Рішення № 40215981, 19.08.2014, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1091/14-ц

Провадження № 2/362/1014/14

Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Медведєва К.В.,

при секретарі - Савчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з вказаним позовом, просить стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236,ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором в сумі 754 176 грн.07 коп.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 754 176 грн.07 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_2, а саме на нерухоме майно - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 39,6 кв.м. та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину,виданого Васильківською міською державною нотаріальною конторою 18.01.2005 р., шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження; стягнути з усіх відповідачів на користь позивача судовий збір у розміру 3654 грн. (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 6499100199).

Позивач посилається на те, що 26.06.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11365927000, згідно якого банк надав їй кредитні кошти у розміру 54000 дол.США з розрахунку 14,50 % річних на строк з 26 червня 2008 року по 26 червня 2015 року.

08.12.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та позивачем укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, внаслідок якого до позивача від Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» перейшло право вимагати від боржників від боржників виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, замість Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».

Представник позивача зазначає, з метою виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 89158 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, яка поручається перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 11365927000 від 26.06.2008 р. своїм майном, а саме квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також представник позивача вказує, що виконання кредитного договору № 11365927000 від 26.06.2008 р. ОСОБА_1 забезпечується договором поруки №214297 від 214297 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, згідно якого вона в разі не виконання кредитного договору ОСОБА_1 несе разом з нею солідарну відповідальність.

Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 не виконує належним чином умови кредитного договору, тому неї станом на 20.12.2013 р. наявна заборгованість у сумі 754.176 грн.07 коп., з яких: тіло кредит - 409660 грн. 04 коп., з них прострочена заборгованість за тілом кредиту складає з 271058 грн.38 коп., заборгованість за відсотками - 344516 грн. 04 коп., з них прострочена заборгованість за відсотками - 92540 грн.64 коп.

09 липня 2014 року до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій він вказує, що станом на 03 липня 2014 року заборгованість за вищевказаним кредитними договором складає 1.198.294 грн. 54 коп., яка складається з тіла кредиту 606.884 грн.66 коп., відсотків за користування кредитом - 591.409 грн.88 коп. Представник позивача просить задовольнити заяву про збільшення позовних вимог; стягнути з солідарно ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1.198.294 грн.54 коп.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 1.198.294 грн.54 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_2, а саме на нерухоме майно - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 39,6 кв.м. та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Васильківською міською державною нотаріальною конторою 18.01.2005 р., шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження; стягнути з усіх відповідачів на користь позивача судовий збір у розміру 3654 грн. (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 6499100199).

Представник позивача до судового засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного рішення.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені, не з'явилися в судове засідання.

У зв'язку з зазначеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позову повністю виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду положень ст.ст. 57 і 58 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом достовірно встановлено, що 26.06.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11365927000, згідно якого банк надав їй кредитні кошти у розміру 54000 дол. США з розрахунку 14,50 % річних на строк з 26 червня 2008 року по 26 червня 2015 року /а.с.7/.

Судом достовірно встановлено, що з метою виконання зобов'язань за кредитним договором № 11365927000 від 26.06.2008 року ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 89158 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, яка поручається перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 11365927000 від 26.06.2008 р. своїм майном, а саме двокімнатною квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.16-19/.

Судом достовірно встановлено, що виконання кредитного договору № 11365927000 від 26.06.2008 р. ОСОБА_1 забезпечується договором поруки №214297 від 214297 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, згідно якого вона в разі не виконання кредитного договору ОСОБА_1 ОСОБА_3 несе разом з нею солідарну відповідальність/а.с.25-26/.

Судом в судовому засіданні 09 липня 2014 року було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 змінила прізвище у зв'язку зі вступом у шлюб на ОСОБА_3 /а.с.87/.

Судом достовірно встановлено, що 08.12.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та позивачем укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, внаслідок якого до позивача від Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» перейшло право вимагати від боржників від боржників виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, замість Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» /а.с.40/.

Згідно розрахунків, наданих позивачем, станом на 03 липня 2014 року у відповідача виникла прострочена заборгованість за вищевказаним кредитними договором, яка складає 1.198.294 грн. 54 коп., а саме складається з тіла кредиту 606.884 грн.66 коп., відсотків за користування кредитом - 591.409 грн.88 коп. /а.с.21-24,78/.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. ст. 546, 549, 551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням та задатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та ст.ст. 589, 590 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Як вбачається з ч.1 ст. 591 ЦК України та ст. 39 Закону України "Про іпотеку" задоволення вимог кредитора за рахунок майна, що є предметом іпотеки, в судовому порядку може здійснюватися виключно шляхом реалізації предмета іпотеки через продаж з публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленоїст. 38 Закону України "Про іпотеку", де зазначено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Відповідно до п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012 року, задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Враховуючи, що позивач, виконавши умови договору, надав ОСОБА_1 кредит, в розмірі передбаченому кредитним договором, тим самим позивач виконав взяті на себе зобов'язання, однак ОСОБА_1, отримавши кошти, в порушення договору укладеного з позивачем, не виконувала його не належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що підтверджується відповідними розрахунками, суд дійшов висновку задовольнити вимоги позивача за рахунок майна відповідача ОСОБА_2 що є предметом іпотеки, шляхом продажу предмету іпотеки.

Окрім того, суд зазначає, що відповідач ОСОБА_3 (ОСОБА_3) поручилася перед позивачем за виконання ОСОБА_1 її обов'язків відповідно до наданого їй кредиту, а тому позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості у сумі 1 198 294 грн. 54 коп. гривень з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (ОСОБА_3) підлягають до задоволення солідарно.

Позовні вимоги в частині відшкодування витрат судового збору підлягають до задоволення, оскільки, згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.

Тому, стягнення судових витрат покладається на відповідачів пропорційно.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212- 215, 218, 223,294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236,ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) суму заборгованості за кредитним договором №11365927000 від 26.06.2008 р. в розмірі 1.198.294 грн. 54 коп. гривень.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» за кредитним договором №11365927000 від 26.06.2008 р. в розмірі 1.198.294 грн. 54 коп. гривень звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_2, а саме на двокімнатну квартиру загальною площею 39,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Васильківською міською державною нотаріальною конторою 18.01.2005 р. шляхом продажу на прилюдних торгах.

Початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановити на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності під час виконання рішення суду.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 6499100199) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218 гривень з кожного

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмово заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя