Вирок № 40210899, 21.08.2014, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 290/517/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю. А. при секретарі Стаднюк В.В. за участю прокурора Бондаря С.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника-адвоката ОСОБА_2, законного представника потерпілої ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження внесеного до Єдиниго реєстру досудових розслідувань за № 12014060150000067 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, не працюючого, судимого 19.04.1991 року Дзержинським районним судом Житомирської області за ст. 206 ч. 2, ст. 25-1 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі умовно. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.1992 року направлений для відбування в місця позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць 28 днів; 03.10.1996 року Житомирським обласним судом за п. «Б», «Е» ст. 93, ст. 222 ч. 3, ст. 42 КК України (1960 року) до смертної кари, ухвалою Верховного Суду України від 16.01.1997 року смертну кару замінено на 15 років позбавлення волі; 01.08.2013 року Романівським районним судом Житомирської області за ст. 125 ч. 1 КК України до 100 годин громадських робіт,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2014 року близько 23 години 30 хвилин в смт. Романів Житомирської області на вулиці Фрунзе, 8, поблизу магазину "Клеопатра" ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав чіплятися до перехожих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вимагаючи у них дати йому цигарку. Отримавши відмову, ОСОБА_1 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, виражаючи особливу зухвалість, умисно наніс удар ногою ОСОБА_5 по правій нозі, декілька ударів ногою останньому по обличчю, чим заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої щоки, багатоуламкового перелому щелепно - виличної ділянки праворуч з пошкодженням верхньощелепної пазухи, орбіти, вітки нижньої щелепи, скулової дуги, саден носа, забійної рани перенісся, перелому кісток носа, синця навколо правого ока, струсу головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав та в своїх показаннях повідомив, що 16.02.2014 року ввечері він вийшов з дому за адресою АДРЕСА_1 та направився в кафе "Каприз", яке знаходиться на вул. Пушкіна в смт. Романів. По дорозі зупинив автомобіль, в якому були водій ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підвезли його до банкомату, в якому він зняв 100 грн. та відвезли до кафе "Каприз". Зайшли втрьох до кафе, на бар-стійці випили по 40 грн. коньяку та бутилці пива, поговорили близько 20-30 хв. Далі ОСОБА_6 з ОСОБА_7 поїхали, він підсів за столик до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з якими пили пиво. В загальному в барі пробув близько однієї години. До них підійшла власниця кафе та повідомила, що бар закривається, вони втрьох вийшли на вулицю. На вулиці до них під'їхав автомобіль, з якого вийшли працівник міліції, водій ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Підійшов працівник міліції та запитав хто ОСОБА_1, відповів, що він. Працівник міліції повідомив, що надійшло

повідомлення, що ОСОБА_1 стояв у барі з пістолетом, тому потрібно проїхати до райвідділу міліції. Підійшов ОСОБА_3 та попросив показати руки, у відповідь він показав руки, зняв куртку його оглянули. Поїхали разом до райвідділу міліції, почали допитувати. У райвідділі ОСОБА_4 його впізнала, хоча до цього дня, її та ОСОБА_5 ніколи не бачив, ніяких конфліктів між ними не було.

Допитавши обвинуваченого, потерпілих, законного представника потерпілої, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами , а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4, про те, що 16.02.2014 року близько 23 год. 30 хв. вона разом зі своїм дядьком ОСОБА_5 поверталися з кафе "Пасаж" додому. На перехресті стояв обвинувачений ОСОБА_1 в чорній куртці, коли проходили біля нього він попросив дати йому цигарку. Дядько відповів, що він не курить і в нього не має цигарки. ОСОБА_1 сказав, ти хто тут такий, давай цигарку. Вони не зупинялися і пішли далі. Коли повернулася побачила, що обвинувачений витягнув пістолет, націлив на них та сказав, щоб вони зупинилися. Підійшов до них і надалі вимагав цигарку, дядько просив, щоб не стріляв. Обвинувачений підійшов до дядька та вдарив ногою в живіт, той впав, далі наніс пістолетом удар по голові. Вона відійшла в сторону і почала телефонувати батьку ОСОБА_3. Після розмови з батьком побачила, що дядько лежить на землі, а обвинувачений пішов далі, сказавши що вибачаєся, при цьому обвинувачений був у п'яному стані, оскільки мав нестійку ходу. Батько приїхав через 4 хв., після цього поїхали до райвідділу міліції, викликали швидку допомогу. З працівником міліції та батьком поїхали на автомобілі шукати нападника. Через 1 год. передзвонив дядько та повідомив, що до міліції надійшла інформація, що хтось погрожує в кафе "Каприз". Коли приїхали до кафе, відразу впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 по обличчю, по структурі тіла та його мові. Працівник міліції затримав обвинуваченого та доставив його до райвідділу міліції;

