Вирок № 40215993, 17.07.2014, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1374/14-к

Пров. № 1-кп/544/95/2014

В И Р О К

іменем України

17 липня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 120141702900000281 від 14.05.2014, відносно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_4 року, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, такого, що не має на утриманні неповнолітніх дітей, військових та спеціальних звань, урядових нагород, не приймав участі в бойових діях, раніше не судимого,

якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),

із участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення прокурора Драпака А.О., із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто підозру про те, що він у серпні 2013 року під час пошуку металобрухту в річці Удай в межах міста Пирятина Полтавської області знайшов 76-мм зенітний снаряд, який за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 розібрав на складові, викинувши бойову частину, здавши гільзу на металобрухт, а вибухову речовину ментальної дії одноосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох вагою 722,9 грама зі снаряду зберігав у себе в гаражі без передбаченого законом дозволу до моменту виявлення та вилучення при обшуку працівниками міліції 14 травня 2014 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК, як придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Між старшим прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області, якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 16 червня 2014 року була укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості підозрюваний беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.

В угоді також зазначається узгоджене її сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як передбачено ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК є тяжким злочином та внаслідок його вчинення шкода завдана лише суспільним інтересам.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК.

Судом установлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК, положення ч. 4 ст. 474 КПК, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК, а саме, обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотання про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.

У підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просив затвердити угоду.

При цьому суд відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 474 КПК переконався, що обвинувачений винуватість визнав добровільно і з розумінням того, що відмовляється від своїх прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо висунутої підозри в учиненому кримінальному правопорушенні, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, обвинуваченому судом роз'яснено наслідки угоди, характер обвинувачення та конкретне покарання, передбачене ч. 1 ст. 263 КК, погоджене сторонами угоди у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч.7 ст. 474 КПК, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд уважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, обвинувачений ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Драпаком А.О. та обвинуваченим ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні становлять 1398 гривень 26 копійок.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази суду не надавалися.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК, суд -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 16 червня 2014 року в кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 120141702900000281 від 14.05.2014, укладену між старшим прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Драпаком Антоном Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1, затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті статті 263 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання та роботи.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 11.05.2002 Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області, ІДН № НОМЕР_1, витрати на залучення експерта у розмірі 1398 (одна тисяча триста дев'яносто вісім) гривень 26 копійки, у тому числі: для проведення судово-балістичної експертизи № 413 від 26.05.2014 ( 614 грн 90 коп), судово-вибухотехнічної експертизи № 86 від 28.05.2014 (586 грн 80 коп) та судово-хімічної експертизи №115 від 20.05.2014 (196 грн 56 коп) у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 120141702900000281 від 14.05.2014, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини 4 ст. 394 КПК, до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: