Постанова № 40211183, 12.08.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року справа № 823/2329/14

м. Черкаси

17 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламара П.Г.,

при секретарі Овсієнко О.І.,

за участю: представників позивача Більницького В.М. - за посадою, Євтушенка В.В. - за довіреністю, представника відповідача Шаповал О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державного підприємства «Златодар» до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання незаконними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Златодар» (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати незаконними та скасувати постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 17.07.2014 року та від 29.07.2014 року по зведеному виконавчому провадженню №36808585 про арешт коштів ДП «Златодар».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно прийняв постанови від 17.07.2014 року та від 29.07.2014 року по зведеному виконавчому провадженню №36808585 про арешт коштів ДП «Златодар», оскільки ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.04.2014р року порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Златодар» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Крім того арешт коштів є порушенням прав людини, закріплених Конституцією України.

Представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд прийшов до наступного.

ДП «Златодар» зареєстроване як юридична особа з 26.03.2003р., код ЄДРПОУ 00952545.

У відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ДП «Златодар» боргу, який станом на 06.08.2014 року становить 17430074 грн.

Постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 17.07.2014 року та від 29.07.2014 року накладено арешт на кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках в тому числі: №26008012105001, МФО 380764 ПАТ «КБ Надра» та належать ДП "Златодар" в межах суми 1360006 грн.50 коп.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606 (далі - Закон № 606) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст. 6 Закону№ 606 зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 32 Закону № 606звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, є заходом примусового виконання рішень, який згідно статті 52 названого Закону полягає в арешті, вилученні та примусовій реалізації майна.

Статтею 52 Закону № 606 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону№ 606 державний виконавець, у процесі здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача, одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Отже державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника в сумі виконавчого провадження.

Проте ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.04.2014р. №925/470/14 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Златодар» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Частиною 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Черкаській області винесено постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження №36808585.

Таким чином, постанови від 17.07.2014 року та від 29.07.2014 року про арешт коштів ДП «Златодар» винесені державним виконавцем після введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів та зупинення зведеного виконавчого провадження.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до задоволення, а постанови від 17.07.2014 року та від 29.07.2014 року по зведеному виконавчому провадженню №36808585 про арешт коштів ДП «Златодар» є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 17.07.2014 року та від 29.07.2014 року по зведеному виконавчому провадженні № 36808585 про арешт коштів державного підприємства "Златодар".

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Златодар" сплачений судовий збір в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 18 серпня 2014 року