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, про те, що 16.02.2014 року близько 23 год. 15 хв. він разом зі своєю племінницею ОСОБА_4 вийшли з кафе "Пасаж". Повертаючись додому на перехресті зустріли обвинуваченого ОСОБА_1, який попросив закурити, відповів йому що не має. Почалася словесна суперечка, під час якої обвинувачений виражався нецензурними словами. Пішли далі, ОСОБА_18 повернулася та сказала, що обвинувачений дістав пістолет. ОСОБА_1 почав кричати нецензурними словами, погрожувати їм пістолетом. Наніс йому ногою удар в область ніг, удар рукояткою пістолета по голові, декілька ударів ногою по голові. Після цього, обвинувачений пішов в напрямку центра. ОСОБА_18 зателефонувала своєму батьку, який приїхав за декілька хвилин та завіз їх до райвідділу міліції. Потім його забрали до лікарні для надання медичної допомоги. До нього подзвонив черговий з міліції з проханням, щоб він передзвонив до ОСОБА_3 та вони під'їхали до кафе, оскільки там хтось розмахує пістолетом. Він подзвонив до ОСОБА_3 та повідомив про дзвінок, в райвідділі міліції він відразу впізнав обвинуваченого ОСОБА_1;

- показаннями законного представника потерпілої ОСОБА_3, про те, що 16.02.2014 року близько 23 год. 30 хв. до нього подзвонила його дочка ОСОБА_4 та повідомила, що побили дядька ОСОБА_5, він відразу до них приїхав, забрав їх та завіз до райвідділу міліції. Він запропонував працівнику міліції проїхати по місцевості та можливо встановити нападника. Втрьох з працівником міліції та дочкою ОСОБА_11 поїхали в район вчинення нападу, по телефону їм повідомили, що в кафе "Каприз" чоловік погрожує зброєю. Коли під'їхали до кафе, побачили трьох чоловіків, серед яких дочка відразу впізнала обвинуваченого та сказала, що це він показавши на ОСОБА_1 Працівник міліції вийшов з автомобіля, оглянув обвинуваченого на наявність зброї, нічого не виявив, проїхали до райвідділу міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_12, про те, що 16.02.2014 року близько 19 год. 30 хв. обвинувачений зателефонував до неї, запитав чи є щось поїсти, через 5 хв. прийшов до неї, поїв, близько 2 годин спілкувалися, спиртні напої не вживали, потім обвинувачений пішов;

- показаннями свідка ОСОБА_9, про те, що в кінці зими 2014 року він разом з ОСОБА_8 ввечері відпочивали в кафе "Каприз" в смт ОСОБА_6. Близько 23.00 - 24.00 год. в кафе зайшов ОСОБА_1 з двома чоловіками, пізніше підсів до них взявши пляшку пива. Коли стояли на вулиці під'їхав автомобіль, з якого вийшов чоловік та запитав чи є тут

ОСОБА_1. ОСОБА_1 сказав, що це він, відійшли з ним в сторону, почали спілкуватися, потім його оглянули, нічого не виявили;

- показаннями свідка ОСОБА_8, про те, що він разом з ОСОБА_9 відпочивали в кафе "Каприз" в смт ОСОБА_6. Близько 24.00 год. приїхав ОСОБА_1, підсів до них взявши пляшку пива. Коли стояли на вулиці під'їхав автомобіль, з якого вийшов чоловік та запитав чи є тут ОСОБА_1. ОСОБА_1 сказав, що це він, його оглянули та повезли до райвідділу міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_7, про те, що на початку весни 2014 року їдучи в автомобілі в смт ОСОБА_6 разом з ОСОБА_13 близько 23.00 - 24.00 год. їх зупинив ОСОБА_1, якого вони погодилися підвезти до кафе "Каприз", по дорозі зупинялися біля банкомату. Зайшли до бару, випили по 50 г коньяку, він поїхав додому;

