Рішення № 4021604, 01.07.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2009 р. Справа № 20/87

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»в особі Відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень»

до відповідача Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України»в особі Відокремленого структурного підрозділу «Томашгородське кар’єроуправління»

про стягнення в сумі 22 098 грн. 03 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Моцюк В.В. (дов. № НЮ-23 від 01.01.2009р.).

Від відповідача: Бричка Б.І. (дов. б/н від 30.06.2009р.).

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об’єднання «Львівська залізниця»в особі Відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень»(надалі –Позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України»в особі Відокремленого структурного підрозділу «Томашгородське кар’єроуправління»19 970 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят) грн. 00 коп. штрафу та 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 03 коп. нарахованих платежів. В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав вказаних у позовній заяві (а.с. 2-5) та запереченні на відзив (а.с. 36-37).

Представник Відповідача заперечив проти позовних вимог Позивача, з підстав вказаних у відзиві (а.с. 23, 33).

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що в жовтні 2008 року згідно залізничної накладної № 36248647 було відправлено 23 вагони від відправника –Відповідача зі станції Томашгород Львівської залізниці на адресу одержувача –ЗАТ ПМК-78, ст. Рахів Львівської залізниці, в тому числі й вагон № 34033746 з вантажем –камінь бутовий «Негабарит».

15 жовтня 2008 року по станції Сарни Львівської залізниці вагон № 34033746 було затримано в зв’язку з тим, що при автоматичному зважуванні на тензометричній вазі виявлено його перевантаження понад норму, про що складено акт загальної форми № 4748 (а.с. 9).

17 жовтня 2008 року, при комісійному зважуванні маси вантажу вагону № 34033746, було виявлено, що маса вантажу визначена відправником становить –68 000 кг., фактично виявилося –брутто - 95 000 кг., тара –27 000 кг., нетто –68 000 кг., що більше проти накладної та вантажопідйомності вагона на 8 000 (вісім тисяч) кг.. Дані обставини підтверджуються комерційним актом № 296617/86 (а.с. 7), та, з урахуванням норми пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, свідчать про те, що Відповідачем невірно зазначено масу вантажу в накладній.

Суд не погоджується з доводами Відповідача, висвітленими у відзиві, щодо неправильності складання комерційного акту. Так, згідно пункту 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за № 567/6855, комерційний акт складається для засвідчення певних обставин –невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного багажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дане, в свою чергу, чітко відображено в даному комерційному акті. Зміст комерційного акту № 296617/86 (а.с. 7) висвітлено на українській мові.

Згідно статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

У відповідності до статті 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, код та адресу одержувача відправник притягується до матеріальної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати згідно статті 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У відповідності до статтей 122, 118 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені в накладній маси вантажу Відповідачу нарахований штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З урахуванням вищезазначених норм, Позивачем Відповідачу нарахований штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а саме –19 970 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят) грн. 00 коп..

Залишок вантажу в кількості 8 000 кг. відвантажено на вантажну автомашину надану Відповідачем ВК 2605 АС, та, відповідно, забрано представником Відповідача згідно довіреності ЯПБ № 950238 від 16 жовтня 2008 року (а.с. 38). Дане стверджується зазначеною довіреністю та розпискою представника Відповідача (а.с. 11; суд зауважує, що підпис особи якій видана довіреність схожий на підпис особи, що розписалася у розписці).

Також суд наголошує на тому, що в довіреності ЯПБ № 950238 від 16 жовтня 2008 року (а.с. 38) чітко вказано, що дана довіреність видана Відповідачем на отримання надлишку вантажу –8 000 кг.. З огляду на дану відмітку, суд критично оцінює вислів Відповідача у відзиві щодо написання представником Відповідача розписки під тиском представників Позивача, адже даний вислів не підтверджується будь-яким доказом. Крім того, даний вислів спростовується довіреністю, виданою Відповідачем, адже останній сам уповноважив свого представника забрати у Позивача залишок вантажу в кількості 8 000 кг..

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 970 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят) грн. 00 коп. штрафу підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, як наслідок, за час затримки вагонів з 15 жовтня 2008 року по 17 жовтня 2008 року, яке пов’язане з переважуванням вантажу та вивезенням його надлишку засобами відправника, що засвідчено розпискою про отримання надлишку вантажу, згідно статтей 46, 119 Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 8 Правил зберігання вантажів затверджених наказом Мінтрансу України та Тарифного керівництва № 1, Відповідачу нараховані: плата за користування вагонами 319 (триста дев’ятнадцять) грн. 00 коп. без ПДВ, плата за зберігання 1 191 (одна тисяча сто дев’яносто одна) грн. 40 коп. без ПДВ, телеграфний збір 207 (двісті сім) грн. 20 коп. без ПДВ та робота маневрової частини 55 (п’ятдесят п’ять) грн. 76 коп. без ПДВ, а всього з ПДВ –2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 03 коп..

На основі статтей 46, 119 Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25 лютого 1999 року № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за № 165/3458, пункту 8 Правил зберігання вантажів затверджених наказом Мінтрансу України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 866/5087 та Тарифного керівництва №1 затвердженого наказом Мінтрансу № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 1999 року за № 828/4121, господарський суд Рівненської області задовольняє вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 03 коп. нарахованих платежів, а саме: плата за користування вагонами 319 (триста дев’ятнадцять) грн. 00 коп. без ПДВ, плата за зберігання 1 191 (одна тисяча сто дев’яносто одна) грн. 40 коп. без ПДВ, телеграфний збір 207 (двісті сім) грн. 20 коп. без ПДВ, робота маневрової частини 55 (п’ятдесят п’ять) грн. 76 коп. без ПДВ та ПДВ 354 (триста п’ятдесят чотири) грн. 67 коп..

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України»в особі Відокремленого структурного підрозділу «Томашгородське кар’єроуправління», 34240, Рівненська область, Рокитнівський район, смт. Томашгород, код 34879345 на Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»в особі Відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень», 76001, м. Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, 15, код 25910967 –19 970 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят) грн. 00 коп. штрафу, 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 03 коп. нарахованих платежів, 220 (двісті двадцять) грн. 98 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 07.07.2009р.

Суддя