Рішення № 4021348, 17.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.09 Справа № 4/176/09

Зінченко Н.Г.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об’єднання “Індустріал-Сервіс”, (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Мічуріна, 9)

До відповідача відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс”, (69600, м. Запоріжжя, ГСП 681)

Про стягнення 97883,19 грн. основного боргу за договором підряду № 479/88Р від 20.02.2007 р. та 385,92 грн. пені

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: Зінченко М.В. –довіреність № 19/7 від 01.01.2009р.

Заявлені позовні вимоги про стягнення 97883,19 грн. основного боргу за договором підряду № 479/88Р від 20.02.2007 р. та 385,92 грн. пені

Ухвалою суду від 28.04.2009 р. порушено провадження у справі № 4/176/09, судове засідання призначено на 17.06.2009 р.

У судовому засіданні 17.06.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника відповідача).

За клопотанням представника відповідача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про відмову від позову не заявив. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду про порушення провадження у справі.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 509, 526, 530, 625, 853, 856 ЦК України і полягають в тому, що 20.02.2007р. між ТОВ “Виробниче об’єднання “Індустріал-Сервіс” та ВАТ “Запорожкокс” укладено договір підряду № 479/88Р. Відповідно п. 1.1. договору позивач зобов’язався в порядку та на умовах визначених у договорі, на свій ризик виконати по завданню відповідача, а відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти та оплатити наступну роботу: капітальний та середній ремонт електродвигунів потужністю більш ніж 75 кВт, кранових електродвигунів, сварочних та силових трансформаторів, статоров електронасосів типу ЦГ. Згідно з п. 2.4. договору оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем кожного місяця на підставі підписаних обома сторонами форм первісних документів (актів здачі –приймання виконаних робіт за формою КБ-2в) протягом 15 банківських днів з моменту надання позивачем рахунку при умові, що робота виконана належним чином та в строки, визначені договором. На виконання умов договору позивачем були виконані роботи, які були прийняті відповідачем у вересні 2008р. по актам № 555Д на суму 32462,81грн., № 556Д на суму 16187,42грн., № 557Д на суму 15984,44грн., № 558Д на суму 17264,08грн., № 559Д на суму 15984,44грн. Всього позивачем було виконано робіт на загальну суму 97883,19грн. Відповідач виконані роботи не сплатив, у зв’язку з чим 04.03.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 41 з вимогою сплатити зазначену суму та рахунок –фактура № 95 від 04.03.2009р. на суму 97883,19грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 97883,19 грн. основного боргу за договором підряду № 479/88Р від 20.02.2007 р. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 385,92грн. пені.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.02.2007р. між ТОВ “Виробниче об’єднання “Індустріал-Сервіс” (надалі позивач) та ВАТ “Запорожкокс” (надалі відповідач) укладено договір підряду № 479/88Р (надалі Договір).

Відповідно п. 1.1. договору позивач зобов’язався в порядку та на умовах визначених у договорі, на свій ризик виконати по завданню відповідача, а відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти та оплатити наступну роботу: капітальний та середній ремонт електродвигунів потужністю більш ніж 75 кВт, кранових електродвигунів, сварочних та силових трансформаторів, статоров електронасосів типу ЦГ.

Згідно з п. 2.4. договору оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем кожного місяця на підставі підписаних обома сторонами форм первісних документів (актів здачі –приймання виконаних робіт за формою КБ-2в) протягом 15 банківських днів з моменту надання позивачем рахунку при умові, що робота виконана належним чином та в строки, визначені договором.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи, які були прийняті відповідачем у вересні 2008р. по актам № 555Д на суму 32462,81грн., № 556Д на суму 16187,42грн., № 557Д на суму 15984,44грн., № 558Д на суму 17264,08грн., № 559Д на суму 15984,44грн. Акти підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Всього позивачем було виконано робіт на загальну суму 97883,19грн. (копії актів в матеріалах справи).

Частиною 1 ст. 887 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну та іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.п.1.5 ч. 1 ст. 889, п. п. 1,2,3 ч.1 ст.890 цього Кодексу підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт. Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; відшкодовувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в свою чергу зобов’язання за Договором не виконав, чим порушив п. 2.4. Договору.

04.03.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 41 з вимогою сплатити зазначену суму та рахунок –фактура № 95 від 04.03.2009р. на суму 97883,19грн. Лист та рахунок –фактура були направлені на адресу відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 470080 та опис вкладення.

У зв’язку з чим, станом на час судового розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість по Договору в сумі 97883,19грн.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 97883,19грн. відповідач суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 97883,19грн. заборгованості за Договором пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 385,92грн. за період часу з 08.04.2009р. по 13.04.2009р.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.21. Договору, який передбачає, що у разі прострочення оплати відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за вказаний період складає 385,92грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 98269,11грн. заборгованості за Договором визнав, про що заявив в судовому засіданні.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв’язку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з відповідача 97883,19 грн. основного боргу за договором підряду № 479/88Р від 20.02.2007 р. та 385,92 грн. пені.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс”, (69600, м. Запоріжжя, ГСП 681, п/р 26003005410004 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191224) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об’єднання “Індустріал-Сервіс”, (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Мічуріна, 9, п/р 26005120608001 в Петровському відділенні КБ” ПриватБанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30619540) 97883(дев’яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят три)грн. 19коп. заборгованості; 385(триста вісімдесят п’ять)грн. 92 коп. пені, 982(дев’ятсот вісімдесят дві)грн. 70коп. державного мита, 312(триста дванадцять)грн. 50коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.06.2009р.

Суддя Н.Г. Зінченко