Постанова № 40216992, 11.08.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року справа № 823/1802/14

м. Черкаси

08 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Каліновської А.В.,

при секретарі - Будченку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області податковий борг з єдиного податку в сумі 1040 грн. 46 коп.

Позов обґрунтовано тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, має податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою у строки, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, єдиного податку за 2013 рік у розмірі 1040 грн. 46 коп., з яких 553 грн. 26 коп. - недоїмка станом на 31.12.2013р., 243 грн. 60 коп. - за грудень 2014 року, 243 грн. 60 коп. - за січень 2014 року. Заборгованість у добровільному порядку протягом строків, визначених чинним законодавством, не погашена, тому податковий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Позивач, про час, дату та місце судового розгляду справи, повідомлений належним чином, на адресу суду направив клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності свого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, адміністративний позов визнав про що подав відповідну заяву, просив розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 15.06.2012р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.07.2014р. та перебуває на обліку в Смілянській ОДПІ, як платник податків і зборів з 18.06.2012р., що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №3887 від 19.06.2012р.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенями п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків і зборів належить єдиний податок.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою, шляхом подання відповідної заяви до податкового органу.

15 червня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно з якою обрано ІІ групу платника єдиного податку.

З вищевказаної заяви вбачається, що видом підприємницької діяльності відповідача є:

- неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90);

- діяльність посередників у торгівлі с/г сировиною (КВЕД 46.11);

- оптова торгівля фруктами та овочами (КВЕД 46.31);

- оптова торгівля напоями (КВЕД 46.34).

25 червня 2012 року відповідачу видано свідоцтво серії НОМЕР_2, згідно якого він є платником єдиного податку.

Пунктом 291.4. статті 291 Податкового кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку, зокрема, до другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Положеннями пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20% розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено пунктом 293.2 зазначеної статті.

У відповідності до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України).

Як передбачено підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання (яким є встановлена ставка єдиного податку за місяць) на суму податкового боргу нараховується пеня.

Рішенням Смілянської міської ради Черкаської області від 22.12.2011р. №18-2/VІ затверджено ставки єдиного податку для першої та другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Відповідно до цього рішення, фізичні особи-підприємці, які відносяться до ІІ групи платників єдиного податку сплачують фіксовану ставку єдиного податку, що становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня податкового (звітного) періоду.

Тобто, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен сплачувати до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця 243 грн. 60 коп. єдиного податку (1218 грн. 00 коп. (мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2014р.) / 100 х 20 = 243 грн. 60 коп.).

Таким чином, як вбачається з облікової картки платника єдиного податку з фізичних осібу, податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 1040 грн. 60 коп. з урахуванням недоїмки станом на 31.12.2013р. у сумі 553 грн. 26 коп.

В матеріалах справи відсутні докази щодо сплати відповідачем вищевказаного податкового зобов'язання.

Положеннями п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» №155-25 від 06.03.2014р., яка отримана ОСОБА_1 06.03.2014р., що підтверджується підписом на даній вимозі.

Положеннями п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суд з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків-фізичної особи.

Оскільки відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду щодо стягнення суми податкового боргу, передбачено п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з рахунків відповідача податкового боргу на загальну суму 1040 грн. 60 коп.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову (ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси (ч. 4 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищезазначене, суд приймає визнання відповідачем даного позову, оскільки ці дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20702,Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 38627894) податковий борг з єдиного податку у сумі 1040 (одна тисяча сорок) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 18 серпня 2014 року.