- показаннями свідка ОСОБА_14, про те, що він працює водієм Романівського РВ УМВС України в Житомирській області, перебувавав на чергуванні, прийшли до райвідділу міліції два чоловіки з дівчиною та повідомили про напад, попросили викликати швидку допомогу. За вказівкою чергового, поїхали на автомобілі з ОСОБА_3 та дівчиною на місце пригоди з метою виявлення особи, яка вчинила напад. Пізніше їм повідомили, що біля кафе чоловік зі зброєю. Коли під'їхали до кафе, побачили трьох чоловіків, дівчина повідомила, що один з них схожий на особу, яка вчинила напад, показавши на обвинуваченого. Він вийшов з автомобіля, оглянув обвинуваченого ОСОБА_1, нічого не виявив, поїхали до райвідділу міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_15, про те, що взимку 2014 року вона закривала кафе "Каприз", на вулиці біля кафе побачила автомобіль та відвідувачі бару, а саме трьох чоловіків, серед яких був ОСОБА_1 Почула, як дівчина сказала, щоб подивилися чи є пістолет;

- показаннями свідка ОСОБА_16, про те, що весною 2014 року ввечері додому її проводила кума ОСОБА_17, вони зупинилися біля Укртелекому розмовляли. Біля них пройшов чоловік та запитав чи не замерзли. Було темно, що за чоловік не пам'ятає. Під'їхав автомобіль з нього вийшли два чоловіки, серед яких був ОСОБА_3, дівчина, які повідомили про напад;

- показаннями свідка ОСОБА_17, про те, що весною 2014 року близько 23 год. 30 хв. вона проводила додому свою куму ОСОБА_16, вони зупинилися біля Укртелекому розмовляли. Біля них пройшов чоловік та запитав чи не холодно. Було темно, що за чоловік не пам'ятає. Під'їхав автомобіль з нього вийшли два чоловіки, серед яких був ОСОБА_3, дівчина, які повідомили про напад;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.02.2014 року, згідно якого ОСОБА_5 звернувся з усною заявою за якою 16.02.2014 року невідомий чоловік спричинив йому тілесні ушкодження та погрожував зброєю (а.п. 61);

- даними висновку експерта № 468 від 20.03.2014 року, згідно якого тілесні ушкодження у ОСОБА_5 відносяться до середнього ступеню тілесних ушкоджень, так як визвали тривалий розлад здоров'я і не являються небезпечними для життя (а.п. 105-106);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 24.04.2014 року (а.п. 153-154).

Суд критично оцінює покази обвинуваченого в судовому засіданні, розглядаючи це як спосіб захисту останнього, обумовленого спробою уникнути кримінальної відповідальність, що повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні вищезазначеними доказами у їх сукупності.

Суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 3 ст. 296 КК України, оскільки показання потерпілих, протокол пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 24.04.2014 року (а.п. 147-152) не є переконливими доказами, які підтверджують застосуванням обвинуваченим ОСОБА_1 вогнепальної зброї, інших належних прямих доказів на підтвердження вказаної обставини стороною обвинувачення надано не було.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 296 КК України, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство; за ч. 1 ст. 122 КК України, які виразилися в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Злочини, передбачені ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 має судимість (а.п. 167-168), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 166), за місцем проживання компрометуючі матеріали відсутні (а.п. 164), не працює.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вище викладене, суд обвинуваченому ОСОБА_1 призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів у межах санкцій статей, що передбачають відповідальність за вчинені злочини у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, і не знаходить підстав для застосування відносно нього ст.ст. 75, 76 КК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судової експертизи становлять 196 грн. 56 коп. та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Цивільний позов не заявлено, речові докази відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання:

за ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання - 31.03.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової експертизи (отримувач: УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 25574601; рахунок: 31257201105448) в сумі 196 (сто дев'яносто шість) грн. 56 коп.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя: Ю.А. Ковалик