Рішення № 4021126, 02.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 липня 2009 р. Справа 11/113-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-Гарант», м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Майстер», м. Вінниця

про стягнення 35 273,43 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - С. Килимник керівник, Б. Прокопишин за довіреністю б/н.

від 10.04.2009р., О. Шимотюк за довіреністю б/н. від 10.04.2009р.;

від відповідача - не з‘явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Майстер»заборгованості в загальному розмірі 35 273,43 грн., з яких: 26 795,52 грн. основний борг, 2 545,57 грн. –пеня, 2 613 грн. –індекс інфляції та 319,34 грн. –3% річних.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 6/01-08 від 31.01.2008р. позивач у вересні 2008 року надав відповідачу транспорті послуги на загальну суму 37 832,10 грн., за які останній зобов‘язався провести розрахунки протягом 5-ти днів з моменту підписання акту виконаних робіт. В порушення взятих зобов‘язань, відповідачем проведені розрахунки за послуги на суму 11 036,58 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 26 759,52 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 27.04.2009р., 28.05.2009р. та 16.06.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених у позовній заяві та витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 197 844.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

31.01.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «АТП-Гарант»(за договором «Перевізник») та товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Майстер»(за договором «Замовник») укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 6/01-08 від 31.01.2008р. за умовами якого позивач зобов‘язався доставляти ввірені йому відповідачем вантажі до пункту призначення в установлені строки.

В вересні 2008 року позивачем на виконання умов договору надано транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується реєстрами талонів замовника з 01.09.2008р. по 30.09.2008р., талонами замовника (а.с. 61-154) та актом здачі-приймання робіт № 0000057 за вересень 2008 року (а.с. 10).

Відповідно до п. 3.1 договору Замовник оплачує вартість транспортно-експедиційних послуг за цим договором, згідно акту виконаних робіт про загальний пробіг автомобілів за місяць. Остаточний розрахунок проводиться протягом 5-ти наступних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку від 17.09.2008р., 19.09.2008р., 23.09.2008р., 12.11.2008р., 19.11.2008р., відповідач взяті на себе зобов‘язання за договором виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 11 036,58 грн.. Таким чином, неоплаченими залишились послуги на суму 26 795,58 грн..

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна особа (перевізник) зобов‘язується доставити довірений їй другою особою (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов‘язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 26 795,58 грн. підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу позивачем заявлено до стягнення 2 545,57 грн. пені за період з 20.11.2008р. по 13.04.2009р..

Згідно з п. 4.4 договору, за прострочку оплати перевезення Замовник сплачує перевізникові неустойку у вигляді штрафу в розмірі 0,2% за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення 2 545,57 грн. пені.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, позивачем правомірно нараховано 2 613 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2008 року по березень 2009 року.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких за період з 20.11.2008р. по 13.04.2009р. становить 318,47 грн..

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на укладення 10.04.2009р. договору про надання про надання адвокатських послуг № 14 з адвокатом Шимотюк Оксаною Вікторівною та фактичною сплатою за надані послуги 3000 грн. (квитанція № 1 від 28.05.2009р.).

Дослідивши вказані документи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг адвокатом.

Проте, з наданих позивачем в обґрунтування цієї вимоги документів не вбачається доказів надання адвокатських послуг, а саме відсутній акт приймання-передачі виконаних робіт. Вказане не дає підстав віднести понесені позивачем витрати до судових витрат на підставі ст. 44, 48 ГПК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи, що відповідач доказів у спростування обставин викладених в позові не надав, а позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 1417 від 21.04.2009р. надмірно сплачено 0 грн. 27 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Майстер»(21000, м. Вінниця, 4-й пров. Комарова, 2, код 31325209) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-Гарант»(21032, м. Вінниця, пров. Грибоєдова, 17, код 34765530) 26 795 (двадцять шість тисяч сімсот дев‘яносто п‘ять) грн. 52 коп. –основного боргу; 2 545 (дві тисячі п‘ятсот сорок п‘ять) грн. 57 коп. –пені, 2 613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн. –індексу інфляції; 319 (триста дев‘ятнадцять) грн. 34 коп. - 3% річних; 352 (триста п‘ятдесят дві) грн.. 73 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-Гарант»(21032, м. Вінниця, пров. Грибоєдова, 17, код 34765530) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 0 грн. 27 коп..

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 06.07.2009р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - (21032, м. Вінниця, пров. Грибоєдова, 17)

3 - відповідачу - (21000, м. Вінниця, 4-й пров. Комарова, 2)