Рішення № 4021367, 17.06.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "17" червня 2009 р. по справі № 07/72-38

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Полюс», м.Дніпропетровськ

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Україна», с.Вильхівка Горохівського району

про стягнення 52185грн. 99коп.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача : н/з

від відповідача : н/з

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Полюс» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Україна» 52185грн. 99 коп., в тому числі 40324,48грн. боргу за поставлений товар (нафтопродукти) згідно договору поставки №31/06-08 від 01.05.2008р., 5093,01грн. пені, 3373,16грн. інфляційних втрат та 3395,34грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

На адресу суду від позивача надійшла заява від 15.06.2009р., згідно якої останній просить долучити до матеріалів справи докази часткової оплати товару відповідачем (банківські виписки) та просить розглянути справу без його представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно ст.59 ГПК України не подав, суму позову не оспорив та не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 07.05.2009р. №01291712.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

01.05.2008р. між позивачем – ТзОВ «ТД Полюс» (Постачальник) та відповідачем – ПОСП «Україна» (Покупець) укладений договір поставки №31/06-08, згідно якого Постачальник зобов’язувався передати у власність Покупця (нафтопродукти) товар, а Покупець зобов’язувався приймати і оплачувати їх вартість.

На виконання умов договору за період з 21.05.2008р. по 14.04.2009р. на підставі видаткових накладних (а.с. 13-38) позивач поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 402100,08грн.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреностями ПОСП «Україна» (а.с.13-38) та печатками відповідача на накладних.

Відповідно до п.3.3 Договору Постачальник має право відвантажити товар без попередньої оплати, а Покупець зобов’язаний оплатити товар у термін, що не перевищує 10 банківських днів від дня відвантаження товару і переходу права власності на товар Покупця.

Згідно банківських виписок (а.с.65-116) відповідач провів оплату отриманого товару на суму 361775,60грн., неоплаченою залишилась сума в розмірі 40324,48грн.

З метою добровільного врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію від 19.03.2009р. з вимогою погасити борг, які останній залишив без розгляду та задоволення.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду спору борг відповідача у розмірі 40324,48грн. не погашений, не оспорений, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку ненадходження від Покупця повної оплати за відвантажений товар протягом терміну, зазначеному в Договорі Постачальник має право нарахувати, а Покупець зобов’язується сплатити Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання. Штрафні санкції нараховуються за весь час прострочення оплати і на суму, що належить до сплати.

Відповідно до п.4.11 Договору сторони прийшли до згоди, що при несвоєчасній оплаті товару незарахована грошова сума є сума, якою користується Покупець та належить Постачальнику і за час користування Постачальник має право нарахувати, а Покупець зобов’язується сплатити в розмірі 16% річних.

Поряд із цим, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу відповідно до розрахунку позивача слід стягнути 5093,01грн. пені (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ), 3395,34грн. процентів за користування чужими грошовими коштами (річні) та 3373,16грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГК України, ст.625 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Україна» (с.Вильхівка Горохівського району, р/р26004311845 в від. Ощадбанку м.Горохів МФО 303398, ЗКПО 03735446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Полюс» (м.Дніпропетровськ вул..Кожем’яки, буд.17, кв.119, р/р26002010421901 в ЗАТ «Альфа-Банк» м.Київ МФО 300346 ЗКПО 35808982 ІПН 358089804610) 52185грн. 99 коп. (в тому числі 40324,48грн. боргу, 5093,01грн. пені, 3373,16грн. інфляційних втрат та 3395,34грн. процентів за користування чужими грошовими коштами (річних), а також 521грн. 86коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Сур'як О. Г.