ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30.06.09 р. Справа № 43/128
Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.
При секретарі судового засідання Батурської М.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Державна холдінгова компанія “Донвуглереммаш”, м. Макіївка
про стягнення пені у розмірі 5427,50грн., штрафу за несвоєчасне виконання ремонту у розмірі 7224грн., всього – 12651,50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: представник не з’явився.
від відповідача: Анушкевич О.В. за дов. №88/07-05 від 13.01.09р.
СУТЬ СПРАВИ:
Державне підприємство “Селидіввугілля”, м. Селидове, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії “Донвуглереммаш”, м. Макіївка про стягнення пені у розмірі 5427,50грн., штрафу за несвоєчасне виконання ремонту у розмірі 7224грн., всього – 12651,50грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання №02-01/1-КР29 від 06.06.08р. з додатком №1, претензії №10/2342 від 28.10.08р., №4/87 від 19.01.09р., №10/319 від 12.02.09р., платіжні доручення №970 від 12.09.08р., №971 від 12.09.08р., №972 від 12.09.08р., №973 від 12.09.08р., №974 від 12.09.08р., акти №1 від 01.08.08р., №2 від 04.08.08р., №3 від 05.08.08р., №4 від 05.08.08р., №5 від 05.08.08р., №6 від 05.08.08р., №7 від 08.08.08р., №8 від 02.09.08р. здачі-прийому обладнання в ремонт, акти №94 від 09.10.08р., №112 від 19.11.08р., №142 від 23.12.08р. здачі-прийомки виконаних робіт, акти від 09.10.08р., від 19.11.08р., від 23.12.08р. прийому-передачі обладнання із ремонта.
Відповідач згідно з відзивом на позовну заяву №88/07-220 від 14.05.09р. (вх.№02-41/21560) на позовну заяву проти позову заперечує посилаючись на те, що:
- замовником по договору є Міністерство вугільної промисловості України, в зв’язку з чим надходження від штрафних санкцій належать виключно до доходів загального фонду Державного бюджету України;
- передбачені ч.2 ст.231 Господарського кодексу України розмір пені та штрафу застосовується, якщо інше не передбачено договором, відтак до вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій підлягають застосуванню положення пункту 6.3. договору №02-01/1-КР29 від 06.06.08р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Крім цього, представнику відповідача у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
За результатами здійснення процедури закупівлі в одного учасника товарів, робіт і послуг за державні кошти, між замовником, Міністерством вугільної промисловості України, позивачем, Державним підприємством „Селидіввугілля”, м.Селидове, (платником) та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством Державна холдінгова компанія “Донвуглереммаш”, м. Макіївка, (виконавцем) 06.06.08р. укладений договір №02-01/1-КР29 на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання. Договір підписаний сторонами без розбіжностей та зауважень.
Згідно умов договору виконавець зобов’язався виконати капітальний ремонт гірничошахтного обладнання у кількості та по цінам відповідно до переліку, який є невід’ємною частиною договору, а платник прийняти та оплатити виконані роботи згідно з узгодженою калькуляцією, яка є невід’ємною частиною договору (розділ 1 договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору вартість договору складає 774000грн., у тому числі ПДВ 129000грн.
Термін дії договору – до 31.03.09р., але у буль-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань по договору (пункт 9.1. договору).
Додатком 1 до договору №02-01/1-КР29 на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання від 06.06.08р. встановлений перелік обладнання, яке підлягає капітальному ремонту, а саме: насос ЦНС 300х300 у кількості 14 одиниць, що знаходиться на балансі структурного підрозділу позивача ВП „Шахта „Росія”; насос ЦНС 300х360 у кількості 3 одиниць, насос ЦНС 300х480 у кількості 3 одиниць, які знаходяться на балансі структурного підрозділу позивача ВП „Шахта „Україна”; насос ЦНС 300х600 у кількості 2 одиниць, насос ЦНС 300х480 у кількості 6 одиниць, ЦНС 300х300 у кількості 2 одиниць, які знаходяться на балансі структурного підрозділу позивача ВП „Шахта „Курахівська”.
Згідно з пунктом 2.3. договору розрахунки за виконані роботи проводяться на умовах: попередньої оплати у розмірі 50% після завезення обладнання на підприємство та підписання акту приймання-передачі обладнання в ремонт, інші 50% - протягом 5-ти днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з актом №1 здачі-прийому обладнання в ремонт від 01.08.08р. був переданий виконавцю в ремонт насос ЦНС 300х480 у кількості 2 одиниць (ВП „Шахта „Україна”); згідно з актом №2 здачі-прийомки обладнання в ремонт від 04.08.08р. був переданий виконавцю в ремонт насос ЦНС 300х360 (ВП „Шахта „Україна”); згідно з актами №3, №6 здачі-прийомки обладнання в ремонт від 05.08.08р. та актом №8 здачі-прийома обладнання в ремонт від 02.09.08р. був переданий насос ЦНС 300х300 у кількості 4 одиниць (ВП „Шахта „Росія”), згідно з актом №4 здачі-прийомки обладнання в ремонт від 05.08.08р. був переданий в ремонт насос ЦНС 300х300 (ВП „Шахта „Курахівська”), згідно з актом №5 здачі-прийомки обладнання в ремонт від 05.08.08р. був переданий в ремонт насос ЦНС 300х600 (ВП „Шахта „Курахівська”), згідно з актом №7 здачі-прийомки обладнання в ремонт від 08.08.08р. був переданий в ремонт насос ЦНС 300х480 у кількості 2 одиниць (ВП „Шахта „Курахівська”).
Платіжними дорученнями №970 від 12.09.08р., №971 від 12.09.08р., №972 від 12.09.08р., №973 від 12.09.08р., №974 від 12.09.08р. позивачем була перерахована відповідачу попередня оплата за капітальний ремонт насосів ЦНС у розмірі 129000грн. Таким чином, попередня оплата була здійснена після передачі обладнання в ремонт.
Відповідач не заперечує проти отримання попередньої плати за договором.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк виконання робіт не може перевищувати 40 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі обладнання в ремонт, складання дефектного акту, узгодженого платником та виконавцем та отримання 50% передплати.
Згідно із приписами пункту 5.1. договору строк виконання капітального ремонту насосів до 22.10.08р.
Виконавець письмово повідомляє за три дні до закінчення ремонту обладнання про його завершення, при цьому визначає дату прийняття відремонтованого обладнання. Робота з ремонту обладнання вважається виконаною на 100% після виконання умов пункту 7.1. договору та підписання платником та виконавцем акту приймання-передачі виконаних робіт. Обладнання вважається переданим платнику з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Термін відвантаження обладнання не повинен перевищувати 10 днів після завершення ремонту (розділ 5 договору).
Відповідач свої зобов’язання по виконанню ремонтних робіт виконав несвоєчасно, зокрема:
- згідно з актом №112 від здачі-прийомки виконаних робіт від 19.11.08р. та актом прийому-передачі обладнання з ремонту від 19.11.08р. (ВП „Шахта „Росія”) роботи та обладнання були прийняті позивачем 19.11.08р.;
- згідно з актом №142 від здачі-прийомки виконаних робіт від 23.12.08р. та актом прийому-передачі обладнання з ремонту від 23.12.08р. (ВП „Шахта „Курахівська”) роботи та обладнання були прийняті позивачем 23.12.08р.
Разом з тим, відповідач не виконав капітальний ремонт насосу ЦНС 300х300 у кількості 2 одиниць (ВП „Шахта „Росія”), насосу ЦНС 300х360, ЦНС 300х480 у кількості 2 одиниць (ВП „Шахта „Україна”), насосу ЦНС 300х600, ЦНС 300х480 у кількості 2 одиниць (ВП „Шахта „Курахівська”), станом на 30.06.09р. наведене обладнання у кількості 7 одиниць позивачу відповідачем не передано.
Отже, факт несвоєчасного виконання зобов’язань відповідачем, за договором №02-01/1-КР29 на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання від 06.06.08р. підтверджено матеріалами справи.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №4/87 від 19.01.09р. з вимогою сплатити пеню, в зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору.
За порушення строку виконання капітального ремонту обладнання пунктом 6.3. договору передбачено нарахування пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ від встановленої вартості капітального ремонту відповідного обладнання за кожен день затримки з моменту пред’явлення вимоги платником.
Позивачем на підставі пункту 6.3. договору нараховано відповідачу пеню у розмірі 118,42грн. за несвоєчасний ремонт насосу ЦНС 300х300 (ВП „Шахта „Росія”) - прострочено на 28 днів; пеню у розмірі 5046,86грн. за несвоєчасний ремонт насосів ЦНС 300х300 у кількості 2 одиниць (ВП „Шахта „Росія”), ЦНС 300х360, ЦНС 300х480 у кількості 2 одиниць (ВП „Шахта „Україна”), ЦНС 300х480 у кількості 2 одиниць (ВП „Шахта „Курахівська”)- 170 днів; пеню у розмірі 262,22грн. за несвоєчасний ремонт насосу ЦНС 300х300 (ВП „Шахта „Курахівська”) – 62 дні. Всього нараховано та пред’явлено до стягнення пені у розмірі 5427,50грн.
