Постанова № 40211176, 17.07.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Житомир справа № 806/2505/14

категорія 10.3.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Сичова О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації та Комісії по вирішенню спірних питань, пов'язанних із визначенням статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправним рішення №19 від 27.11.2013 р., зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними рішення Комісії Лугинської районної державної адміністрації по вирішенню спірних питань, пов'язаних із визначенням статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році по розгляду заяв ліквідаторів і потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи від 27.11.2013 року №19 та рішення Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 05.03.2014 року №932/13;

- зобов'язати комісію по вирішенню спірних питань, пов'язаних із визначенням статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році Житомирської обласної державної адміністрації прийняти документи та винести рішення, яким уповноважити Комісію по вирішенню спірних питань, пов'язаних із визначенням статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році Житомирської обласної державної адміністрації видати йому відповідне посвідчення потерпілого (учасника ліквідації Чорнобильської катастрофи 2 категорії.

В обгрунтування позову посилається на те, що при винесенні спірних рішень відповідачами було проігноровано п.4 ст.14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51, в яких зазначено, що особам, які працювали з моменту аварії не менше трьох календарних місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувались за урядовими завданнями видається відповідне посвідчення встановлено зразка. Вважає, що відповідачі порушили його право на отримання вказаного посвідчення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули. Надіслали до суду письмові заперечення, в яких просили в задоволенні позову відмовити, а справу розглянути у їх відсутність.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі сторони, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч.6 ст.128 КАС України розглядає дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що стверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.9).

26 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії Лугинської районної державної адміністрації по вирішенню спірних питань, пов'язаних із визначенням статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році по розгляду заяв ліквідаторів і потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи із заявою про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Розглянувши вказану заяву позивача Комісією Лугинської районної державної адміністрації по вирішенню спірних питань, пов'язаних із визначенням статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році по розгляду заяв ліквідаторів і потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 27.11.2013 року прийнято рішення, яке оформлено протоколом №19, про відмову у видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

20 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Комісії по вирішенню спірних питань, пов'язаних із визначенням статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році Житомирської обласної державної адміністрації з проханням встановити йому статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Дана заяви була розглянута Департаментом праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, який своїм листом від 05.03.2014 року №932/13 повідомив позивачу про відсутність законодавчого обгрунтованих підстав визначення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Досліджуючи правомірність відмов відповідачів, судом враховано наступне.

Відносини щодо надання статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначення категорій цих осіб, та видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII із змінами та доповненнями (далі - Закон) та Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 (далі - Порядку №51).

Відповідно до статті 9 Закону, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 15 Закону встановлено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно з частиною четвертою зазначеної статті Закону видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - місцевими радами на цих територіях.

У абзаці 2 частини четвертої статті 65 цього Закону закріплено, що порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку №51, посвідченням є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до абзацу третього пункту десятого Порядку №51, посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Отже, якщо особою не надано документів, які б підтверджували її участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, то її вимоги про присвоєння статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачу відповідного посвідчення задоволенню не підлягають.

Зазначена позиція узгоджується із позицією викладеною Вищим адміністративним судом України в довідці за результатами вивчення та узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; про пільгове оподаткування суб'єктів господарювання, що діють на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ОСОБА_1 на підтвердження його участі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було надано довідки ВАТ "Лугинське СПМК №8" тресту "Укрспецхмільбуд" від 01.11.2013 року та від 01.11.2013 року №5-спр, довідку Липниківської сільської ради №956 від 02.05.2009 року, накази ВАТ "Лугинське СПМК №8" тресту "Укрспецхмільбуд" (а.с.16-26) з яких вбачається, що він з 14 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року виконував роботи благоустрою доріг хмелерадгоспу "Липники" в с.Малахівка, с.Мощаниця на будівництві, благоустрою сіл та будівель (асфальтного покриття доріг, огорожі заборів, будівництві водопроводів та лазень), газопроводу Лугини - Бовсуни - Липники (просіки під газопровід, зачистка траси по укладанню газопроводу).

Однак, зазначені документи не підтверджують обставин безпосередньої участі позивача у роботах, пов'язаних саме з усуненням аварії на ЧАЕС, її наслідків у зоні відчуження.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 липня 1991 р. №106 села Малахівка та Мощаниця не відносяться до населених пунктів, які знаходяться в зоні відчуження

Посилання позивача на п.4 ст.14 Закону та Порядок №51, судом не приймаються до уваги, оскільки даними нормами передбачено, що посвідчення видаються особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Населені пункти Малахівка та Мощаниця не входять до переліку місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, який затверджений постановою Кабінетів Міністрів України від 15.11.1996 року №1391.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду обставини, які давали б можливість задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 2, 158-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова