Вирок № 40211082, 31.07.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16248/13-к

Провадження №: 1-кп/752/35/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Валігури Д.М.

При секретарі Демків В.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42013110000000347 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернігівської обл., Прилуцького р-ну, с. Яблунівка, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Київ. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року)

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця Сумської обл., м. Конотоп, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Київ. АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 369 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року)

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Швацької С.В.,

захисника ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

На підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_3 від 21.12.2010 року, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, ОСОБА_2 працював адвокатом.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про адвокатуру України» ОСОБА_2 при здійсненні своїх професійних обов'язків адвоката зобов'язаний неухильно додержуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення на захист.

Наказом №701 о/с від 18.11.2011 майора міліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві та відповідно до ст. 20 Закону України «Про міліцію», останній, як працівник міліції, був представником державного органу виконавчої влади, тобто службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника влади.

На підставі ст. 25 Закону України «Про міліцію», ОСОБА_1 як працівник міліції, мав право самостійно приймати рішення в межах повноважень, наданих Законом та іншими законодавчими актами, а в даному випадку, як слідчий, на підставі ст.ст. 114, 165 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства міг самостійно приймати рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій, а також рішення щодо кваліфікації злочину.

Більш того, ОСОБА_1 будучи представником органу державної влади та працівником правоохоронного органу, був наділений правом пред'являти вимоги, приймати рішення та застосовувати примусові заходи, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, а як слідчий був службовою особою, яка займає відповідальне становище, згідно з приміткою до ст. 368 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011 року).

Так, 30.12.2011 ОСОБА_1 було доручено проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України 1960 року щодо ОСОБА_7 за фактом вилучення у останнього психотропної речовини - амфетаміну.

ОСОБА_7, будучи затриманим 29.12.2011 в порядку ст. 263 КУпАП України, з метою захисту своїх прав звернувся за юридичною допомогою до адвоката ОСОБА_2

01.01.2012 ОСОБА_2, який, на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_3 від 21.12.10, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, працював адвокатом, з метою отримання інформації щодо обставин затримання ОСОБА_7 та виявлення у нього психотропної речовини зустрівся із раніше не знайомим йому ОСОБА_1 у службовому кабінеті останнього № 325 за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15.

Під час розмови з ОСОБА_2 у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_7 хабара за порушення щодо останнього кримінальної справи за ч. 1 ст. 309 КК України, а не за ст. 307 КК України, покарання за якою є більш тяжким, оскільки ОСОБА_1 на той час було достовірно відомо про наявність в матеріалах перевірки за фактом вилучення у ОСОБА_7 психотропної речовини пояснень останнього про її збут іншій особі.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 01.01.2012, перебуваючи у службовому кабінеті № 325 за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, повідомив ОСОБА_8 про наявність в матеріалах перевірки приводу до порушення щодо ОСОБА_7 кримінальної справи за ст. 307 КК України та, в той же час, про можливість порушення щодо ОСОБА_7 кримінальної справи за ч. 1 ст. 309 КК України, а не за ст. 307 КК України, покарання за якою є більш тяжким, в разі передачі йому 2000 доларів США.

ОСОБА_8, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, погодився передати вказану незаконну пропозицію ОСОБА_1 ОСОБА_7

В подальшому, того ж дня, ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_7 у службовому кабінеті ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, з дозволу останнього. Під час розмови ОСОБА_2, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на підбурювання ОСОБА_7 до давання хабара ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_7 про суть його розмови із ОСОБА_1 та про необхідність передачі останньому 2000 доларів США за порушення щодо нього кримінальної справи за ч. 1 ст. 309 КК України, а не за ст. 307 КК України, покарання за якою є більш тяжким. ОСОБА_7 вимушений був погодитись на вказану незаконну пропозицію.

Після цього, 01.01.2012 року ОСОБА_1, дізнавшись від ОСОБА_2 про згоду ОСОБА_7 передати йому хабар в розмірі 2000 доларів США за порушення щодо останнього кримінальної справи за ч. 1 ст. 309 КК України, а не за ст. 307 КК України, покарання за якою є більш тяжким, виніс постанову про порушення кримінальної справи №01-19708 щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України та прийняв її до свого провадження.

04.01.2012 року приблизно о 12.00, перебуваючи у приміщенні Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, продовжуючи вчиняти активні злочинні дії, спрямовані на підбурювання ОСОБА_7 до давання хабара ОСОБА_1, у розмові з ОСОБА_7 повідомив останньому про необхідність передачі 2000 доларів США ОСОБА_1 до 10.01.2012 року за вже порушену щодо нього кримінальну справу за ч. 1 ст. 309 КК України та не перекваліфікацію її в подальшому на ст. 307 КК України, покарання за якою є більш тяжким.

В подальшому, 11.01.2012 року приблизно о 19.00, перебуваючи біля приміщення Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_7 та одержав від останнього грошові кошти в сумі 5000 доларів США для передачі ОСОБА_1 за вже порушену щодо ОСОБА_7 кримінальну справу за ч. 1 ст. 309 КК України та не перекваліфікацію її в подальшому на ст. 307 КК України, покарання за якою є більш тяжким, тим самим довівши реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на підбурювання ОСОБА_7 до давання хабара ОСОБА_1 до кінця.

Після цього, 11.01.2012 року приблизно о 20.15 ОСОБА_2 пройшов до службового кабінету ОСОБА_1 № 325, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, де, за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 передав останньому грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 11.01.2012 становило 15979 гривень, за вже порушену щодо ОСОБА_7 кримінальну справу за ч. 1 ст. 309 КК України та не перекваліфікацію її в подальшому на ст. 307 КК України, покарання за якою є більш тяжким, тим самим довівши реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на давання хабара ОСОБА_1 до кінця.

В свою чергу, ОСОБА_1, 11.01.2012 року приблизно о 20.15 год., перебуваючи у службовому кабінеті №325, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, отримавши від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 11.01.2012 року становило 15979 гривень, не провівши будь-яких процесуальних дій на стадії дослідчої перевірки матеріалів за фактом вилучення у ОСОБА_7 психотропної речовини та слідчих дій під час розслідування кримінальної справи №01-19708, спрямованих на перевірку наданих ОСОБА_7 пояснень щодо збуту ним психотропної речовини, пред'явив останньому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тим самим довівши реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання від ОСОБА_2 хабара за порушення щодо ОСОБА_7 кримінальної справи за ч. 1 ст. 309 КК України, а не за ст. 307 КК України, покарання за якою є більш тяжким, до кінця.

Тобто, ОСОБА_1 визнається винним за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання дій в інтересах того, хто дає хабара та в інтересах третьої особи з використанням наданої їй влади (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року).

Тобто, ОСОБА_2 визнається винним за ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме підбурювання до давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище та давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року).

Обвинувачений ОСОБА_1 після роз'яснення йому обвинувачення, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не визнав і пояснив, що з жовтня 2011 року працював на посаді старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. 31.12.2011 року йому були передані матеріали перевірки щодо ОСОБА_7 для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України. З даних матеріалів вбачалось, що ОСОБА_7 зберігав психотропну речовину. На 3-му аркуші його пояснень вказувалось, що ОСОБА_7 начебто збував аналогічну речовину, але будь-якої інформації про те, яку речовину, в якій кількості, де та кому саме вказано не було, а тому були лише підстави порушити кримінальну справу за ч. 1 ст. 309 КК України. Оскільки ІЦ в той час вже не працював, він вирішив винести постанову про порушення кримінальної справи та отримати реєстраційний номер 01.01.2012 року. В цей день до нього звернувся адвокат ОСОБА_2 і повідомив, що буде здійснювати захист ОСОБА_7, а тому він забрав останнього з ІВС та надав їм можливість поспілкуватись, після чого ОСОБА_7 виявив бажання, щоб його захищав ОСОБА_2. Він вручив копію постанови ОСОБА_7 та обрав щодо нього запобіжний захід - підписку про невиїзд, але не допитав, оскільки той відмовився надавати показання згідно ст. 63 Конституції України. Як і домовлялись, 04.01.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з'явились до нього, але він був зайнятий, тому не спілкувався з ними, а сказав з'явитись 10.01.2012 року. Через певний час до нього знову зайшов ОСОБА_7, але він відмовився з ним спілкуватись та взагалі вигнав з кабінету. 11.01.2012 року перебував на добовому чергуванні та був на виїзді, коли йому зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що він з ОСОБА_7 його вже чекають у райуправлінні. Біля 21.00 години, він повернувся та запросив їх в свій кабінет для проведення слідчих дій. ОСОБА_2 зайшов перший та поцікавився, які слідчі дії він має на меті проводити та повідомив, що вони будуть подавати скаргу про побиття ОСОБА_7, після цього зайшов останній і він пред'явив йому обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України та допитав. Під час допиту акцентував увагу по суті обвинувачення, а по закінченню роздрукував протокол та дав на ознайомлення ОСОБА_2 і ОСОБА_7, а сам почав вдягатись, оскільки йому постійно телефонували з ЧЧ Голосїівського РУ ГУМВС України в м. Києві з повідомленням про виїзд. В цей час ОСОБА_7 вийшов з кабінету, а ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням щось залишити, на що він погодився, не надавши цьому уваги, та тільки потім побачив, що то папірці зеленого кольору схожі на гроші, ОСОБА_2 повідомив, що завтра їх забере. На питання сторін ОСОБА_1 уточнив, що 11.01.2012 року ОСОБА_7 приніс документи на телефон та він звіряв по ним ІМЕІ, отримуючи від нього з рук в руки телефон, а також вітався з ними за руку, а також ОСОБА_7 користувався його ручкою, коли підписував протокол. У зв'язку з цим на його руках під час просвічування і було виявлено мітячий порошок «Світлячок». Також вказав, що в поясненнях ОСОБА_7 було лише три речення про ніби то збут ним якоїсь речовини, слідчих дій по перевірці він не вчиняв та доручень не давав, збирався це зробити після допиту ОСОБА_7 01.01.2012 року ОСОБА_2 повідомив, що в нього матеріали щодо ОСОБА_7, що порушив кримінальну справу за ч. 1 ст. 309 КК України сказав, коли ОСОБА_7 виявив бажання, щоб його захищав ОСОБА_2, та надавав останньому матеріали справи для ознайомлення. Під час допиту ОСОБА_7 самостійно надавав показання, будь-яких версій він йому не пропонував, про обставини збуту, наведені у поясненні від 29.12.2011 року з'ясовував, ставив про це питання. Коли ОСОБА_2 збирався щось залишити, сам відкрив йому шухляду столу, звідти й були вилучені гроші слідчим. Пред'явлення ОСОБА_7 обвинувачення та його допит відбувались 11.01.2012 року у вечірній час, те, що в документах зазначено число 10.01.2012 року є механічною помилкою. Будь-яких грошових коштів ні від кого не вимагав, розмов про це не було. Просив відносно нього ухвалити виправдувальний вирок.

Обвинувачений ОСОБА_2 після роз'яснення йому обвинувачення, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 369 КК України не визнав і пояснив, що за проханням свого знайомого погодився надати правову допомогу ОСОБА_7, якого затримали працівники Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. У зв'язку з цим, прибув 31.12.2011 року до рай управління, але не отримавши відповідної інформації, прибув туди вже 01.01.2012 року та дізнався, що матеріали щодо ОСОБА_7 передані працівниками БНОН до слідчого відділу та перебувають на розгляді у слідчого ОСОБА_9 Від слідчого дізнався, що в матеріалах містяться дані про зберігання ОСОБА_7 психотропної речовини, а також його пояснення про її збут. 01.01.2012 року слідчий ОСОБА_9 виніс постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за ст. 309 КК, а його допустив захисником. ОСОБА_7 в той день показань не давав, оскільки погано себе почував, тому домовились про зустріч 04.01.2012 року. Зустрівся з ОСОБА_7 03.01.2012 року. Той запропонував йому дати хабара слідчому. 04.01.2012 року знову зустрівся вже біля Голосіївського РУ, ОСОБА_7 знову сказав, що хоче дати хабар 5-8 тисяч доларів США слідчому, щоб закрити справу, а він в свою чергу, почав говорити, що це незаконно та відмовляти від цього. Оскільки слідчий дуже поспішав, перенесли слідчі дії на 10.01.2012 року. 10.01.2012 року, коли зателефонував ОСОБА_7, той повідомив, що поїхав за грошима і знаходиться за межами міста, а тому він зателефонував ОСОБА_1 і переніс зустріч на 11.01.2012 року. Зустрівшись 11.01.2012 року у вечірній час з ОСОБА_7 біля Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, останній відразу повідомив, що в нього із собою гроші, щоб дати слідчому. Брати ці гроші він не хотів, але потім все ж таки взяв. Чекали на слідчого, який був на виїзді, в цей час пішов до туалету і відрахував 2000доларів США, які вирішив залишити собі як гонорар, оскільки ОСОБА_7 непередбачувана особа і міг з ним не розрахуватись, всього було 5000 доларів США. Перед допитом, зайшов до слідчого і повідомив, що вони прибули, а також те, що будуть подавати скаргу про побиття ОСОБА_7, бо в нього була про це довідка. Після цього слідчий допитав ОСОБА_7 та пред'явив обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України. Слідчий ОСОБА_9 дуже поспішав, бо йому постійно телефонували, а коли ОСОБА_7 вийшов з кабінету, він запитав у ОСОБА_1 чи можна залишити у нього гроші, на що той погодився і відкрив верхню шухляду робочого столу, куди він і поклав гроші. Решту грошей у сумі 3000 доларів США на вимогу ОСОБА_7 повернув йому, сказавши, що 2000 доларів США залишив у слідчого. Також, на поставлені сторонами питання повідомив, що знайомився з матеріалами справи щодо ОСОБА_7 та був обізнаний про наявність в них пояснень останнього про збут психотропної речовини, обговорював лише з ним позицію як діяти у цій справі та які показання надавати слідчому, отримавши від ОСОБА_7 за свої послуги 2000грн. Також те, що ОСОБА_7 повідомляв йому, що зі своїми знайомими виготовляли наркотики та збували їх, але радив йому цього не говорити. 11.01.2012 року ОСОБА_7 самостійно надавав показання слідчому, а той лише ставив уточнюючі питання, при цьому замість ОСОБА_7 свої версії не пропонував. Гроші від ОСОБА_7 11.01.2012 року отримав правою рукою, перераховував їх у туалеті обома, вітався зі слідчим правою рукою, бо правша, а також брав у нього ручку. Коли повертав ОСОБА_7 3000 доларів США то сказав, що 2000 доларів США залишив у слідчого, його це влаштувало і питань більше не задавав. Слідчий також не питав про причини, чому залишив у нього гроші, бо дуже поспішав, а він сказав, що завтра забере, крім того, хотів допомогти ОСОБА_7 ОСОБА_1 жодного разу не повідомляв про необхідність передачі йому грошей за не порушення щодо ОСОБА_7 кримінальної справи за ст.307 КК України та розмов про це не було. На досудовому слідстві надавав показання ті, які від нього вимагали, оскільки боявся за себе, а в нього на утриманні пристаріла та хвора матір. Просив відносно нього ухвалити виправдувальний вирок.

Покази обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд оцінює критично та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних кримінальний правопорушень повністю підтверджується сукупністю доказів, які одержані в установленому законом порядку, є належними, допустимими та повно, всебічно і об'єктивно досліджені у судовому засіданні, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що 29.12.2011 року він був затриманий працівниками БНОН Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві та доставлений до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, де пробув до 01.01.2012 року. В цей день його доставили на 3 поверх до слідчого ОСОБА_9 Там його також чекав адвокат ОСОБА_2, якого підшукала його мати. В цей час слідчий ОСОБА_9 йому повідомив, що стосовно нього буде порушена кримінальна справа за збут наркотичних засобів за ст. 307 КК України та запропонував допомогти, але деталі він повинен був дізнатись у адвоката. Цього ж дня слідчий обрав відносно нього підписку про невиїзд та відпустив додому. Наступна зустріч з ОСОБА_9 у нього відбулась 04.01.2012 року, під час якої останній і запропонував йому змінити кваліфікацією з ст. 307 КК України на ст. 309 КК України. В ході розмови з ОСОБА_2 той йому вказав, що він повинен сплатити 5000 доларів США до 10.01.2012 року, щоб відносно нього була ст. 309 КК України, а не ст. 307 КК України. Тоді ж він сплатив 2000 грн. особисто ОСОБА_2 за його адвокатські послуги. 04.01.2012 року він прийшов до ОСОБА_9 щоб забрати телефон і запитав про суму, яку повинен сплатити, ОСОБА_9 сказав, що 3000 доларів США. Оскільки таких коштів у нього не було, він 10.01.2012 року звернувся до СБ України, де написав письмову заяву, до якої долучив диск із записом розмов з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 04.01.2012 року. Дані розмови він записував на диктофон. 11.01.2012 року співробітники СБУ вручили йому гроші, після чого він зустрівся з ОСОБА_2 та вони разом пішли до слідчого ОСОБА_9 В дворі Голосіївського РУ він передав грошові кошти ОСОБА_2, після чого приблизно о 19.00 годині вони пішли в кабінет ОСОБА_1 ОСОБА_2 зайшов першим, повернувся і повідомив йому, що домовився з ОСОБА_1 за 2000 доларів США та відав їх останньому. В кабінеті ОСОБА_1 він під диктовку давав свідчення та підписував якісь документи. При цьому, він уточнив, що з ОСОБА_1 за руку не вітався. Слідчий поспішав, а тому вони разом вийшли з кабінету. На сходах ОСОБА_2 йому повернув 3000 доларів США і вони вийшли на вулицю, де вже були працівники правоохоронних органів. Він власноручно надавав свідчення працівникам БНОН про те, що декілька разів збував наркотичні засоби без примусу. В показаннях, які давав під диктовку ОСОБА_1 змінив свої первинні, та притримувався їх і в подальшому, коли йому пред'явили обвинувачення 26.04.2012 року за ч.1 ст. 307 КК України. ОСОБА_2 пропонував передати хабар ОСОБА_1, щоб йому була інкримінована ч. 1 ст. 309 КК України.

- показами свідка ОСОБА_11, який пояснив, що на той час був військовослужбовцем, а саме військова частина № 3066 внутрішні війська МВС. 11.01.2012 року його разом з ОСОБА_12 було запрошено працівниками СБУ в якості понятих. Так, спочатку вони поїхали в СБУ. Там працівники СБУ роз'яснили їм їхні права та порядок проведення слідчих дій. Потім вони поїхали до Голосіївського РУ, де біля входу в райвідділ було затримано ОСОБА_2 В ході затриманні було проведено огляд ОСОБА_2, а саме: оглянуто його руки, пальто, портфель, кишені. У ОСОБА_2 під ультрафіолетовою лампою світились зеленим світлом обидві руки, портфель та кишені пальто. Окремими тампонами були зроблені змиви з рук ОСОБА_2 та кишень його пальто, які поміщено до окремих конвертів. З портфеля ОСОБА_2 було вилучено документи. Всі конверти з вилученими речами опечатувались у його присутності та він їх підписував. Всі дії, очевидцями яких він був, фіксувались в протоколах, які він читав та підписував, а викладені відомості відповідали дійсності, зауважень не було. Також, він повідомив, що був присутнім тільки при огляді та затриманні ОСОБА_2, при огляді кабінету слідчого ОСОБА_9 він присутнім не був.

- показами свідка ОСОБА_12, який пояснив, що під час перебування у звільненні у січні 2012 року він разом з іншими особами був запрошений працівниками СБУ у якості понятих, де в приміщенні СБУ спеціалістом були помічені грошові кошти спеціальним порошком «Світлячок», а на декількох купюрах спеціальним фломастером зроблено напис «Хабар СБУ». Гроші були скріплені резинкою та вручені ОСОБА_7, а також попередньо зроблені їх копії на окремих аркушах та переписані їх серійні номери. Після цього, вони поїхали до Голосіївського РУ. Разом з ОСОБА_11 він був присутнім у якості понятого при затриманні адвоката ОСОБА_2, у якого під ультрафіолетовою лампою світились зеленим світлом обидві руки, портфель та кармани куртки. Спеціалістом окремими тампонами були зроблені змиви з рук ОСОБА_2 та кишень його куртки, які поміщено до окремих конвертів. Всі конверти з вилученими речами опечатувались у їх присутності та вони їх підписували. Всі дії, очевидцями яких вони були фіксувались в протоколах, які вони читали та підписували, а викладені відомості відповідали дійсності, зауважень не було.

- показами свідка ОСОБА_13, який пояснив, що працює заступником начальника Голосіївського РУ та 11.01.2012 був відповідальним по рай управлінню, коли у вечірній час в холі, працівниками СБУ та прокуратури було затримано ОСОБА_1 та проведено огляд на місці, під час якого просвічено його руки, результат просвічення він не пам'ятає, та зроблено змиви, які поміщено до окремих пакетів. Також в кабінеті ОСОБА_1, двері до якого було відкрито його особистим ключем. З правої тумбочки робочого столу вилучили грошові кошти в доларах США, але суму вже не пам'ятає. При вилученні грошей ОСОБА_1 пояснив, що походження грошей йому не відоме. Протокол складався на місці і він у тому числі його підписував, все, що відбувалось знімалось на відеокамеру.

- показами свідка ОСОБА_10, який пояснив, що ОСОБА_1 знає, разом з ним працював в Печерському РУ ГУМВС України в м. Києві, потім вони перевелись до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. Матеріали, які надходили до Голосіївського РУ не реєструвалися. Повідомив, що матеріали відносно ОСОБА_7 надійшли 31.12.2011 року. Він ознайомився з матеріалами справи і приблизно о 16-00 год. передав їх слідчому ОСОБА_9 В матеріалах було пояснення ОСОБА_7 та протокол затримання. Пояснив, що на основі даних матеріалів відносно ОСОБА_7 була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 309 КК України, при перевірці матеріалів прокуратурою зауважень не було. Після затримання слідчого ОСОБА_9 розслідуванням даної кримінальної справи займався слідчий ОСОБА_25 і в подальшому кваліфікація дій ОСОБА_7 не змінювалася.

- показами свідка ОСОБА_14, який пояснив, що станом на грудень 2011 року - січень 2012 року працював оперуповноваженим БНОН Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. Пояснив, що був присутнім при затриманні ОСОБА_7 за незаконне тримання наркотиків - амфетаміну. Осіб, які також провидили затримання ОСОБА_7, а також пояснення, які надавав останній при затриманні, він не пам'ятає. Матеріали відносно ОСОБА_7 були направлені до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві.

- показами свідка ОСОБА_15, який пояснив, що приймав участь під час огляду, маркування та вручення грошових коштів заявнику, який звернувся до СБУ, а також під час огляду місця події слідчим робив змиви у ОСОБА_2, зауважень до його дій не було. Перед врученням заявнику, грошові кошти скопіювали та передрукували їх номери, після чого помітили порошком «Світлячок» та спеціальним олівцем зробили напис «Хабар СБУ». Мітячий порошок випромінює зелений колір, а фломастер блакитний. Потім скріпили кошти резинкою та він особисто помістив їх до правої кишені брюк ОСОБА_7 Всі дії відбувались у присутності понятих, прізвища понятих він не пам'ятає. При цьому він застосовував чисті латексні рукавиці та всі дії коментував, а оперуповноважений ОСОБА_16 складав протокол.

- показами свідка ОСОБА_17, який пояснив, що проводив огляд місця події в приміщенні Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, де в холі був затриманий ОСОБА_1, у якого під час огляду рук за допомогою лампи ультрафіолетового світіння було виявлено світіння у вигляді цяток. В ході затримання ОСОБА_1 пояснив, що у нього псоріаз, а тому світяться руки. При цьому весь час проводилась зйомка на відеокамеру, крім тих, моментів, коли переходили з поверху на поверх, при зміні відео носіїв та елементів живлення. Всі перерви були оголошені та зафіксовані в протоколі. Все було запаковано, опечатано та підписано учасниками, можливо якийсь із конвертів міг забути підписати. Двері до кабінету ОСОБА_1 відкрили його ключами, де з тумбочки біля столу вилучили 2000доларів США. На питання ОСОБА_1 повідомив, що в кабінеті був з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Огляд місця події проводився у присутності одного з керівників рай управління. Письмові показання ОСОБА_1 не давав, а ОСОБА_2 повідомляв, що давав хабар, а також під час допиту підтвердив запис розмов, який було прослухано за його участю, де ОСОБА_1 складав показання для ОСОБА_7 та особисто їх друкував. В подальшому ОСОБА_2 змінив показання, мотивуючи тиском на нього, що не відповідає дійсності. Кримінальна справа була порушена прокурором міста Києва, як того вимагає закон, оскільки ОСОБА_2 є адвокат. Будь-яких слідчих дій, окрім огляду місця події, до порушення кримінальної справи не проводилось. Проект постанови готувався ним, на підставі матеріалів перевірки які надійшли з СБУ, результатів ОМП, досудове розслідування проводилось згідно вимог закону. Матеріали справи відносно ОСОБА_7 вилучалися, проводився їх огляд та копіювання, потім вони були направлені до Голосіївського РУ ГУМВС України для подальшого розслідування.

- показами свідка ОСОБА_18, яка пояснила, що у січні 2012 року працювала слідчим СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві та 11.01.2012 року у вечірній час була на своєму робочому місці в кабінеті 325, який розташований навпроти кабінету ОСОБА_1. Оскільки двері її кабінету були відчинені, вона бачила як до ОСОБА_1 приходило двоє чоловіків, які його чекали і побувши у нього певний період часу разом з ним залишили кабінет, при цьому ОСОБА_1 зачинив його ключами і більше туди ніхто не заходив. Після цього до кабінету разом з ОСОБА_1 зайшли працівники спецпідрозділів та прокуратури, які там проводили огляд, під час якого вона присутня не була. ОСОБА_2 знаходився в коридорі.

- показами свідка ОСОБА_16, який пояснив, що в січні 2012 року до СБ України звернувся ОСОБА_7 із письмовою заявою про вимагання хабара слідчим ОСОБА_9. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_7 до заяви додав диск із записами розмов із слідчим та адвокатом, про що ним було складено протокол у присутності ОСОБА_7, який підтвердив голоси та зміст розмов. 11.01.2012 він складав у присутності понятих протокол про огляд, маркування та вручення спеціалістом ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 5000 доларів США, які були предметом хабара слідчому та були поміщені до кишені брюк останнього. Заявнику вручили спеціальну техніку та диктофон для подальших зустрічей із слідчим ОСОБА_9, про що було складено протокол. Матеріали проведених оперативно-розшукових заходів, як то протоколи та оригінали аудіо записів до них, були передані до прокуратури міста Києва після їх легалізації. Записи з приладу на носій здійснювались не ним, процес перепису не може повідомити, бо це таємниця. Під час огляду місця події присутнім не був.

- показами свідка ОСОБА_19, який пояснив, що на кінець грудня 2011 року працював у БНОН. У вечірній час 29.11.2011 року разом з іншими працівниками БНОН затримували особу на прізвище ОСОБА_7, у якого було виявлено та вилучено психотропну речовину - амфетамін. Пояснив, що під час затримання ОСОБА_7 тиск на нього не чинили. Після реєстрації матеріалів у ЧЧ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, вони були передані до СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України. ОСОБА_7 давав свої покази добровільно, із скаргами на дії працівників БНОН не звертався. У своїх власноручно складених поясненнях ОСОБА_7 вказав, що декілька разів передавав амфетамін іншій особі і ці пояснення разом з іншими матеріалами були передані до СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Аналогічні покази в судовому засіданні надав свідок ОСОБА_20

- показами свідка ОСОБА_21, який пояснив, що працює на посаді помічника начальника чергової частини Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві - оперативним черговим. З 9-00 год. 01.01.2012 року до 9-00 02.01.2012 року перебував на чергуванні. В той день він особисто реєстрував заяву від адвоката ОСОБА_2 про те, що його не пропускають до слідчого. Оскільки відповідно до внутрішнього порядку у райвідділку слідчий повинен сам забирати громадян. Пояснив, що особу на ім'я ОСОБА_7 він не знає, 11.01.2012 року при затриманні слідчого ОСОБА_9 присутнім не був.

- показами свідка ОСОБА_22, який пояснив, що 11.01.2012 був залучений у якості спеціаліста під час огляду місця події в приміщенні Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві та затримання слідчого ОСОБА_9 за одержання хабара. Особисто просвічував руки ОСОБА_1, під час якого обидві руки слідчого світились зеленуватим світлом, потім робив змиви з обох рук, які клав в окремі конверти. Це відбувалось на першому поверсі Голосіївського РУ. Після цього пішли до кабінету слідчого ОСОБА_9, де в шухляді робочого столу були виявлені грошові кошти у сумі 2000 доларів США, гроші та шухляда також світились під ультрафіолетом. Гроші також були поміщені до конверту, опечатані та посвідчені підписами понятих. Всі дії проводив у нових латексних рукавицях, цілісність конвертів не порушувалась. З викладеними у протоколі ОМП обставинами був згоден та його підписав. На питання сторін доповнив, що особисто поміщав речові докази до конвертів, опечатував їх та робив на них відповідні написи, припускає, що можливо якийсь із конвертів міг не підписати. Всі дії по упакуванню речових доказів відбувались у присутності учасників, ствердив, що в пакеті під №3 змиви з лівої руки ОСОБА_1, це видно з результатів ОМП. Змиви робились сухими тампонами, окремим для кожної руки, із внутрішньої та зовнішньої сторін долоней рук. Як тампони, що використовувались для змивів, так і латексні рукавиці були нові та розпечатувались у присутності учасників ОМП, а також просвічувались лампою ультрафіолетового світіння, що також зафіксовано на відео.

Дані покази суд кладе в основу вироку, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:

- заявою ОСОБА_7 до СБ України про вимагання у нього хабара адвокатом ОСОБА_2 та слідчим СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1 від 10.01.2012 року.

- протоколами вручення технічних засобів від 10.01.2012 року та 11.01.2012 року, старшим оперуповноваженим 2 управління ГУ БКОЗ СБ України 10.01.2012 року та 11.01.2012 року з метою фіксації розмови, яка має відбутись між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в приміщенні 2 управління ГУ БКОЗ СБ України передано ОСОБА_7 технічний засіб зняття аудіо інформації - диктофон Edic-mini Б-32.

- даними, які містяться в протоколах за результатами проведення оперативно розшукового заходу від 10.01.2012 року та 11.01.2012 року, де зафіксована розмова ОСОБА_7 та адвокатом ОСОБА_2, яка була записано за допомогою диктофону Edic-mini Б-32.

- даними, які містяться в протоколі огляду, маркування та вручення коштів від 11.01.2012 року та фото таблицями до нього, відповідно до якого у присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 спеціалістом оглянуто грошові кошти по 100 доларів США у кількості 50 штук, всього 5000 доларів США, після чого виготовлено 13 аркушів ксерокопій всіх купюр, що є додатком до цього протоколу, а також проведено їх помітку спеціальним барвником «Світлячок-М». Одночасно з цим, одержано зразок мітячого порошку, ватний тампон з яким поміщено до конверту№1, зразок чистого ватного тампону поміщено до конверту№2, а аркуш паперу формату А-4, на якому виконано три написи «Хабар СБУ» поміщено до конверту №3. Помічені грошові кошти стягнуті резинкою червоного кольору та поміщені до правої кишені брюк ОСОБА_7

- даними, які містяться в протоколах огляду місця події від 11.01.2012 року та відеозаписами до них, відповідно до яких, в ході даних процесуальних дій слідчими за участю спеціалістів зроблено змиви з рук адвоката ОСОБА_2 та кишені його куртки, а також з рук слідчого ОСОБА_9 та із шухляди його робочого столу останнього, у якому було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 2000 доларів США, що були предметом хабара та попередньо вручені ОСОБА_7 з метою подальшої передачі слідчому ОСОБА_9 за його вимогою.

- дослідженими судом у порядку ст.ст. 358-359 КПК України, додатками до протоколів у вигляді аудіо та відео записів, за результатами проведеного комплексу оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковою справою №5880, а саме:

CD-R-диск "Verbatim" 700 mb 52б серійний № N1020D8165826C1; DVD-R-диск "X-DIGITAL" з позначкою "№D-017L";

Компакт-касета 'EMTEC'' з позначкою «№ 7/215», серійний № J1867024;

Компакт-касета "SONY" EF 90 з позначкою "№ 7/316" серійний № B4DA241PC;

Компакт-касета "SONY" HF 90 з позначкою «№ 7/401» серійний № BPDA28230;

Три відеокасети "SONY" Mini DV DVM60 з серійними номерами, відповідно, № 05HK111M0517, № 04HK4115M3311, № 05HK111M0517, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження.

Обставини, викладені у протоколах відповідають відеозаписам цих дій.

- даними, які містяться в протоколі очної ставки від 12.01.2011 року між підозрюваним ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, відповідно до яких підсудний ОСОБА_2 вказав, що передав підсудному ОСОБА_1 11.02.2012 року грошові кошти у сумі 2000 доларів США у якості хабара.

Саме такі покази суд визнає правдивими, такими що узгоджуються з іншими доказами, в тому числі показаннями свідка ОСОБА_7 та бере їх до уваги, оскільки вони повністю викривають ОСОБА_1 в отриманні хабара.

- даними, які містяться в протоколі очної ставки від 26.01.2012 року між підозрюваним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_7, відповідно до яких свідок ОСОБА_7 підтвердив свої показання.

- даними, які містяться в протоколі очної ставки від 26.01.2012 року між підозрюваним ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_7, відповідно до яких свідок ОСОБА_7 підтвердив свої показання.

- висновком службового розслідування від 18.01.2012 року, проведеним відносно ОСОБА_1

- постановою про приєднання до справи речових доказів від 06.02.2012 року, а саме: грошових коштів у сумі 2000 доларів США, які зберігаються за належністю у ФЕУ СБ України, що підтверджується квитанцією за №000074 та були вилучені у шухляді робочого столу ОСОБА_1 та серійні номери яких тотожні номерам купюр, зазначеним у протоколі огляду.

- висновком криміналістичної експертизи матеріалів, речовин та виробів №23/5 від 25.01.2012, складеним експертом ОСОБА_23 (кваліфікація та повноваження якого підтверджені відповідним листом Міністерсва юстиції України з додатками). Згідно цього висновку спеціальна хімічна речовина, виявлена на вилучених 11.01.2012року у ОСОБА_1 грошових коштах у сумі 2000 доларів США, змивах з лівої руки ОСОБА_1, обох долонь рук і кишені куртки ОСОБА_2 та змивах з шухляди робочого столу ОСОБА_1, звідки вилучались ці кошти, однакова за своїми фізико-хімичними властивостями з речовиною, якою ці кошти помічались.

При цьому, висновки даної експертизи, а також цілісність та непорушність конвертів зі змивами, зразками речовини, грошовими коштами та іншими речами, що були об'єктами дослідження даної експертизи підтверджено допитаним у судовому засіданні експертом ОСОБА_23

- дослідженим за участю спеціаліста в судовому засіданні ноутбуком фірми «Toshiba» серійний номер 87167207К, належним ОСОБА_1, який вилучено з його робочого столу під час ОМП 11.01.2012 року та на магнітному носії якого виявлено створені на ньому документи по кримінальній справі №01-19708.

- світлокопіями матеріалів кримінальної справи № 01-19708, які зберігаються в матеріалах даного кримінального провадження.

- приєднаним до матеріалів провадження у якості речового доказу аркушем паперу формату А-4, що вилучений з робочого столу ОСОБА_1 під час ОМП 11.01.2012 року, на якому містяться записи із зазначенням прізвища ОСОБА_7 та схеми можливого збуту останнім психотропної речовини.

Враховуючи рішення Коституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 року «У справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України», згідно якого обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності, суд вважає неналежним доказом процесуальні документи, які містять дані про прослуховування аудіо записів від 04.01.2012 року, в яких відображено зміст розмови між ОСОБА_7 і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Оскільки це є фактичні дані, одержані, ще до звернення в правоохоронні органи, шляхом вчинення ОСОБА_7, особою не уповноваженою на здійснення ОРД, на свій розсуд, цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів передбачених вищеназваним Законом. А тому протоколи прослуховування від 10.01.2012 року ( т. 1 а.с.14-20) - суд не бере до уваги і відкидає як доказ обвинувачення.

В судовому засіданні сторона захисту вказала, що слідчі дії як огляд, маркування та вручення коштів від 11.01.2012 року та огляд місця події від 11.01.2012 за участю понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були проведені з порушенням норм КПК України, оскільки в ході їх проведення свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були залучені в якості понятих з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.