Разом з тим, позивачем з посиланням на приписи п.2 ст.231 Господарського кодексу України (далі ГК України) нараховано відповідачу штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого в строк обладнання у сумі 7224грн., оскільки відповідач порушив строк виконання зобов’язання по виконання ремонтних робіт більш ніж на 30 днів.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Нормами статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобов’язанням є правідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язаня має вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 1 вищевказаного Кодексу. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до умов статті 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України).
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання згідно вимог п.1 ст.230 ГК України.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку порушення виконавцем термінів виконання робіт, виконавець сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від встановленої вартості капітального ремонту відповідного обладнання за кожен день затримки з моменту пред’явлення вимоги платником.
Позовні вимоги в частині стягнення пені підтверджуються представленими доказами по справі, зокрема у матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії претензії №4/87 від 19.01.09р. та фіскального чеку №2607 від 19.01.09р. Відповідач під час розгляду справи не заперечував проти отримання ним вказаної претензії.
Однак, судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок суми пені, оскільки позивачем не враховано приписів пункту 6.3. договору щодо нарахування пені за кожен день затримки з моменту пред’явлення вимоги платником.
За висновками суду, період за який слід нараховувати пеню є 20.01.09р. по 09.04.09р. (дата по яку позивач нараховував пеню, згідно розрахунку штрафних санкцій, а.с. 5)
Таким чином, розмір пені, який є арифметично вірним складає 2345,32грн.
Разом з тим, суд не приймає заперечення відповідача стосовно того, що за умовами договору замовником та розпорядником бюджетних коштів є Міністерство вугільної промисловості України, як суб’єкт процедури закупівлі, то тільки він може застосовувати штрафні санкції до виконавця за несвоєчасне виконання обов’язків по договору.
Так, відповідно до статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів; при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, чи на підставі примірного або типового договору (за їх наявності), а також на підставі державного замовлення.
За статтею 611 ЦК України, статтями 2, 216, 230, 231 ГК України учасники відносин у сфері господарювання вправі передбачити у договорі відповідальність за неналежне виконання зобов’язання у вигляді штрафних санкцій.
Розділом 6 договору передбачена відповідальність за порушення умов договору саме позивача та відповідача, а не Міністерства вугільної промисловості України.
Щодо посилання відповідача на приписи Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", суд зазначає про таке.
Даними законами визначено надходження від штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету як джерела формування доходної частини Державного бюджету України за відповідні роки.
Вказані вище закони визначають план утворення та використання фінансових ресурсів країни, та не стосуються правовідносин сторін за господарськими зобов'язаннями, не виключають права сторін передбачити взаємну відповідальність за їх невиконання.
Тому суд вважає, що порушення строку виконання ремонтних робіт прямо зачіпає інтереси позивача у справі.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 5427,50грн., підлягають задоволенню частково у сумі 2345,32грн.
Щодо позовних вимог про стягнення штрафу за несвоєчасне виконання ремонту у розмірі 7224грн., в порядку п.2 ч.2 ст.231 ГК України, то такі вимоги суд вважає необґрунтованими у зв’язку з невірним тлумаченням та застосуванням позивачем вказаної норми закону.
Пунктом 6.3. договору передбачено нарахування пені за порушення, на якому засновані позовні вимоги, що виключає можливість застосування п.2 ч.2 ст.231 ГК України в цій частині.
Заперечення відповідача в цій частині суд приймає до уваги, вважає їх обґрунтованими, тому вимоги про стягнення штрафу у розмірі 7224грн. задоволенню не підлягають.
Згідно ст.49 ГПК України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове до Відкритого акціонерного товариства Державна холдінгова компанія “Донвуглереммаш”, м. Макіївка про стягнення пені у розмірі 5427,50грн., штрафу за несвоєчасне виконання ремонту у розмірі 7224грн., всього – 12651,50грн., задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Державна холдінгова компанія “Донвуглереммаш” (86102, Донецька область, м. Макіївка-2; ЄДРПОУ 00175053, р/р 26007024298000 в ЗАТ “Донгорбанк” відділення №1 м. Макіївка, МФО 334970) на користь Державного підприємства “Селидіввугілля” (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41; ЄДРПОУ 33426253, п/р 26003300135231 в Ощадбанку м. Селидове, МФО 394307) пеню у сумі 2345,32грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 23,45грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 21,87грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 30.06.09р. оголошено повний текст рішення.
Суддя
Надруковано 3 примірники:
1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – у справу.
Судове рішення № 4021369, Господарський суд Донецької області було прийнято 30.06.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 43/128. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: