Рішення № 40210543, 12.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5889/14 12.08.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до 1) Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

"Оранта"

2 ) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЕЛЕКТРО-УКРАЇНА"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 310 068,21 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивачаМайструк Є.С. (дов. № 3363/18 від 23.12.2013 року)від відповідача-1не з'явився від відповідача-2Мякота О.М. (дов. № 43 від 11.08.2014 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 серпня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі по тексту - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоелектро-Україна" (надалі по тексту - відповідач-2) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 310 068,21 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 0259а/12д/шев від 27.04.2012 року, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Rеnge Rover д/н НОМЕР_1 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Rеnge Rover д/н НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу ТАТА д/н НОМЕР_3, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача 1, позивачем було направлено останньому претензію про сплату страхового відшкодування. У зв'язку з недостатністю страхової виплати (ліміту відповідальності за майнову шкоду) для повного відшкодування завданої шкоди позивачем також заявлені позовні вимоги до власника транспортного засобу, винного у скоєнні ДТП. Враховуючи, що відповідачами не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/5889/14, слухання справи призначено на 06.05.2014 року.

22.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 04.04.2014 року.

22.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

28.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач-1 не заперечує проти задоволення позовних вимог в розмірі 195 751,52 грн. (420 751,52 грн. - 225 000,00 грн.) різниця між матеріальним збитком та залишками автомобіля.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 року справу № 910/5889/14 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 року суддя Трофименко Т.Ю. прийняла справу № 910/5889/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 29.05.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року справу № 910/5889/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/5889/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 року.

У судовому засіданні 29.05.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив частково.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти заявлених позовних вимог. В поданому відзиві відповідач-2 зазначає, що сума матеріальних збитків (страхового відшкодування) повинна становити 195 751,52 грн. (420 751,52 грн. - 225 000,00 грн.) та підлягає стягненню з відповідача-1, відповідно до лімітів полісу АВ/4284837 та договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 17.06.2014 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

13.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на відзив відповідач-2 . Позивач зазначив, що відповідно до пункту 25.8 Договору страхування КАСКО № 0259а/12д/шев від 27.04.2012 року при повній загибелі транспортного засобу, страхове відшкодування сплачується в розмірі страхової суми за вирахуванням суми знецінення транспортного засобу за період страхування, вартості залишків транспортного засобу та встановленої договором фнаншизи, що і було зроблено позивачем.

Представники позивача та відповідача - 1 в судове засідання 17.06.2014 року не з'явилися, вимоги ухвали суду від 29.05.2014 року виконали частково, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином.

У судовому засіданні 17.06.2014 року представник відповідача - 2 подав клопотання про продовження строків розгляду спору та надав документи, на виконання вимог ухвали суду.

Розглянувши подане відповідачем - 2 клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 17.07.2014 року, у зв'язку з неявкою позивача, відповідача - 1 та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року справу № 910/5889/14 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/5889/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 12.08.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року справу № 910/5889/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з лікарняного.

08.08.2014 року представник відповідача-1 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши, подане представником відповідача-1 клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів відповідача-1, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 12.08.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 12.08.2014 року проти позову заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_4 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 0259а/12д/шев (надалі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Rеnge Rover д/н НОМЕР_1.

22.11.2012 року приблизно 0 09 годині ОСОБА_5 керуючи належним Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЕЛЕКТРО-УКРАЇНА" технічно справним автомобілем марки «ТАТА» д/н НОМЕР_3 здійснював рух в напрямку м. Донецька по автошляху «Знам'янка-Луганськ-Ізварине», що пролягає по території Ясинуватського району Донецької області, де на 458 км.+ 500 м. зазначеного шляху, не переконавшись в безпеці своїх дій, діючи в порушення Правил дорожнього руху України, діючи з необережності, що виразилася в злочинній самовпевненості, почав маневр заїзду в розрив відокремлюючому газону, що знаходився ліворуч, з середнього ряду, перетинаючи тим самим лівий ряд шляху по якому здійснював рух автомобіль Rеnge Rover д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6, внаслідок чого між вказаними транспортними засобами було скоєно зіткнення.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_5 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області № 1-кп/250/201/13 від 23.08.2013 року.

Згідно з пунктом 8 Договору страхування страхова сума складає 579 869,05 грн.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 474/12 від 29.12.2012, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Rеnge Rover д/н НОМЕР_1 складає 578 362,67 грн., що перевищує 70 % від його дійсної вартості на момент укладення Договору страхування (579 869,05 грн.) та за умовами Договору страхування, а саме пункту 29.5, визнається повною загибеллю транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Rеnge Rover д/н НОМЕР_1 скаладає 420 751,52 грн.

Згідно зобов'язуючої пропозиції вартість транспортного засобу після ДТП склала 225 000,00 грн.

