № 05-08/11 та від 01.08.2011 року № 01/08-11.

За таких обставин апелянтом не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, а тому формування валових витрат та податкового кредиту позивачем є безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено обґрунтованість, законність та правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.08.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Карпушова О.В.