Суд не бере до уваги дане твердження та відхиляє його. Так, на час проведення слідчих дій по даній кримінальній справі діяв КПК України 1960 року. Відповідно до ст. 127 КПК України 1960 року, як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і досудового слідства. Як було встановлено в судовому засіданні залучені в якості понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час проведення вищевказаних слідчих дій не були працівниками органів дізнання та досудового слідства.

Тому протокол огляду, маркування та вручення коштів від 11.01.2012 року та протоколи огляду місця події від 11.01.2012 року суд вважає належними та допустимими доказами вини обвинувачених.

Зміна показань ОСОБА_2 в судовому засіданні, щодо обставин передачі грошей ОСОБА_1, зокрема озвучення версії передачі грошей на зберігання, яку підтримав ОСОБА_1, суд вважає способом захисту від обвинувачення і спробою ввести суд в оману, внаслідок попередніх домовленостей підсудних, і тим самим уникнути передбаченої законом відповідальності як особисто, так і сприяти в цьому ОСОБА_1 У зв'язку з чим, суд бере до уваги саме його першочергові показання, які він давав на досудовому слідстві, вважає їх правдивими і разом з іншими доказами ставить в основу доведення його вини.

Покази обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не підбурював ОСОБА_7 до давання хабара ОСОБА_1 та відповідно сам не давав йому хабара, а лише залишив у ОСОБА_1 грошові кошти на зберігання, як власний гонорар за надані ОСОБА_7 послуги суд відхиляє.

Суд також не бере до уваги та відкидає показання ОСОБА_1 з приводу того, що він не вступав в попередню змову з ОСОБА_2 з метою отримання хабара і не отримував від останнього коштів, які передав ОСОБА_7 в якості хабара, а лише на зберігання. Його показання є нелогічними і повністю спростовуються сукупністю доказів всебічно і об'єктивно досліджених в судовому засіданні, та на яких суд грунтує свій висновок про доведеність вини обвинуваченого.

Крім того, в судовому засіданні судом було встановлено, що на момент вчинення злочину між обвинуваченими будь-які товариські та дружні стосунки були відсутні, що свідчить про надуманість їхніх доводів в частині залишення коштів на зберігання.

Відповідно до п. 8 Перехідних положень КПК України, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності. У зв'язку з тим, що на час розслідування справи у 2012 році, відповідні докази були одержані у порядку, передбаченому КПК 1960 року, то їх допустимість суд визначає згідно положень КПК 1960 року, а ті, що отримані в порядку чинного КПК відповідно до його положень.

Аналізуючи та оцінюючи всі, досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року), а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище хабара за виконання дій в інтересах того, хто дає хабара та інтересах третьої особи, з використанням наданої влади та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме у підбурюванні до давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище та даванні хабара особі, яка займає відповідальне становище (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року) повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання за ч. 3 ст. 368 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року) у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах строком на певний строк та з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 спеціального звання - майор міліції.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення.

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді застави на тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Повернути суму внесеної застави заставодавцю.

Майно ОСОБА_1, на яке накладено арешт, передати на виконання вироку в частині конфіскації майна.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, не працює, має на утриманні матір похилого віку та приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 369 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року) у виді позбавлення волі без конфіскації майна та вважає можливим, відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити його від відбуття покарання, якщо він протягом, призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, та виконає покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України, покарання за цим вироком слід визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року) та призначити покарання за у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Відповідно до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 спеціального звання - майор міліції.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання перебування ОСОБА_1 під вартою з 12.01.2012 року по 04.02.2013 року.

До набрання вироком законної сили обрати міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в СІЗО № 13 УДПС в м. Києві та Київській обл., взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання з 31.07.2014 року.

Заставу в розмірі 17 000 гривень, внесену за ОСОБА_1, яка знаходяться на розрахунковому рахунку Апеляційного суду м. Києва, код ЄДРПОУ суду 02894757, одержувач Апеляційний суд м. Києва, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 37314015000104, МФО 820019 (призначення платежу - застава) після набрання вироком законної сили - повернути заставодавцю ОСОБА_24

Майно ОСОБА_1, на яке накладено арешт, передати на виконання вироку в частині конфіскації майна.

Визнати ОСОБА_2 винним за ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 369 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року) та призначити покарання:

за ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року) у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.

за ч. 4 ст. 369 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-VІ від 07.04.2011року) у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити покарання ОСОБА_2 у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

В силу ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, не виїжджати на постійне проживання за межі країни без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Стягнути із засуджених судові витрати за проведення криміналістичної експертизи матеріалів, речовин та виробів та судово-фоноскопічної експертизи у розмірах по 1103,40 грн. та 1840 грн. відповідно, а всього по 2943,40 грн. з кожного на користь держави.

Речові докази по справі:

грошові кошти у розмірі 2000 доларів США та 3000 доларів США, що на зберіганні в ФЕУ СБ України - повернути до СБ України

компакт диск, аудіокасети (3 штуки), три відеокасети - залишити зберігати при справі;

службове посвідчення ОСОБА_1, що знаходиться при справі,- повернути в ГУ МВС України в м. Києві для вирішення його подальшої долі;

ноутбук марки «Тошиба», що на зберіганні в кімнаті речових доказів прокуратури м. Києва - звернути в рахунок конфіскації майна ОСОБА_1;

аркуш із написами - залишити зберігати в провадженні;

пакет жовтого кольору із змивами у запакованому вигляді, що знаходиться при провадженні - знищити;

світлокопію кримінальної справи № 01-19708, - залишити зберігати в провадженні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення.

Суддя