Рішення № 40210534, 04.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6430/14 04.08.14

За позовом державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління начальника робіт"

до управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 247 447,41 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін

від позивача не з'явився

від відповідача Нечипорук Т.А. за довіреністю № 176 від 26.11.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Київське управління начальника робіт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 247 447,41 грн. з яких за договором підряду №174-С 151 453,20 грн. основний борг, 11 600,48 грн. пеня, 747,05 грн. інфляційні, 10 618,32 грн. 3% річних та за договором підряду №84 63 656,40 грн. основного боргу, 4 874,46 грн. пеня, 186,30 грн. інфляційні, 4 311,20 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням умов договору підряду №174-С та договору підряду №84 в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів за виконані підрядні роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/6430/14 та призначено її до розгляду на 28.05.2014 р.

У судовому засіданні представником позивача було надано суду додаткові документи по справі. Крім того, представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду документи по справі та відзив на позовну заяву. У поданому відзиві, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідач є неприбутковою організацією та фінансується виключно за рахунок коштів Бюджету міста Києва. Так, протягом 2013 р. кошти на сплату заборгованості за виконані роботи в 2011 році з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів на рахунки відповідача не надходили.

Представники сторін надали суду усні пояснення по справі та надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

Вказане вище клопотання судом було розглянуто та задоволено.

На підставі ст.ст. 69 та 77 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 23.06.2014 р. та винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у роботі круглого столу, справу № 910/6430/14 було передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.08.2014 р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. справу № 910/6430/14 було передано судді Блажівській О.Є. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. справу було прийнято до провадження.

У наступне судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник відповідача проти задоволення позву заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2011 р. та 12.12.2011 р. між державним підприємством Міністерства оборони України "Київське управління начальника робіт" (далі - підрядник) та управлінням житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - замовник) було укладено договір підряду №174-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів (далі - договір №1) та договір підряду №84 з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів (далі - договір №2).

Згідно з п. 1.1. замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з капітального ремонту сходових клітин та влаштуванню освітлення під'їздів житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Радченка 8 (договір №1) та будинку за адресою: м. Київ, вул. Антонова, 37 (договір №2) у відповідності з кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договорів.

Обсяг та конкретні види робіт по об'єкту визначаються в кошторисі, що затверджується замовником (п. 1.2.).

Відповідно до п. 2.2. договорів №1 та №2 роботи фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вартість та обсяг робіт визначені на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.09.2011 р. № 1694 та кошторисної документації, що отримала позитивний висновок державної експертизи, і становить 151 453,20 грн. (п. 2.3. договору №1) та 63 656,40 грн. (п. 2.3. договору №2).

Згідно з п. 2.4. договору №1 та №2 остаточна вартість робіт визначається на підставі акта здачі-приймання робіт, але не повинна перевищувати вартість зазначену в п. 2.3.

Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п. 2.6.).

Відповідно до п. 2.9. договору №1 та №2 у разі затримки бюджетного фінансування (відсутність коштів на розрахунковому рахунку замовнику), замовник зобов'язується провести розрахунок за виконані роботи протягом 14 банківських днів з дати надходження бюджетного фінансування на його рахунок.

Згідно з п. 3.1. договорів, здача-приймання виконаних робіт по об'єкту оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт типової форми №КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт та витрат типової форми №КБ-3.

Відповідно до п. 4.2.2. замовник зобов'язаний після підписання акта оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 4.4.1. підрядник зобов'язаний з використанням власних ресурсів та матеріалів належної якості виконати роботи у встановлені строки відповідно до умов договорів №1 та №2.

У випадках, не передбачених договорами, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, передбачену чинним законодавством України (п. 5.4.).

За результатами виконаних робіт сторони підписали до договору №1 Акт №174-С/1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. за формою №КБ-2в на суму 151 453,20 грн. та до договору №2 Акт №114 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. за формою №КБ-2в на суму 63 656,40 грн.

Судом встановлено, що вказані акти підписано та скріплено печатками сторін, а тому роботи, передбачені договором №1 та №2, були повністю та належним чином виконані та без будь-яких зауважень прийняті замовником на загальну суму 215 109,60 грн.

Таким чином, підрядник виконав роботи на загальну суму 215 109,60 грн. за договорами №1 та №2.

В порушення умов договору №1 та №2 замовник грошові кошти за виконані роботи не сплатив.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Отже, оскільки замовником сума заборгованості за договорами №1 та №2 в повному обсязі у добровільному порядку сплачена не була, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 215 109,60 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 14 929,52 грн., втрат від інфляції у сумі 933,35 грн. та пені у сумі 16 474,94 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2.7. замовник здійснює оплату робіт, що передбачені договором, на підставі п. 49 Бюджетного кодексу України після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 14 929,52 грн., втрат від інфляції у сумі 933,35 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунки правильні, а тому стягненню підлягає 3% річних у сумі 14 929,52 грн., втрат від інфляції у сумі 933,35 грн.

Що ж до стягнення пені, то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1. договору №1 та №2 визначено, що у випадку невиконання або невиконання своїх зобов'язань, винна сторона сплачує неустойку у розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочки.

Одночасно, згідно з п. 5.2. договорів №1 та №2 замовник звільняється від сплати пені за порушення строків оплати виконаних робіт у разі затримки фінансування з Державного бюджету України.

Таким чином, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 16 474,94 грн.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги до відповідача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 41, код 37485401) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління начальника робіт" (03049, м. Київ, вул. Курська, 13-А, код 14304117) 215 109 (двісті п'ятнадцять тисяч сто дев'ять) грн. 60 коп. основного боргу, 14 929 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 52 коп. 3% річних, 933 (дев'ятсот тридцять три) грн. 35 коп. інфляційних, 4 961 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одну) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 11.08.2014 року.

Суддя О.Є. Блажівська