Рішення № 4021617, 18.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.09 Справа № 13/140

За позовом державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «шахта Вергелівська»Міністерства вугільної промисловості України, м. Брянка

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганські акумулятори», м. Луганськ

про виконання умов договору та стягнення пені.

Суддя Яресько Б.В.

Представники:

від позивача

Орехова Г.І. дов. № 03/5-619 від 31.12.08.;

від відповідача

представник не прибув.

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Лисенко В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про спонукання відповідача виконати в натурі договір постачання № Р-04-0820/1 від 20.08.2008 р. шляхом поставки одного комплекту акумуляторної батареї ТМЖ-350-У5 на суму 83 522 грн. 40 коп. та стягненню пені в сумі 11 376 грн. 25 коп.

04.06.2009 р. позивач змінив підстави позову та зазначив, що просить виконати зобов’язання в натурі та стягнути пеню відповідно до договору № Р-04-0820/2 від 20.08.2008 р.

Зміна підстав позову передбачена ст. 22 Господарського процесуального кодексу України і приймається судом.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що 20.08.2008 р. сторонами по справі був укладений договір № Р-04-0820/2 за яким відповідач зобов’язався передати позивачу один комплект акумуляторної батареї ТМЖ-350-У5 згідно специфікації до договору.

Згідно специфікації сторони встановили наступний порядок оплати та поставки: 30 % - авансовий платіж, 70 % - по факту поставки. Поставка повинна бути здійснена протягом 15 банківських днів з моменту зарахування коштів на рахунок відповідача.

Вартість товару становить 83 522 грн. 40 коп.

Згідно п. 8.5. договору у випадку порушення строків поставки відповідач виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

21.08.2008 р. позивач в повному обсязі оплатив товар, перерахувавши відповідачу 83 522 грн. 40 коп.

У встановлений строк відповідач товар не поставив.

04.02.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 80 від 03.02.2009 р. в який запропонував негайно поставити товар та сплатити пеню за прострочення його поставки.

Претензія залишилась без відповіді.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить спонукати відповідача виконати в натурі договір постачання № Р-04-0820/2 від 20.08.2008 р. шляхом поставки одного комплекту акумуляторної батареї ТМЖ-350-У5 на суму 83 522 грн. 40 коп. та стягнути пеню в сумі 11 376 грн. 25 коп.

Відповідач заперечень проти позову або доказів передачі товару та перерахування коштів суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов’язання за договором постачання № Р-04-0820/2 від 20.08.2008 р. щодо поставки позивачу комплекту акумуляторної батареї ТМЖ-350-У5.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин вимога позивача щодо спонукання відповідача виконати в натурі договір постачання № Р-04-0820/2 від 20.08.2008 р. шляхом поставки одного комплекту акумуляторної батареї ТМЖ-350-У5 на суму 83 522 грн. 40 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлена вимога щодо стягнення пені відповідно до п. 8.5. договору в сумі 11 376 грн. 25 коп. нарахованої за період з 06.09.2008 р. по 01.04.2009 р.

Позивачем в порушення вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України пеня нарахована за період, що перевищує строк 6 місяців.

За таких обставин, вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково, в сумі 9 940 грн. 30 коп., в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 934 грн. 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 307 грн. 50 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганські акумулятори», м. Луганськ, вул. Оборонна, 105-В, ідентифікаційний код 30597103 виконати в натурі зобов’язання за договором поставки № Р-04-0820/2 від 20.08.2008 р. шляхом поставки одного комплекту акумуляторної батареї ТМЖ-350-У5 на суму 83 522 грн. 40 коп. на користь державного підприємства «Лугансквугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Вергелівська»Міністерства вугільної промисловості України Луганська область, м. Брянка, с. Вергулівка, вул. Центральна, 1б, ідентифікаційний код 26411019, наказ видати.

3. Стягнути з товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганські акумулятори», м. Луганськ, вул. Оборонна, 105-В, ідентифікаційний код 30597103 на користь державного підприємства «Лугансквугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Вергелівська»Міністерства вугільної промисловості України Луганська область, м. Брянка, с. Вергулівка, вул. Центральна, 1б, ідентифікаційний код 26411019, пеню в сумі 9 940 грн. 30 коп., державне мито у сумі 934 грн. 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 307 грн. 50 коп., наказ видати.

4. В решті вимог відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

23 червня 2009 р.