Відповідно до пункту 25.8 Договору страхування, позивач розрахував суму страхового відшкодування наступним чином:

579 869,05 грн. - 33 203,46 грн. - 11 597,38 грн. 225 000,0 грн. = 310 068,21 грн., де

579 869,05 грн. - страхова сума;

33 203,46 грн. - знецінення транспортного засобу за період страхування;

11 597,38 грн. - франшиза;

225 000,00 грн. вартість залишків транспортного засобу.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт 1.001.12.042444/VESKO6517 від 22.02.2013 року на суму 310 068,21 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за Договором страхування в розмірі 310 068,21 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 12374 від 25.02.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують автомобіль «ТАТА» д/н НОМЕР_3 на законних підставах, була застрахована у відповідача-1 на підставі Договору (полісу) АВ4284837 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту 98-02 № 244/02036/12/00735885 від 08.10.2012 року Вказаним договором (полісом № АВ4284837) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0 грн., Договором добровільного страхування 98-02 № 244/02036/12/00735885 встановлена страхова сума в розмірі 200 000,00 грн, франшиза не застосовується

Отже, відповідач-1 є особою на яку полісом № АВ4284837 та Договором добровільного страхування покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача-1 (страхова компанія, яка застрахувала відповідальність винної особи в ДТП) з претензією № 4827/2бцв від 03.09. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 250 000,00 грн.

Відповідач-1 у своєму відзиві на позов визнав позовні вимоги лише частково, у розмірі 195 751,52 грн. (420 751,52 грн. - 225 000,00 грн.) різниця між матеріальним збитком та залишками автомобіля.

Вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області № 1-кп/250/201/13 від 23.08.2013 року встановлено, що власником транспортного засобу «ТАТА» д/н НОМЕР_3 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЕЛЕКТРО-УКРАЇНА".

Позивач зазначає, що він отримав право вимоги до власника транспорного засобу на залишок суми страхового відшкодування, що становить 60 068,21грн.(310 068,21 грн.-250 000,00 грн. = 60 068,21 грн.

На адресу відповідача-2 направлялася претензія № 4976/2бцв від 09.09.2013 року про виплату страхового відшкодування в розмірі 60 068.21 грн., проте дані вимоги виконані не були.

У поданому відзиві відповідач-2 зазначає, що сума матеріальних збитків (страхового відшкодування) повинна становити 195 751,52 грн. (420 751,52 грн. - 225 000,00 грн.) та підлягає стягненню з відповідача-1, відповідно до лімітів полісу АВ/4284837 та договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_4 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 0259а/12д/шев (надалі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Rеnge Rover д/н НОМЕР_1.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2012 року сталася ДТП за участю автомобіля марки Rеnge Rover д/н НОМЕР_1, внаслідок якої вказаний автомобіль отримав механічні ушкодження.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 474/12 від 29.12.2012:

1. Ринкова вартість дорожнього транспорту марки Rеnge Rover д/н НОМЕР_1 станом на момент ДТП, що сталася 22.11.2012 року складала: 420 751,52 грн.

2. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Rеnge Rover д/н НОМЕР_1, станом на момент ДТП, що сталася 22.11.2012 року складає: 578 362,67 грн.

3. Вартість матеріального збитку транспортного засобу Rеnge Rover д/н НОМЕР_1 станом на момент ДТП, що сталася 22.11.2012 року складає: 420 751,52 грн.

Згідно зобов'язуючої пропозиції вартість транспортного засобу після ДТП склала 225 000,00 грн.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету). Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому.

Згідно з пунктом 8 Договору страхування страхова сума складає 579 869,05 грн.

Матеріали даної справи свідчать про те, що позивач визнав пошкодження застрахованого автомобіля, такими що призвели до повної його конструктивної загибелі та у зв'язку з цим визнав свої зобов'язання по виплаті страхового відшкодування частково, в сумі 310 068.21 грн. за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу, франшизи та знецінення транспортного засобу за період страхування.

Відповідно до пункту 25.8. Договору страхування при повній загибелі транспортного засобу страхове відшкодування сплачується в розмірі страхової суми за вирахуванням суми знецінення транспортного засобу за період страхування, вартості залишків транспортного засобу, та встановленої франшизи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 310 068,21 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ТАТА» д/н НОМЕР_3 встановлена у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують автомобіль «ТАТА» д/н НОМЕР_3 на законних підставах, була застрахована у відповідача-1 на підставі Договору (полісу) АВ4284837 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту 98-02 № 244/02036/12/00735885 від 08.10.2012 року Вказаним договором (полісом № АВ4284837) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0,00 грн., Договором добровільного страхування 98-02 № 244/02036/12/00735885 встановлена страхова сума в розмірі 200 000,00 грн. франшиза не застосовується

Отже, відповідач-1 є особою на яку полісом № АВ4284837 та Договором добровільного страхування покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до відповідача-1 в сумі 250 000,00 грн. (50 000,00 грн. - 0,00 грн. франшизи за Полісом № АВ4284837, 200 000,00 грн. - 0,00 грн. франшизи за Договором добровільного страхування 98-02 № 244/02036/12/00735885).

Згідно з статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області № 1-кп/250/201/13 від 23.08.2013 року встановлено, що власником транспортного засобу «ТАТА» д/н НОМЕР_3 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЕЛЕКТРО-УКРАЇНА".

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 60 068,21грн. (310 068.21 грн.-250 000,00 грн.).

Заперечення відповідачів викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи та поданими доказами.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 4 999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 10 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЕЛЕКТРО-УКРАЇНА" (04114, м. Київ, вул. Дубровицька, 28, код ЄДРПОУ 36222986) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 60 068 (шістдесят тисяч шістдесят вісім) грн. 21 коп. страхового відшкодування, 1 202 (одну тисячу двісті дві) грн. 26 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.08.2014 року

Суддя С.В. Стасюк