Рішення № 4021593, 23.06.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2009 р. Справа № 33/96-09

вх. № 3465/3-33

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - -Снежко Н.Н., дов.№09-ю від 31.03.09р. . відповідача - Рум’янцева І.І., дов.№17/16 від 12.01.09р.

розглянувши справу за позовом ПП "Марковський і К", м. Харків

до ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 132419,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 132419,48 грн., у тому числі 80025,08грн. - основного боргу, 46198,48 грн. - інфляційних витрат, 6195,92 грн. - 3% річних, за договором №617 дп підряду на ремонт приміщень бази відпочинку ім. Соича, укладеним між сторонами 18.01.2006р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти заявлених позовних вимог частково,визнає позов в частині стягнення основного боргу, просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення індексації та 3% річних з підстав того, що відносно ДП "Завод ім. В.О. Малишева" введено мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Оскільки в даний час дія мораторію продовжується, закон не передбачає наявність законних підстав застосовувати до відповідача санкції за неналежне виконання грошових зобов’язань, передбачені ст.625 ЦК України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

18.01.2006р. між сторонами було укладено договір підряду № 617 дп. У відповідності до умов договору відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Підрядчик) прийняв на себе виконання робіт, перелік яких визначено п 1.1 договору, а саме ремонт спального корпусу № 2 БО імені Соіча. У відповідності до пункту 5.1 договору договірна вартість робіт склала 75458,48 грн. Додатковою угодою № 1 від 25.06.2006р. у зв’язку з збільшенням обсягів робіт по ремонту спального корпусу № 2 вартість договору збільшена на 24566,60 грн., сума договору склала 100025,08 грн.

У відповідності до пунктів 5.2.;5.3 договору відповідач повинен був перерахувати позивачеві аванс в розмірі 50% від загальної вартості робіт, а послідуючі платежі здійснити на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт протягом трьох днів з моменту їх підписання.

Позивач виконав належним чином зобов’язання за договором, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт до договору № 2/07 та довідками про вартість виконаних робіт, засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи. Акти та довідки скріплені печатками та підписані представниками сторін без зауважень. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання, відмовився від виконання обов’язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 80025,08 грн., яка відповідачем до цього часу не погашена.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, де зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 80025,08 грн. боргу обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а відповідності до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, тому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 46198,48 грн. та 3% річних в сумі 6195,92 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що протягом дії мораторію не нараховуються як неустойка так і інші санкції за неналежне виконання господарського грошового зобов’язання, в тому числі інфляційні та 3% річних, суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки за своєю правовою природою передбачені законом забезпечення не відносяться до неустойки ( штрафу, пені), не є штрафними санкціями за невиконання або неналежне виконання грошового зобов’язання, а є сумою, на яку збільшується загальна сума боргу в разі прострочки виконання грошового зобов’язання, яке не виконується відповідачем з 2006р.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 1324,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 526, 601, 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Завод ім. Малишева”( 61001,м.Харків, вул.Плеханівська,126, код ЄДРПОУ 14315629, в тому числі р/рахунок 26008301810089 ХЦВ ПІБ м. Харкова ) на користь Приватного підприємства „Маяковський і К”( 61124,м.Харків, пров.Зерновий,5-б, кв. 83, код ЄДРПОУ 33291072, в тому числі р/ рахунок 26009052237539 в Хар. ГРУ „Приватбанк”) 80025,08 грн. боргу, суму індексу інфляції в розмірі 46198,48 грн., 3 % річних в розмірі 6195,92 грн., 1324,00 грн. витрат з оплати державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписане 25.06.2009р.