Ухвала суду № 4021476, 25.06.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" червня 2009 р.

Справа № 03/78-38

за позовом Державного комунального підприємства “Луцьктепло”, м.Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ”, м. Луцьк

про стягнення 18 317 грн. 46 коп. заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат

Суддя Сініцина Л.М.

Представники:

від позивача: Шелестюк І.А. –нач. відділу юр. та кадрової роботи, дов. в справі

від відповідача: Регешук Н.П. - директор

Кондратюк В.В. –представник, дов. в справі

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) в судовому засіданні 22.06.2009р. було оголошено перерву до 25.06.2009р. до 10:00 год. для подачі доказів направлення рахунків позивачем відповідачу, докази того, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу перераховано в держбюджет.

Суть спору: Державне комунальне підприємство “Луцьктепло” просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” 18 317 грн. 46 коп. заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором на надання послуг по теплопостачанню №11-113 від 01.02.2009р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22.06.2009р. просить відмовити в позові Державному комунальному підприємству «Луцьктепло»до ТзОВ «ІН-ТАЙМ»про стягнення 18 317,46 грн. (а.с.23-24).

В судовому засіданні 25.06.2009р. представниками сторін подано мирову угоду, в якій позивач зменшує вимоги про стягнення пені до 836 грн., а відповідач визнає вимоги про стягнення 9 487,88 грн. боргу, 836 грн. пені, 57,63 грн. річних, 411,27 грн. інфляційних та судових витрат, в т.ч. 183,17 грн. державного мита і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 11 288,45 грн.; відповідач зобов’язується сплатити позивачу визнану суму вимог –11 288,45 грн. рівними частинами до 30.11.2009р., а саме: до 31.07.2009р. –2 257,69 грн., до 31.08.2009р. –2 257,69 грн., до 30.09.2009р. –2 257,69 грн., до 31.10.2009р. –2 257,69 грн., до 30.11.2009р. –2 257,69 грн. (а.с.30)

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд,—

ВСТАНОВИВ:

01.02.2009р. між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло»(теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” (споживач) був укладений договір №11-113 на надання послуг по теплопостачанню з терміном дії з 01.12.2008р. до 30.11.2009р. (а.с.9-11).

Згідно пункту 1.1 розділу 1 договору теплопостачальна організація надає споживачу послуги по теплопостачанню, а споживач приймає та оплачує їх на умовах і в терміни, передбачені договором та додатками до нього (а.с.9).

Позивач - Державне комунальне підприємство «Луцьктепло»за період з грудня 2008р. по березень 2009р. надавало споживачу –Товариству з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” послуги по теплопостачанню згідно з договором в повному обсязі на загальну суму 9 487 грн. 88 коп. (а.с.19-22).

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 та пункту 3.2 розділу 3 договору споживач оплачує теплопостачальній організації вартість наданих йому послуг по чинних тарифах: згідно з показами приладів обліку, при відсутності приладів обліку - на підставі розрахунків відповідно до обсягів загальної площі; розрахунки оформляються додатком №1 до договору; споживач зобов’язується проводити передоплату за послуги в розмірі 100% вартості послуг, визначених згідно з додатком №1 в терміни до 1 числа розрахункового місяця (а.с.9-10).

Згідно додатку №1 до договору вартість послуг в місяць становить 2 537,40 грн. (а.с.11).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” надані послуги не оплатило. Як вбачається з розрахунку ціни позову основний борг відповідача становить 9 487,88 грн. (а.с.12). За невиконання умов договору позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 8 360 грн. 68 коп., 3% річних в сумі 57 грн. 63 коп., інфляційні втрати в сумі 411 грн. 17 коп. (а.с.12).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В судовому засіданні 25.06.2009р. представниками сторін подано мирову угоду, в якій позивач зменшує вимоги про стягнення пені до 836 грн., а відповідач визнає вимоги про стягнення 9 487,88 грн. боргу, 836 грн. пені, 57,63 грн. річних, 411,27 грн. інфляційних та судових витрат, в т.ч. 183,17 грн. державного мита і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 11 288,45 грн.; відповідач зобов’язується сплатити позивачу визнану суму вимог –11 288,45 грн. рівними частинами до 30.11.2009р., а саме: до 31.07.2009р. –2 257,69 грн., до 31.08.2009р. –2 257,69 грн., до 30.09.2009р. –2 257,69 грн., до 31.10.2009р. –2 257,69 грн., до 30.11.2009р. –2 257,69 грн. (а.с.30).

Згідно абзацу 1 статті 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до пункту 7 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Як вбачається з мирової угоди сторони розуміють наслідки затвердження судом мирової угоди і просять суд затвердити дану мирову угоду (а.с.30).

Оскільки умови мирової угоди не суперечать чинному законодавству, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб і держави, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду сторін і припинити провадження у справі.

Згідно умов мирової угоди судові витрати по даній справі покладені на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 78, пунктом 7 статті 80, статтею 86 ГПК України, господарський суд, —

УХВАЛИВ:

1. Затвердити мирову угоду від 25.06.2009р. укладену між Державним комунальним підприємством “Луцьктепло” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” згідно якої:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” (43000, м.Луцьк Волинської області, вул. Конякіна, 2а, код ЄДРПОУ 31102371, р/р 26005233552001 в ВГРУ КБ «Приватбанк», МФО 303440) зобов’язується сплатити на користь Державного комунального підприємства “Луцьктепло” (43005, м.Луцьк Волинської області, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925, р/р 260033005465 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484) заборгованість в сумі 11 288,45 грн. рівними частинами до 30.11.2009 року, а саме:

- до 31.07.2009р. –2 257,69 грн.,

- до 31.08.2009р. –2 257,69 грн.,

- до 30.09.2009р. –2 257,69 грн.,

- до 31.10.2009р. –2 257,69 грн.,

- до 30.11.2009р. –2 257,69 грн.

2. Провадження у справі за позовом Державного комунального підприємства “Луцьктепло” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” про стягнення 18 317 грн. 46 коп. заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат, припинити.

Суддя Л.М.Сініцина